Мабуть жоден продукт не викликав так багато суперечок, як вживання сала. Для багатьох українців рідна Батьківщина асоціюється із прекрасною природою, гарними піснями і …салом із часником, борщем і варениками. Ні одне українське застілля не обходиться без сала.

Коротко спробую вказати на всі «за» і «проти» вживання національного продукту.

Сало, якщо говорити мовою біохіміків – це жир, який складається із ненасичених та насичених жирних кислот. Без жирних кислот немає життя. За їхньої участі утворюються нервові клітини, і вони є носіями інформації. Вони повідомляють імунній системі про те, коли вона повинна активізувати свою роботу, а коли, навпаки, послабити. Вони повідомляють кровоносним судинам, де ті повинні розширюватись, а де звужуватись. Всіх цих носіїв інформації об’єднує те, що вони складаються із жирних кислот, які поступають із їжею. Одна частина носіїв інформації утворюється із омега-3 жирних кислот, інша – із омега-6 жирних кислот.

Для того, щоб організм функціонував правильно, поступлення жирних кислот повинно бути у певному балансі: 3 частини омега-3 і 1 частина омега-6 жирних кислот. До омега-6 жирних кислот відноситься арахідонова кислота, найбільше якої міститься в салі.

НАЙБІЛЬШЕ В САЛІ АРАХІДОНОВОЇ КИСЛОТИ

Ця кислота потрібна для роботи мозку, печінки та наднирників. Вона впливає на обмін холестерину в організмі і за її участі синтезуються статеві гормони.

Під час внутрішньоутробного розвитку арахідонова кислота поступає із організму матері і відіграє важливу роль у формуванні головного мозку дитини. Після народження дитячий організм отримує арахідонову кислоту із молоком матері, а після того, як дитині виповниться рік, її організм здатен самостійно виробляти цю кислоту.

ЩО ЩЕ КОРИСНОГО Є В САЛІ?

Крім арахідонової, у салі є й інші жирні кислоти, такі самі, як і в рослинних оліях. Тому сало плавиться при низькій температурі.

В салі містяться жиророзчинні вітаміни: А, Д, Є, а біологічна активність у 5 разів вища, ніж вершкового масла.

Очевидно, що сало – дуже корисний продукт. Але є декілька «але».

ПЕРШЕ «АЛЕ»

Сало – дуже калорійний продукт: 100 грамів містять 770 ккал. З одного боку, це непогано, для тих, хто має високий рівень фізичної активності і багато часу проводить на свіжому повітрі. Для тих, хто веде сидячий спосіб життя і більшу частину часу проводить в офісі перед монітором комп’ютера, неконтрольоване вживання сала може сприяти швидкому набиранню ваги.

ДРУГЕ «АЛЕ»

Арахідонова кислота. Вона є і корисною і небезпечною водночас: коли її стає забагато в організмі, починають в значних кількостях утворюватись простагландини Е2 (ПГЕ2) та лейкотрієни, які спричиняють запальні реакції в організмі.

ПГЕ2 здатні викликати припухлості, посилити відчуття болю, і знизити швидкість згортання крові. ПГЕ2 можуть бути причиною таких відхилень в нормальній роботі нервової системи, як перепади настрою та неадекватна поведінка.

Лейкотрієни можуть провокувати появу нежитю, надмірного сльозовиділення. Саме вони, лейкотрієни, спрямовують білі кров’яні тільця (лейкоцити) при потребі в необхідні місця організму, де є, наприклад, інфекція. Але при відсутності інфекції та при надмірі лейкотрієнів, вони можуть самі підсилювати запалення.

Здорова людина не повинна задумуватись над кількістю грамів та міліграмів спожитої їжі. Важливо, щоб у харчуванні дотримувалась міра.

ЯК ВЖИВАТИ САЛО?

Найздоровіше – із часником, цибулею,червоним гірким перцем, із цільнозерновим хлібом та пучком зеленої петрушки. Важливо поєднати вживання сала із салатом із свіжої або квашеної капусти, приправленим корисною олією, наприклад, лляною (у ній переважають омега-3 ненасичені жирні кислоти).

У такому поєднанні це – прекрасний жовчогінний засіб, очищує печінку, кровоносні судини, і є потужним антиоксидантним продуктом.

СКІЛЬКИ?

Тоненький шматочок, приблизно із половину сірникової коробочки.

ЧИ Є ПРОТИПОКАЗАННЯ?

Помірно вживати сало потрібно при високих показниках холестерину в крові та важких захворюванням печінки.

Сприймайте сало не лише, як смачний, але і делікатесний продукт, і Ваше здоров’я буде завжди в нормі.

Примітка. При написанні статті я використала дані із:

«Клінічна дієтологія, функціональний підхід», Міхаель А. Шмідт

«Липиди и рак. Очерки липидологии онкологического процесса», под. ред.. В.В. Безуглого и С.С.Коновалова.

«Fatty acids in foods and their health implications.» Ching Kuang Chow.

Оксана Скиталінська
Джерело: 100rokiv.com