Автор: Баклан Анастасія

               Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин

Відносини між більшовицькими колами та Центральною Радою (ЦР) були суперечливими й пройшли через різні етапи.

Після повернення з еміграції у квітні 1917 року Володимир Ленін на сьомій конференції Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) підкреслював: „Якщо Фінляндія, Польща, Україна відокремляться від Росії, у цьому нічого поганого нема. Що тут поганого? Хто це скаже, той шовініст. Треба збожеволіти, щоб і далі провадити політику царя Миколи II”.

У червні 1917 року після виходу Першого універсалу ЦР, Ленін ще раз рішуче підтвердив цю пропозицію:”...жоден демократ, не кажучи вже про соціаліста, не зважиться заперечувати законність українських вимог, жоден демократ не може заперечувати право України на вільне відокремлення від Росії”.

Коли більшовики боролися проти Тимчасового уряду, вони дотримувалися цих ідей. Проте після жовтневого перевороту та встановлення диктатури пролетаріату ця позиція стала змінюватися на користь пробільшовистських „Совєтов” в Україні. Уряд Леніна критикував ЦР за підтримку антибільшовицьких сил, ЦР заявляла про незаконність дій більшовиків під час жовтневого перевороту в Петрограді. Більшовицький уряд відмовився надати ЦР гроші, чим поглибив економічні проблеми. Рада заборонила постачання продуктів у Росію. Конфронтація між Петроградом і Києвом посилилася.

Користуючись нерішучістю й непослідовністю ЦР, більшовицькі організації розгорнули активну роботу в масах. „Не до національного визволення веде вас Центральна Рада, а до нового рабства. Звертайте увагу не на слова, а на діла. Подивіться, що робить Рада й Генеральний секретаріат. Дали вони селянам землю? – Ні!”, - так звертався до населення Київський комітет РСДРП більшовиків.

На кінець 1917 року ні аграрне, ні робітниче, ні національне питання в Україні не були розв’язані. Це посилило політичну кризу в країні. Не дочекавшись землі, селяни стихійно взялися за її переділ, за що проти них вислали каральні загони. На промислових підприємствах зростало безробіття, що посилювало невдоволення мас, формувалися загони Червоної гвардії.

Петроградський уряд уважно стежив за розвитком політичної ситуації в Україні.

У грудні 1917 року Рада народних комісарів Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РНК РСФРР) звернулися з маніфестом до українського народу, у яких містилися ультимативні вимоги до ЦР, заклик до більшовиків України та до всіх пролетарських мас активно боротися за встановлення влади Рад (більшовицьких).

Напочатку грудня відбулося збройне повстання більшовиків проти ЦР в Харкові. Влада в місті перейшла до Ради робітничих і селянських депутатів. Розпочалася перша неоголошена війна Радянської Росії проти УНР.

Автор: Баклан Анастасія