•  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
Поділитися
Надіслати друзям
Пошук на сайті
Як опублікувати статтю
adsense_left2
Пошук у мережі
Статистика сайту
Ви відвідувач▲з 2009-01-14
Останні новини

Після контрольних поєдинків проти збірної Японії тренерський штаб української збірної визначився з тими гравцями, які будуть грати на ЧС в...

Кві 14, 2012
Головна стаття

Увага! Розпочався Kонкурс 2012 «Напишіть, щоб виграти»

(грошові призи)

Шановні автори та користувачі сайту Статті та блоги! З 1-ого січня 2010 року ЕzReklama проводить щорічний конкурс на сайті stattitablohy.ezreklama.com. Stattitablohy.ezreklama.com – це веб-каталог безкоштовних статей та блогів, написаних українською мовою, aвтори яких бажають поділитися своїми знаннями, поглядами та досвідом із користувачами цього сайту. Мета цього конкурсу – виявити та допомогти прихованим талантам. Конкурс проводитиметься на сайті stattitablohy.ezreklama.com. У конкурсі можуть брати участь особи з будь-якого куточку світу, які досягли 18-річного віку. Нехай щастить!

Умови та правила конкурсу читайте тут!

Результати конкурсу 2011 "Напишіть, щоб виграти"

Шановні користувачі та дописувачі сайту Статті та блоги!

Дуже дякуємо учасникам та всім, хто їх підтримав.

Отже, перелік конкурсних статей: Читайте тут!

Безкоштовна Панель для реклами

Підключення безкоштовне! Панель складається з URL посилань, які вказують на різні веб-сайти. Назва та URL посилання до веб-сайту дозволяє просувати Ваш сайт і збільшити відвідуваність. Ви просто додаєте назву вашого веб-сайту та його URL- адресу, а потім натискаєте на червону кнопку Plug. Зворотнього посилання не потрібно. Пам'ятайте: останній підключений сайт виштовхує перший, тому заходьте на наш сайт частіше, щоб перевірити, чи Ваша кнопка все ще знаходиться на Панелі. Кількість доступних місць обмежена.

Лист-звернення до голови Львівської обласної ради п. О. Панькевича з проханням зачитати на найближчому засіданні обласної ради

Президія Української Вільної Академії Наук (УВАН) у Канаді звертається до Вас, голови Львівської обласної ради, в справі нашого члена, Тараса Шаха, довголітнього директора, вчителя історії та будівничого середньої школи ім. Уляни Кравченко м. Бібрки Перемишлянського р-ну Львівської обл, який, серед неясних нам обставин і всупереч його фаховим адміністративним і педагогічним кваліфікаціям та загальній громадській пошані, у серпні цього, 2011 року, був усунений з посади директора й учителя цієї ж школи.

Читайте тут!

Дорогами Євро 2012 Україна-Польща

Співпраця продовжується

Головна стаття

Ім’я професора Станіслава Пономаревського, голови Фундації доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора», добре відоме не тільки в Чернігові та за його межами, а й серед української громади м. Вінніпеґ. Та особисто познайомитись з ним ми мали можливість лише недавно, коли на офіційне запрошення Манітобського університету він на початку червня цього року відвідав наше місто. (Відео і фото )
Читати повністю, клацніть тут!

Заголовок, ім`я автора, зміст і лінк до Вашої статті або відео може бути виділений тут. $5/мic. Звертайтесь до admin@ezreklama.com

Банер реклама 1 Bidvertiser

Літописці українських земель

Опубліковано: 2010-11-09 11:27:12

9 листопада, згідно з президентським указом від 6.11.1997 р., ініційованим товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка, увосьме відзначатимуть День української писемності й мови. Оскільки 21 лютого останньому з винуватців торжества присвячено Міжнародний день рідної мови, зупинімося на першому з них.

На 9 листопада свято писемності припадає тому, що цього дня поминають преподобного Нестора Літописця — диякона Києво-Печерського монастиря, який 890 років тому завершив внесення своєї частки до «Повісті врем’яних літ» (ПВЛ). Отже, відлік нашого письма ведуть від цього ченця-хроніста. Та чи заслуговує він аж на таку честь?

Навряд. Навіть тоді, якщо ПВЛ вважати найраніше розпочатою писемною пам’яткою давньоукраїнської літературної мови — суміші церковнослов’янської та просторіччя наших предків. Бо, по-перше, Нестор був не єдиним автором ПВЛ. По-друге, праця над нею почалася ще до народження літописця й тривала після його смерті у ХІІ ст. Натомість, перший руський митрополит-автохтон Іларіон створив «Слово о законі й благодаті» ще до 1050-го, коли померла дружина Ярослава Мудрого, у присутності якої автор «Слова» вперше виголосив його.

По-третє, Нестор як один з авторів і редакторів ПВЛ теж міг брати участь у фальсифікації історії Русі приписуванням князям-варягам Рюриковичам того, що, за даними іноземних джерел, здійснили їхні місцеві попередники. По-четверте, ПВЛ, над якою працював і Нестор, запевняє, що наші предки не спромоглися на писемність аж до хрещення князем Володимиром Русі 988 року. Однак про те, що русичі знали грамоту значно раніше, свідчить і ПВЛ, повідомляючи, що в 907 і 911 рр. князь Олег уклав із Візантією письмову угоду!

Причому в договорі 911 року ще й сказано, що Русь і Візантія здавна контактували «не лише на словах, а й на письмі». Оскільки Нестор залишив у ПВЛ такі дані, отже, на роль започатковувача писемності й сам не претендував.

Не обмовившись про угоди з Олегом, візантійці, зате, зафіксували письмові договори, укладені 860-го й 874 року з Аскольдом. Вочевидь, їх і приписала Олегові ПВЛ, датуючи 907 та 911 рр. До слова, в останньому з них сказано про руський звичай писати заповіти. А щоби він прижився, мав же минути якийсь час! Ще одна угода — 944-го — вимагала від руських послів і купців посвідчити свої особи у Візантії князівськими грамотами.

До того ж, згідно з візантійською дипломатичною практикою, угоди, укладені греками з іншими народами, писалися двома мовами. Отже, письмовий договір 860 року предки українців уклали з Візантією не лише до Нестора, а й до початку поширення слов’янської азбуки святим Кирилом 862-го! Якою ж абеткою написано тоді руський текст договору 860 року? Перелік версій, мабуть, слід почати за хронологією.

Учень святого Мефодія болгарин Чорноризець Храбр свідчив, що спершу слов’яни обходилися «чертами й різами». На території України справді виявлено піктограми — відображення інформації малюнками. Шумерознавець із Москви Анатолій Кифішин стверджує, що він розшифрував їх на 40 панно й 16 кам’яних табличках VII-III ст. до Р. Х. у Кам’яній Могилі — трипільській пам’ятці під Мелітополем. А також запевняє, що піктограми «зерно», «ячмінь», «мотика», «плуг», «колесо» й «пиво», прочитані ним у Кам’яній Могилі, уперше створили давні жителі цього селища ще до того, як ними почали користуватися в Шумері — найдавнішій відомій цивілізації!

Поступово піктограми набули вигляду так званих сарматських знаків — своєрідних ієрогліфів. Багато з тих знаків з’явилося на українських теренах до появи на них сарматів. Учені вважають, що саме із цих знаків склалося руноподібне русько-хазарське письмо, про яке згадують перські джерела. Та наразі можна лише гіпотетично припускати, що саме ним писали угоди на Русі. До того ж її інтенсивні контакти з Візантією сприяли стиранню відмінностей між слов’янами та греками. Коли б не жваві відносини між ними, наші предки обмежилися б, як японці, ієрогліфами. Однак, за даними Храбра, від «черт і різ» слов’яни перейшли до латинки та грецької азбуки. Наразі — без «устроєнія», тобто доповнення літерами, що позначали на письмі звуки, яких не вимовляли давні римляни й елліни.

Це підтвердили знахідки археологів. Зокрема, Володимир Баран натрапив у селі Ріпнові на Львівщині на уламок посуду з місцевої глини III-IV ст. із написом «Ладоі». Його третя літера нагадує перевернуту латинську «d», решта букв — грецькі. Коли останню з них відкинути як випадкову подряпину, на черепку прочитаємо ім’я «Ладо».

«Неустроєне» письмо не могло довго влаштовувати слов’ян, і з часом грецьку абетку поповнили літерами, що позначили слов’янські звуки. Зразок «устроєної» азбуки виявив 1969-го археолог С. Висоцький у соборі Святої Софії в Києві. Цей алфавіт складався з 23 грецьких літер і чотирьох слов’янських — б, ж, ш і щ, яких передусім бракувало русичам.

Причому до цієї абетки ввійшли не так звані скорописні грецькі букви, на які в ІХ ст. перейшла Візантія, а уставні, якими греки користувалися в VІ-VІІІ ст. Отже, «софіївська» азбука виникла до початку поширення слов’янської азбуки святим Кирилом 862-го!
Бо цієї абетки вистачило, аби творити руською мовою «Євангеліє» й «Псалтир» та почати літопис, події якого Нестор і інші редактори ПВЛ приписали Рюриковичам під іншими датами. А оскільки кирилиця теж, по суті, є грецькою абеткою, доповненою слов’янськими буквами, котрих бракує в «софіївській» азбуці, останню вважають докириличним етапом слов’янського письменотворення від «неустроєного» до кириличного. Причому — етапом, без якого створення кирилиці не обійшлося. Бо після того, як узимку 860-861 рр. у місті Корсуні один із русів прочитав святому Кирилові «Євангеліє» та «Псалтир», написані руською мовою, той напрочуд швидко - 862-го - склав власну абетку.

Той факт, що святий Кирило не так створив нову, як удосконалив «софіївську» азбуку, додавши до неї ще десять слов’янських літер, засвідчує графіка грецьких букв у його алфавіті. Вони теж не скорописні, якими користувалися у Візантії в часи святого Кирила, а уставні, запозичені творцями «софіївської» абетки.

Папа Римський у 872-882 рр. Іван VIII теж твердив в одному зі своїх послань, що слов’янські письмена створено було до святого Кирила, «ним же вони знову знайдені, знову відкриті». Те, що вони базувалися на руській абетці, знали й німецькі єпископи, коли запевняли, що святий Кирило поширює книги, написані «руською мовою». Вочевидь, теж через «руські письмена» чеська хроніка ХІІІ ст. називає сина болгарина й грекині святого Мефодія русином. А анонімний автор українського рукопису, датованого 1491 роком, писав, що «грамота руська явилася, Богом дана, у Корсуні русину, від неї ж навчився філософ Костянтин (світське ім’я святого Кирила) і звідти склав і написав книги руською мовою».

Мабуть, слов’яни із часом відмовилися від азбуки святого Кирила на користь алфавіту його учня — також болгарина Климентія Охридського — не лише тому, що в останньому було 43 букви, а у святого Кирила — 38. Радше, графіка його літер була надто складною. Відтак, більшість істориків зійшлася на тому, що святий Кирило створив не кирилицю, а глаголицю. Попри те, що перевагу віддали першій із них, другу назвали на честь святого Кирила, увіковічуючи його просвітительський подвиг — слов’янський переклад Святого письма, що спряло не лише хрещенню слов’ян, а й їхній грамотності.

Автор: Ігор Голод

Джерело: Міст

 
Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Реклама 2 Adsense
Інструменти
ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ
Пиши українською
Тут спілкуються українською Чак Норрис
Ірина Фаріон. Рідна мова
Різне

Наші віджети

ViewMy Stats
Anti Spam