Сухий підвал - запорука того, що все вирощене вами на дачних ділянках збережеться сухим і неушкодженим до весни. Але часто буває якраз навпаки - підвал вологий, з цвіллю і грибком. Що ж робити?

Якщо у підвалі сиро, значить, десь протікає вода. Потрібно прибрати воду і знайти щілини й отвори, через які вона надходить. За допомогою цементу можна миттєво зупинити притік води і гідроізолювати місця локальних протікань. Тепер у підвалі не сиро, а просто волого, і можна почати обстеження і обробку стін.

Перед обробкою варто видалити ділянки ушкодженої штукатурки, зачистити шви в кам`яній кладці на глибину до 2 см, очистити стіни і шви металевими щітками, після чого заповнити шви цементним розчином із добавкою спеціального клеючого розчину.

Обробку починають із видалення продуктів органічного походження: водоростей, цвілі, грибків.
Санацію поверхні варто проводити розчином, який не тільки очищає мінеральну поверхню, але й дезінфікує її, перешкоджаючи подальшому росту мікроорганізмів і спорів.

Потім настає черга солей. Як правило, це водорозчинні солі ґрунтових вод: сульфати, хлориди, гідрокарбонати кальцію, натрію і магнію, які, «подорожуючи» разом із водою по капілярах стін, виступають потім в різноманітних місцях. Міграцію водорозчинних солей можна зупинити, обробивши стіни спеціальним розчином, який перетворить розчинні солі у важкорозчинні сполуки, які утруднюватимуть капілярний підсос ґрунтових вод.
Далі слід провести гідроізоляційні роботи. Перед нанесенням гідроізоляції на цегляні стіни треба накласти цементний розчин із додаванням клеючого розчину. Якщо стіни бетонні, цього робити не потрібно, Гідроізоляційний захист підвалу проводиться з використанням матеріалів, основою яких є модифікований цемент, у випадку двокомпонентної системи - у комплекті з еластифікатором. Усі ділянки поверхні, де можлива поява тріщин, стики, шви, кути обробляють еластичним матеріалом, що утворюється при змішуванні сухого компоненту з еластифікатором. При затвердінні виходить матеріал, аналогічний гумобетону, що витримує деформації в межах 1мм. Якщо роботи проведено правильно, можна не тривожитися за свій підвал. Нанесена гідроізоляція витримує зовнішнй напір ґрунтових вод до півтори атмосфери. Крім того, матеріал має здатність “дихати”: не пропускаючи воду, пропускати її пари, послаблюючи тим самим тиск зовнішніх вод.

Через добу після закінчення гідроізоляційних робіт можна починати фінішну оздобу підвалу. На підлогу поверх гідроізоляції варто покласти стяжку, стіни можна обробити плиткою з використанням еластичного водостійкого клею і еластичної водостійкої затирки. Це може бути і штукатурна оздоба стін із застосуванням добавки, що утворює пори. Наявність повітряних пор у штукатурці сприяє рівномірному розподілу солей без локалізації на межі поділу стіна - штукатурка і перешкоджає її відшаруванню.
Сухий підвал готовий. Використовуйте його згідно з вашими бажаннями, фантазією і потребами.

Автор: Ярина Тузяк
Газета “Добрий господар” 2002 рік