Купуючи мед, недостатньо спробувати його на смак або запах, оцінити колір і тягучість. Це не всі показники, що дозволяють переконатися у його натуральності.

Відомо декілька методів підробки меду. Один із найпоширеніших - готування цукрового меду. Його роблять пасічники, годуючи бджіл цукровим сиропом. Такий мед не можна вважати натуральним, бо у ньому відсутній квітковий нектар.

Ще варять підроблений мед з цукрового сиропу, в який для запаху додають трохи натурального меду. А ще - крейду і крохмаль. Якщо нагріти справжній мед, то він перетвориться у зовсім прозору рідину. Мед же з домішками крохмалю і цукру при нагріванні перетворюється у густу каламутну рідину, яка після охолодження забарвлюється кількома краплями розчину йоду в синюватий або буруватий колір.

Як відрізнити справжній мед від підробленого?

Рідкий мед не має бути каламутним, він повинен “намотуватися” на ложку і, стікаючи в банку, утворювати “гірку”. Якщо цього не відбувається, то, мабуть, мед недоспілий, а отже, може закиснути.

Закристалізований мед має слоїтися і не бути однорідним.

Справжній мед кристалізується після відкачування з вулика, причому, кристалізація залежить від типу квітів, із яких зібрано нектар, і від температури, при якій мед зберігався. На холоді мед кристалізується швидше. У листопаді, як правило, мед уже закристалізований, тому рідкий мед взимку - це продукт, отриманий або в результаті годівлі бджіл цукром, або розігрітий при високій температурі.

Пам`ятайте, якщо мед розігріти, то він стане рідким, але висока температура (вище 45-50°) вбиває у ньому всі корисні елементи.

Автор: Олена Романів
«Добрий господар» №10, жовтень 2002 року.