Історично-документальний фільм «УПА. Тактика боротьби», яким учора започатковано у Львові діяльність недільного кінолекторію у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» зібрав чисельну аудиторію, більшість якої становили молоді хлопці, – про це сьогодні, 1 березня, повідомив кореспондент ЗІКу.

Відкриваючи перший сеанс у новоствореному кінолекторії, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, розповів про те, як створювався фільм «УПА. Тактика боротьби».

«Коли до Львова три роки тому приїхали хлопці із Донецька з бажанням зняти фільм про УПА, ми були заскочені, бо, по-перше, мали негативний досвід співпраці із російськими телеканалами, а, по-друге, думали, що можуть знати про УПА кінематографісти зі сходу України? Однак усе склалося якнайщасливіше: українські режисери Сергій Братішко та Віталій Загоруйко зважено підійшли до фільму, використавши як коментарі істориків, розповіді свідків, історичну кінохроніку, так і постановочні сцени. Цю відеореконструкцію із залученням товариства «Пам’ять» фільмували у Музеї народної архітектури та побуту у Львові та у Карпатах. Зйомки у Карпатах відбувалися взимку у засніженому лісі. Допомагали їм усі щиро й по-дружньому. І навіть коли у знімальної груми зламалася камера, місцеві колеги виручили донецьких хлопців. Оскільки ця робота відбувалася на замовлення Першого національного каналу, то перша частина фільму свого часу вийшла на екрани, але до продовження теми канал інтерес втратив. Загалом таких фільмів бракує у нашому ефірі, тому наш кінолекторій у формі клубного перегляду намагатиметься всіляко задовольняти попит глядачів на кінодокументалістику різноманітної тематики», – сказав Руслан Забілий.

Пластунам і студентам (зокрема, курсантам Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС, які після колективної екскурсії до музею залишилися на перегляд фільму), було цікаво довідатися про те, як вдалося на добровільній основі із цивільного населення запаленого ідеєю ствердити власну державу створити боєздатну армію, що боролася на два фронти, озброїти її, вишколити, обмундирувати, нагодувати й поставити в авангарді національно-визвольних змагань. Повстанський побут, освоєння зброї, тактика ведення бою, засоби конспірації – усе це висвітлює фільм, що складається з двох частин: «Початок. Ворог перший» і «Ворог другий. Велика блокада». Потужним акордом на завершення фільму став кліп до пісні «Не кажучи нікому» у виконанні гурту «Тартак», Сашка Положинського та музичної формації «Нічлава Блюз» (робота режисера Тараса Химича).

Теза про те, що важливо не тільки знати, зберігати, а й пропагувати героїчне минуле, дала поштовх публічній дискусії після фільму, коли глядачі отримали можливість вільного спілкування. Багато хто із старшого покоління не міг стримати сліз, проектуючи побачене з екрану на власні спогади юності й дитинства. Відтак молодь із перших вуст очевидців змогла довідатися про події, що відбувалися понад півстоліття тому у селі Йосипівці поблизу Олеська, у при львівському селі Рокитному та селах Тернопільщини. Цікавою була й розповідь про те, як народ боровся із окупаційним режимом і зброєю, і словом, і гумором! Бентежила людей і сучасна внутрішня та зовнішня політика України, у якій так чи інакше минуле (насамперед, національно-визвольна боротьба) залишається неспростовним чинником.

Довідка ЗІКу.

Кінолекторій Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» діє щонеділі о 13.00 на II поверсі музею на вул. С.Бандери, 1 (вхід з вул. К.Брюллова). Після сеансу всі глядачі мають змогу висловитися про побачене під час публічного обговорення. Вхід на перегляд програм документальних та публіцистичних фільмів – вільний.

Джерело: Західна інформаційна корпорація  www.zik.com.ua