Автор: Олена Крикун

Одним з найвидатніших військових діячів українського народу періоду боротьби проти шляхетської Польщі був козацький лицар, кальницький полковник Іван Богун - безмежної відваги воїн, талановитий полководець, блискучий майстер польових боїв і захисту міст, які він перетворював на неприступні фортеці.

Слава про Івана Богуна гучно лунала не лише на українських землях, а й за їх межами. Проте, незважаючи на велику популярність, історичні джерела не однаковою мірою зафіксували різні етапи життя цього славетного козацького ватажка.

Народився Іван на Поділлі, швидше, на Вінниччині, мав великий потяг до знань, до гарту тіла і душі. Мало відомостей про ранній період його життя, хоча деякі українські історики писали, що він вже брав участь у козацьких повстаннях в Україні 1637-1638 рр.

Рід Івана Богуна, як зазначалося у наукових дослідженнях, козацько-шляхетського походження. Цікаво, що у книзі "Малороссийский гербовник" (автори Д. Лукомський, В. Модзалевський) описано герб роду Богунів. Тут також вказувалося, що полковник мав сина Григорія та онука Леонтія. Вони були козацькими військовими товаришами.

Природа щедро наділила Івана Богуна винятковою вродою, статурою, кмітливим розумом та хистом воїна-полководця. Італійський священик Джованні Скарабеллі стверджував, що Іван Богун та Джузеппе Гарібальді - це два найвидатніших лицарі світу! Навіть польський історик зазначав, що "... з 80-ти діячів часів Хмельницького Іван Богун - найпрекрасніший. Він поєднував у собі розум, незалежність характеру, не заплямував себе жорстокістю, відзначався високою моральністю і вірністю ідеалам..." Для цього козака передусім була ненька Україна!

Перші ж найвірогідніші дані про ратні справи І. Богуна пов'язані з його участю в обороні Азова, коли запорозькі та донські козаки протягом 1637-1642 рр. героїчно захищали місто від турецьких військ султана Ібрагіма. І. Богун, зокрема, керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівське перевезення через р. Північний Донець.

Протягом 40-х років XVII ст. Богун вів звичайне для реєстрового козака життя, сповнене численних військових походів проти кримських татар, та обороняв українські землі від набігів останніх.

Політична та соціально-економічна ситуація в Україні після Зборівського трактату (8.08.1649 р) відзначалася складністю і великою напруженістю. На Волині, Поділлі і в Галичині знову відновилася влада польських панів. У Польщі престол зайняв король Ян Казимир II, який оголосив "посполите рушення".

Довідавшись про підготовку нового нападу Польщі, Богдан Хмельницький звернувся до народу із закликом стати на захист Батьківщини. До козацького війська почали прибувати озброєні загони селян і міщан з усієї України.

З початком у 1648 р. Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Б. Хмельницького і, згідно "Реєстру Війська Запорозького 1649 р.",  значився серед козаків Чигиринського полку. Згодом, найвірогідніше у 1650 р., за неабиякі організаторські здібності та військовий талант Богуна було призначено кальницьким полковником, а тому подальша його доля була тісно пов'язана із захистом Вінниччини та Брацлавщини від військ Речі Посполитої.

Вже в 1651 р. Богун вів важкі бої на Брацлавщині проти загонів Калиновського та Лянцкоронського. Саме у боях під Вінницею в березні 1651 р. Богун вперше найбільш масштабно проявив здібності воєначальника, заманивши в ході бою польську кінноту на Південний Буг, де драгуни потрапили до зарання підготовленої пастки. Тут же Богун проявив значну особисту хоробрість, очолюючи сміливі нічні вилазки з козацького табору.

Він ніби гіпнотизував ворога, заманюючи в ополонки та пастки, на які був майстер. Полковник під час атаки сам мало не загинув: спочатку відбивався від повислих на ньому жолнерів, потім потрапив у льодяну воду, але вірний кінь і тверда рука врятували козака. Наступного дня він знову був у бою. "Чарівник, характерник, віщун", - називали його в народі. Пізніше Богдан Хмельницький скаже: "Тебе, славний полковнику, не забуде народ ніколи".

В кінцевому підсумку Богун втримав свої оборонні позиції під Вінницею і, після підходу основних сил української армії, змусив коронне військо відступити. В подальшому, переслідуючи польські загони, полк Богуна брав участь у штурмі Кам'янця-Подільського (29 квітня - 1 травня 1651 р), а в середині травня його козаки оволоділи Корцем.

Богуна направляли у найскладніші і найзапекліші бої, і він ловив будь-який шанс здобути перемогу. Це знали козаки, які саме його обрали наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі З0 червня 1651 р. під Берестечком. І. Богун виправдав покладені на нього сподівання, вивів із оточення основні сили українського війська. У вирішальний момент битви, коли все, здавалось, було втрачено, Богун вгамовує бунт в оточеному козацькому таборі і починає керувати: "Всі воєдино - гатити греблі через болото!" А в цей час, щоб порятувати козацьке військо, триста звитяжців-козаків залізною стіною стоять проти багатотисячної польської армії.

Триста зробили диво! Армія Калиновського отямитись не могла від їхнього небаченого подвигу! А вони, порубані і скривавлені, поступово відступаючи, але не здаючись, забезпечили відступ головних сил! Ці легендарні триста і полковник Іван Богун, який зумів вивести із пекла своє військо, вразили весь світ.

 Автор: Олена Крикун