•  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
Христос Раждається
Поділитися
Надіслати друзям
Пошук на сайті
Як опублікувати статтю
Пошук у мережі
adsense_left

youadhere

Статистика сайту
Ви відвідувач▲з 2009-01-14
Link Exchange
Головна стаття

Увага! Розпочався Kонкурс 2012 «Напишіть, щоб виграти»

(грошові призи)

Шановні автори та користувачі сайту Статті та блоги! З 1-ого січня 2010 року ЕzReklama проводить щорічний конкурс на сайті stattitablohy.ezreklama.com. Stattitablohy.ezreklama.com – це веб-каталог безкоштовних статей та блогів, написаних українською мовою, aвтори яких бажають поділитися своїми знаннями, поглядами та досвідом із користувачами цього сайту. Мета цього конкурсу – виявити та допомогти прихованим талантам. Конкурс проводитиметься на сайті stattitablohy.ezreklama.com. У конкурсі можуть брати участь особи з будь-якого куточку світу, які досягли 18-річного віку. Нехай щастить!

Умови та правила конкурсу читайте тут!

Результати конкурсу 2011 "Напишіть, щоб виграти"

Шановні користувачі та дописувачі сайту Статті та блоги!

Дуже дякуємо учасникам та всім, хто їх підтримав.

Отже, перелік конкурсних статей: Читайте тут!

Безкоштовна Панель для реклами

Підключення безкоштовне! Панель складається з URL посилань, які вказують на різні веб-сайти. Назва та URL посилання до веб-сайту дозволяє просувати Ваш сайт і збільшити відвідуваність. Ви просто додаєте назву вашого веб-сайту та його URL- адресу, а потім натискаєте на червону кнопку Plug. Зворотнього посилання не потрібно. Пам'ятайте: останній підключений сайт виштовхує перший, тому заходьте на наш сайт частіше, щоб перевірити, чи Ваша кнопка все ще знаходиться на Панелі. Кількість доступних місць обмежена.

Лист-звернення до голови Львівської обласної ради п. О. Панькевича з проханням зачитати на найближчому засіданні обласної ради

Президія Української Вільної Академії Наук (УВАН) у Канаді звертається до Вас, голови Львівської обласної ради, в справі нашого члена, Тараса Шаха, довголітнього директора, вчителя історії та будівничого середньої школи ім. Уляни Кравченко м. Бібрки Перемишлянського р-ну Львівської обл, який, серед неясних нам обставин і всупереч його фаховим адміністративним і педагогічним кваліфікаціям та загальній громадській пошані, у серпні цього, 2011 року, був усунений з посади директора й учителя цієї ж школи.

Читайте тут!

Українські коляди, щедрівки і т щ

Це збірка відео кліпів українських колядок, щедрівок і вертепів.

Співпраця продовжується

Головна стаття

Ім’я професора Станіслава Пономаревського, голови Фундації доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора», добре відоме не тільки в Чернігові та за його межами, а й серед української громади м. Вінніпеґ. Та особисто познайомитись з ним ми мали можливість лише недавно, коли на офіційне запрошення Манітобського університету він на початку червня цього року відвідав наше місто. (Відео і фото )
Читати повністю, клацніть тут!

Заголовок, ім`я автора, зміст і лінк до Вашої статті або відео може бути виділений тут. $5/мic. Звертайтесь до admin@ezreklama.com

Банер реклама 1

Коренізація в УРСР

Опубліковано: 2010-01-13 00:50:21

Автор: Лілія Федорович

Українське відродження середини 1920-х – початку 1930-х років – надзвичайно цікаве явище в історії України. Безсумнівно, що його коріння знаходилося в періоді недовготривалої української державності 1917-1918 рр., який розкував творчі можливості української нації. Динаміка процесу національного відродження була настільки сильною, що він розвивався далі, незважаючи на великі втрати в рядах інтелігенції під час громадянської війни та потужну еміграцію творчих сил за межі радянської України.

 

Успіхи в національно-культурному будівництві 1920-х – початку 1930-х років були досягнуті перш за все завдяки здійсненню політики, що ввійшла в історію під назвою «коренізація». Намагаючись розширити національну та соціальну базу свого режиму, Москва зробила спробу залучити до управління в республіках представників неросійських національностей. Такий жест центру пояснювався різкою невідповідністю між загальною кількістю представників корінної нації в тій чи іншій національній республіці до їх частки у партійно-державному апараті.

 

Зокрема, наприкінці 1920 р. українці, складаючи близько 80% населення УСРР, у КП(б)У становили лише 19%, а у квітні 1922р. – 23,3%. Виправити цю невідповідність взявся у 1923 р. XII з’їзд РКП(б), який проголосив політику «коренізації» партійно-державного апарату у неросійських республіках.

 

  Отож, деяка лібералізація політики більшовиків у національному питанні в 20-х роках була викликана не сентиментальними поривами, а їх намаганнями укоренитися в національних республіках – звідси й назва політичного курсу – «коренізація». Щоб зміцнити свій вплив у республіках, партія змушена була розмовлята з населенням його мовою і створити власних апаратників з місцевих кадрів. Безсумнівно, що «коренізація» мала побічний ефект у вигляді стрімкого розвитку пригнічених до того національних культур.

 

В Україні політика «коренізації» набрала форми «українізації». Вона зводилась до дерусифікації політичного і громадського життя, до обов’язкового вживання української мови в установах, особливо в контактах із сільським населенням, переведення судочинства на українську мову, зміцнення позицій української школи, культури, науки. Коротко кажучи, це мала бути ліквідація русифікаторської політики та її наслідків.

 

Поряд із підтримкою ( кадровий кістяк українізації склали так звані націонал комуністи, українська інтелігенція, українські ремігранти та галицькі українці) українізація викликала й значний опір, зокрема верхівки КП(б)У, російської бюрократичної верхівки, російського та обрусілого міщанства і робітництва, Червоної армії і навіть відомих представників  російської інтелігенції та священиків РПЦ. При такому співвідношені сил українізація від самого початку булла приречена на провал.

 

  Процес українізації, запроваджений більшовиками згори як тактика зближення з українським народом, зустрівся з бурхливим процесом українського національного відродження, що йшло знизу вверх. Відповідно, середина – друга половина 1920-х років стала періодом значних зрушень у менталітеті українства, подоланні наслідків багатовікової русифікаторської політики, розширення сфери дії української мови, нового осмислення традицій, національних цінностей. Українізація сприяла поверненню в Україну значної кількості діячів культури, які з різних причин опинилися за кордоном. Все це призвело до зростання впливу національної ідеї, у цьому я вбачаю значний позитичний вплив українізації, хоча зрозуміло, що це вже само по собі лякало Москву.

Автор: Лілія Федорович 

 
Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Реклама
Інструменти
ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ
Пиши українською
Тут спілкуються українською Чак Норрис
Ірина Фаріон. Рідна мова
adsense_right
Різне

Наші віджети

ViewMy Stats
Aвтор
Anti Spam *}