Автор: Валерія Фадєєва

   Микола Міхновський - одна з найколоритніших та суперечливих історичних постатей українського політичного руху. Що ж ми знаємо про цю людину?

   По-перше, це видатний український політичний діяч, ідеолог і лідер самостійницької течії українського руху кінця ХІХ- поч. ХХ століття. По-друге, один з організаторів українського війська, борець за незалежність.

   Давайте розглянемо декілька фактів з його життя. Нам відомо, що Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Народився він у сім’ї священика у 1873 році. Батько мав дуже великий вплив на нього і виховував його в «самостійницькому дусі». Ми ознайомлені з тим фактом, що він приймав участь у «Братстві тарасівців». Саме він займався розробкою ідеологічної платформи, відомою нам під назвою "Credo молодого українця": «"Наше покоління мусить створити свою українську національну ідеологію для боротьби за визволення нації і для створення своєї держави… Будемо жити своїм розумом, хоч би він був і неотесаний, мужичий, бо інакше ми своєї нації ніколи не визволимо. В протилежність московському революційному інтернаціоналізму і соціалізму, наш шлях іде по лінії індивідуалізму і революційного "

    Саме Міхновський був автором Маніфесту «Самостійної України». І саме він був першим, хто вголос заявив, що ідея створення автономної України у складі Росії є повною нісенітницею, адже наша держава має право бути незалежною від будь-кого і повинна бути такою.  

   Але чому і зараз постать Миколи Міхновського, одного із засновників активного українського руху за незалежність, досі не здобула свого повноцінного визнання серед наших сучасників? Нам відомо, що ще під час своєї першої історичної промови на тему необхідності збройної революційної боротьби за права українського народу, Міхновський із запалом говорив про «потребу терористичної акції». Тому, навіть поза досить вузьким колом своїх однодумців, Микола залишався небажаним, незрозумілим і небезпечним.

    За радянських часів його ім’я було заборонене з ідеологічних мотивів, всі факти були майже стерті з пам’яті.    "Микола Міхновський — це українська стихія, … лише опанована сильним та благородним інтелектом.»

    Але долю Міхновського важко назвати щасливою. Все своє життя він боровся за свої ідеї, коли деякі з них просто не сприймали. Ця людина прагнула мети, навіть коли доводилось плисти проти течії. Впадати у відчай - це не для нього. Боротися! Боротися! Досягати!

   Сергій Шемет говорив: «Це було велике серце. В ньому палав такий вогонь любові до України, що в іншій країні він запалив би мільйони сердець бажанням патріотичного подвигу, а серед нашої інтелігенції запалилися цим вогнем лише одиниці. Найбільшою його заслугою було надання великого творчого розмаху українським національним почуттям. Малесеньку любов до пісень і вишиванок він розпалив у полум'я великої любові до України».

   Микола Міхновський залишив глибокий слід у духовній культурі та національно визвольній боротьбі українського народу за державність і незалежність України. Сьогодні ця людина є символом незгасаючої віри українців у добре майбутнє.

   Найбільшою його заслугою було надання великого творчого розмаху українським національним почуванням. Малесеньку любов до пісень, вишивок і соціалістичних брошурок він розпалив серед Українців в полум`я любови до Великої, Вільної, Самостійної України. Оце захопленя національних почуваннь великим, достойним великої нації, ідеалом — забезпечило Миколі Мiхновському почесне місце в історії України навіки.

 Автор: Валерія Фадєєва