Блог професора Пономаріва

Радіослухач Юліан запитує, як правильно казати: "п'ятнадцятого вересня" чи "п'ятнадцяте вересня"?

Можна казати і так, і так, але в різних ситуаціях. Наприклад: "Ми домовилися зустрітися п'ятнадцятого вересня (десятого жовтня, вісімнадцятого квітня)". Але: "Сьогодні - п'ятнадцяте вересня (десяте жовтня, вісімнадцяте квітня)".
Трапляється плутанина з назвою одного місяця - лютого, бо це єдиний місяць, який має не іменникову, а прикметникову форму. І все одно тоді, коли ми кажемо, наприклад: "Сьогодні - п'ятнадцяте вересня", тобто, назву місяця вживаємо в родовому відмінку, і "лютий" теж треба вживати в родовому відмінку. "Сьогодні - двадцяте лютого". А "двадцяте люте" - це неправильно.

Радіослухач Володимир цікавиться походженням прізвища "Марчук". Етимологія прозора. За допомогою суфікса "-ук" воно утворене від імені "Марко". Як "Петрук" від "Петро", "Дмитрук" від "Дмитро" і подібне.
А ім'я "Марко" через церковнослов'янське посередництво запозичене з грецької мови. Грецьке "Маркос" походить від латинського "Маркус", пов'язаного з прикметником "мартіус" - "березневий".
Два запитання від радіослухача Богдана. Перше: чи правильно вживати слово "ефір" замість "радіоефір"?
Коли відомо точно, що це відбувається на радіо, то можна замість "радіоетер" - "радіоефір" казати "етер" - "ефір". Як, наприклад, кажемо "в Києві" замість "У столиці України місті Києві".
Друге: чи правильно казати "листóпад"?
Ні, неправильно, це - діалектний наголос. Літературний наголос - "листопáд".
Носії тих чи тих говорів нерідко переносять свої наголоси в літературну мову, чим розхитують акцентуаційну норму української мови. Кажуть, наприклад: "берéмо", "візьмéмо", "ідéмо", "мéне", "тéбе", "мóї", "твóї", "тáблиця", "рóсійський", "укрáїнський", «íмперський», «фірмóвий» тощо. Правильні наголоси в перелічених словах такі: "беремó», «вíзьмемо", "ідемó", "менé", "тебé", "моЇ", "твоЇ", "таблúця", "росíйський", "украЇнський", "імпéрський", "фíрмовий".

Радіослухач Яр запитує: як правильно: "полячка" чи "полька"? Якщо "полячка", вважає дописувач, то чоловік тоді "полячок".
Необов'язково. Ми ж кажемо "таджичка", "чувашка" від "таджик", "чуваш", а не від "таджичок", "чувашок". Але сучасна назва жінки польської національності в нашій мові "полька". "Полячка" вважається застарілим варіантом.

Автор: проф. Олександр Пономарів
Джерело: Бі-Бі-Сі