Увага! Розпочався Kонкурс 2012 «Напишіть, щоб виграти»

(грошові призи)

Шановні автори та користувачі сайту Статті та блоги! З 1-ого січня 2010 року ЕzReklama проводить щорічний конкурс на сайті stattitablohy.ezreklama.com. Stattitablohy.ezreklama.com – це веб-каталог безкоштовних статей та блогів, написаних українською мовою, aвтори яких бажають поділитися своїми знаннями, поглядами та досвідом із користувачами цього сайту. Мета цього конкурсу – виявити та допомогти прихованим талантам. Конкурс проводитиметься на сайті stattitablohy.ezreklama.com. У конкурсі можуть брати участь особи з будь-якого куточку світу, які досягли 18-річного віку. Нехай щастить!

Умови та правила конкурсу читайте тут!

Результати конкурсу 2011 "Напишіть, щоб виграти"

Шановні користувачі та дописувачі сайту Статті та блоги!

Дуже дякуємо учасникам та всім, хто їх підтримав.

Отже, перелік конкурсних статей: Читайте тут!
Безкоштовна Панель для реклами

Підключення безкоштовне! Панель складається з URL посилань, які вказують на різні веб-сайти. Назва та URL посилання до веб-сайту дозволяє просувати Ваш сайт і збільшити відвідуваність. Ви просто додаєте назву вашого веб-сайту та його URL- адресу, а потім натискаєте на червону кнопку Plug. Зворотнього посилання не потрібно. Пам'ятайте: останній підключений сайт виштовхує перший, тому заходьте на наш сайт частіше, щоб перевірити, чи Ваша кнопка все ще знаходиться на Панелі. Кількість доступних місць обмежена.

Лист-звернення до голови Львівської обласної ради п. О. Панькевича з проханням зачитати на найближчому засіданні обласної ради

Президія Української Вільної Академії Наук (УВАН) у Канаді звертається до Вас, голови Львівської обласної ради, в справі нашого члена, Тараса Шаха, довголітнього директора, вчителя історії та будівничого середньої школи ім. Уляни Кравченко м. Бібрки Перемишлянського р-ну Львівської обл, який, серед неясних нам обставин і всупереч його фаховим адміністративним і педагогічним кваліфікаціям та загальній громадській пошані, у серпні цього, 2011 року, був усунений з посади директора й учителя цієї ж школи.
Читайте тут!
Українські коляди, щедрівки і т щ

Це збірка відео кліпів українських колядок, щедрівок і вертепів.

Співпраця продовжується

Головна стаття

Ім’я професора Станіслава Пономаревського, голови Фундації доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора», добре відоме не тільки в Чернігові та за його межами, а й серед української громади м. Вінніпеґ. Та особисто познайомитись з ним ми мали можливість лише недавно, коли на офіційне запрошення Манітобського університету він на початку червня цього року відвідав наше місто. (Відео і фото )
Читати повністю, клацніть тут!
Заголовок, ім`я автора, зміст і лінк до Вашої статті або відео може бути виділений тут. $5/мic. Звертайтесь до admin@ezreklama.com

Банер реклама 1

Коренізація в УРСР

Опубліковано: 2010-01-11 19:39:47
Автор: Максим Воробей

У другому томі своєї книги "Сталін" Лев Троцький пригадував: "з 140 мільйонів населення РСФСР ( не включаючи Польщі, Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви ) великороси складають не більше 75 мiльйонів, решта ж 65 мільйонів складають невеликоросійські національності" . Щоб схилити представників "неросійських" національностей на свій бік, радянська влада спробувала звернутися до них їхньою мовою.

У 1923 році на 12 з'їзді партії її керівництво поклало початок політики коренізації. Воно закликало спільними зусиллями добитися, щоб у партію та державний апарат ішли неросіяни, щоб службовці вивчали і користувалися місцевими мовами, щоб держава підтримувала культурний і соціальний розвиток інших народів. Український різновид цієї політики називався українізацією.

Перші заходи українізації мали на меті розширити вживання української мови, особливо у партії та уряді. Необхідність цього була очевидною: у 1922 році на одного члена Компартї України, який постійно користувався українською мовою, припадало семеро тих, хто розмовляв лише російською...

Класик української літератури Микола Куліш, висловив досить цікаву думку словами Дядька Тараса в п'єсі   "Мина Мазало":
"Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб духу не було"

Можливо, воно так і було, проте не відмітити позитивні наслідки українізації не можна. Попри відсутність помітного ентузіазму серед численних неукраїнських членів уряду й партії нова політика дала вражаючі результати. Якщо в 1922 році українською мовою велося менш як 20 % урядовиї справ, то в 1927 році - вже 70 %. Водночас зросло число українців в урядових установах. У 1923 році українці складали лише 35 % серед урядових службовців і 23 % - серед членів партії. До 1926-1927 років їхня частка становила відповідно 54 й 52 %.

Своїми успіхами політика українізації, яка втім не зайшла так далеко, як того хотіли Скрипник з однодумцями, насамперед завдячувала тому, що була пов'язана із загальним процесом модернізації. Не патріотизм і не традиціоналізм були головними причинами збереження українцями рідної мови. Це скоріше пояснювалося тим, що українська краще, ніж будь-яка інша мова, давала їм змогу здобути освіту, брати корисну інформацію з газет і часописів, спілкуватися зі службовцями й виконувати свої професійні обов'язки.

Завдяки політики українізації українська мова перестала бути романтичною й малозрозумілою ідеєю-фікс крихітної групки інтелігенції чи ознакою відсталого селянства. Натомість вона перетворювалася на основний засіб спілкування й самовираження.

Автор: Максим Воробей

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Реклама