Увага! Розпочався Kонкурс 2012 «Напишіть, щоб виграти»
(грошові призи)
Шановні автори та користувачі сайту Статті та блоги!
З 1-ого січня 2010 року ЕzReklama проводить щорічний конкурс на сайті stattitablohy.ezreklama.com. Stattitablohy.ezreklama.com – це веб-каталог безкоштовних статей та блогів, написаних українською мовою, aвтори яких бажають поділитися своїми знаннями, поглядами та досвідом із користувачами цього сайту. Мета цього конкурсу – виявити та допомогти прихованим талантам. Конкурс проводитиметься на сайті stattitablohy.ezreklama.com. У конкурсі можуть брати участь особи з будь-якого куточку світу, які досягли 18-річного віку. Нехай щастить!
Підключення безкоштовне! Панель складається з URL посилань, які вказують на різні веб-сайти. Назва та URL посилання до веб-сайту дозволяє просувати Ваш сайт і збільшити відвідуваність. Ви просто додаєте назву вашого веб-сайту та його URL- адресу, а потім натискаєте на червону кнопку Plug. Зворотнього посилання не потрібно. Пам'ятайте: останній підключений сайт виштовхує перший, тому заходьте на наш сайт частіше, щоб перевірити, чи Ваша кнопка все ще знаходиться на Панелі. Кількість доступних місць обмежена.
Лист-звернення до голови Львівської обласної ради п. О. Панькевича з проханням зачитати на найближчому засіданні обласної ради
Президія Української Вільної Академії Наук (УВАН) у Канаді звертається до Вас, голови Львівської обласної ради, в справі нашого члена, Тараса Шаха, довголітнього директора, вчителя історії та будівничого середньої школи ім. Уляни Кравченко м. Бібрки Перемишлянського р-ну Львівської обл, який, серед неясних нам обставин і всупереч його фаховим адміністративним і педагогічним кваліфікаціям та загальній громадській пошані, у серпні цього, 2011 року, був усунений з посади директора й учителя цієї ж школи.
Ім’я професора Станіслава Пономаревського, голови Фундації доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора», добре відоме не тільки в Чернігові та за його межами, а й серед української громади м. Вінніпеґ. Та особисто познайомитись з ним ми мали можливість лише недавно, коли на офіційне запрошення Манітобського університету він на початку червня цього року відвідав наше місто. (Відео і фото )
Автор: Олена Крикун
Козацький полководець — таке традиційне визначення не розкриває всієї величі цієї могутньої, ще досі, по-справжньому не оціненої постаті в нашій історії, значення її діяльності для розвитку української нації.
Один із найвидатніших полководців Європи, державний діяч, дипломат, захисник української культури й духовності, поборник освіти — він уособлював людину доби Відродження. Як і інші ренесансні особистості, Петро Сагайдачний піднісся до найвищих щаблів тодішньої освіченості, був титаном духу та думки, людиною могутніх пристрастей, кипучої, невтримної енергії.
На українському ґрунті така особа найповніше могла себе виявити передусім у визвольній боротьбі, яка протягом XVI—XVII ст. набула ваги першорозрядної життєвої проблеми, від розв'язання якої залежала доля нашого краю і його народу. Турецько-татарські загарбники загрожували йому геноцидом, фізичним винищенням; шляхетська ...
Політика українського уряду щодо козацтва за часів гетьманування Мазепи була цілком ясна і послідовна. Козацтво на Гетьманщині являло собою в той час дуже поважну силу і як заможна сільська верхівка, і як головний військовий резерв держави. В руках козацтва були і чимала площа землеволодіння, і важливі господарські вгіддя, млини, ґуральні, інші промислові й торговельні заклади, а головне — права і вольності, здобуті «шаблею козацькою» за Богдана Хмельницького. Розвиток торгівлі і промисловості за часів Мазепи сприяв зростанню міста, зокрема його купецької верстви. У зв'язку з тим відбувалися чималі зміни в соціально-економічному житті міст Гетьманщини.Селянство в часи Івана Мазепи становило більшу частину населення України. Попри розповсюджену думку ніякого не тільки масового, але й взагалі закріпачення селян в часи Мазепи не відбувалося. ...
У листі до російського міністра внутрішніх справ Сіпягіна в 1900 році, що був видрукуваний іменем “РУП” у львівській “Молодій Україні”, з приводу заборони умістити на проектованому тоді пам’ятнику Котляревському напис по-українські, М.Міхновський сказав: ”Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захищалась ціла Росія. Мусить добути своє визволення з рабства національного і політичного, хоч би полилися ріки крові”!
Україна! Це молода незалежна держава. Однак, не дивлячись на свій юний вік, її історія – велика, цікава, трагічна та вічна… На шляху до свободи та проголошення України самостійною незалежною державою українці пройшли довгий і тернистий шлях, на якому були перепони, негаразди, невдачі, трагедії. Серед важких випробувань для українців - Голодомори 20-30-х рр. ХХ століття.
Схвалена польським Сеймом заява про засудження сумнозвісного «пакту Молотова — Ріббентропа» 1939 року викликала бурхливу офіційну реакцію в Російській Федерації, де її розцінили як антиросійський випад. Проте неоднозначно її розцінили і в Україні. Впадає в очі, що особливо активно цю тему підносять представники депутатського корпусу від Партії регіонів та КПУ, які стверджують, що саме «пакту Молотова — Ріббентропа» Україна завдячує об’єднанням українських земель у єдину цілість та своїми сучасними кордонами. В цьому контексті заява польського Сейму трактується як потенційна загроза територіальній цілісності України. Послідовність, з якою мусується ця тема, та намагання налякати українців новою загрозою починають нагадувати параною. Але чи відповідають такі твердження дійсності? Відповідь у дискусії на цю тему можливо дати лише за умови об’єктивного вивчення фактів з історії встановлення сучасних кордонів між Україною та Польщею.
10 грудня століття тому помер український поет Микола Вербицький-Антіох, навколо якого дотепер тривають суперечки.
Знехтуваний автор
Народні депутати, розродившись 1996 року Конституцію нашої держави, проголосили в її 20-й статті, що «Державний Гімн України — національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України». А коли 6 березня 2003-го 334 депутати нашого парламенту нарешті затвердили перший куплет і приспів Державного Гімну України, то у відповідному законі Верховної Ради автором його тексту назвали лише одного з лідерів «Київської громади» — Павла Чубинського
65 років тому розпочалося примусове переселення українців з території Польщі
Минуло 65 років від початку примусового переселення етнічних українців зі своїх прадавніх земель, що після Угоди про взаємний обмін населення у прикордонних районах між Радянським Союзом та Польщею дісталися Польщі. Ділили по “лінії Керзона”. Без своєї малої батьківщини залишилися мешканці Холмщини, Підляшшя, Надсяння та Лемківщини. Долю українців вирішували Сталін, Рузвельт та Черчілль на Тегеранській і Ялтинській конференціях. Ніхто думкою українців Закерзоння не цікавився. Радянська історіографія називала це переселення “добровільною евакуацією”. Проте кожен, хто його пережив, скаже однозначно: то була депортація. Вона залишиться у пам’яті десятків тисяч родин як велика трагедія, що пройшлася
1. Більшовизм
Почнемо з того, що ті члени РСДРП, які на ІІ-ому з’їзді під час виборів до керівних органів партії, підтримали Леніна, певний час звались більшовистами. Відповідно та частина партії на чолі з Мартовим, яка опинилась у меншості, звалась меншовистами. Слова «більшовик» та «меншовик» з’явились пізніше. На YII-му з’їзді РСДРП партію було перейменовано в РКП(б), на XIY-му з’їзді – ВКП(б). ХІХ з’їзд ВКП(б) перейменував більшовицьку партію на КПРС. Про те, що перейменування партії аж ніяк не вплинуло на її сутність та методи здійснення політичної влади, вказувалось у самій постанові про перейменування.
Динаміка оновлення суспільного життя визначалася боротьбою демократичної та консервативної тенденцій, мінливим співвідношенням реформаторських та консервативних сил. Історики вказують на хвилеподібний, непослідовний характер цього процесу. Виділяють декілька хвиль, що досягали свого піку в 1953, 1956, 1958, 1961 роках. Суперечливий характер оновлення особливо чітко простежується у сфері культури, науки та літератури.
Духовне життя в Україні в період хрущовської «відлиги» визначали складні й неоднозначні процеси.
1. Активні, але значною мірою невдалі спроби реформування в галузі освіти. Проголошений Хрущовим у квітні 1958 р. на XIII з'їзді ВЛКСМ курс на перебудову народної освіти був покликаний вирішити одне головне завдання — подолати відірваність від життя шкіл та вузів. Це було вже четверте за роки радянської влади велике реформування народної освіти, але ...
Про цю сторінку в історії України вже сказано багато а відчуто мало. Мова йтиме про другий Зимовий похід військ УНР проти московсько-більшовицького режиму в Україні.
Звичайно не можливо зрозуміти всієї повноти героїзма другого Зимового походу не розглянувши передумов. Отже 22 квітня 1920 року представники Української народної республіки і Польщі підписали політичний договір і військову угоду. В цих документах, зокрема, значилося, що Польща визнає право України на незалежне державне існування та уряд УНР на чолі з Симоном Петлюрою. 26 квітня польська армія разом з українськими частинами вдарили по більшовикам з гаслом "За нашу і вашу свободу!”. Вщент розгромивши 7-у московсько-більшовицьку армію, 7 травня зайняли Київ. Москва кинула проти поляків і українців першу кінну армію Будьонного, яка прорвала їхній фронт. Об’єднані ...
Суцільна колективізація 1929 — одна з трагічних сторінок української історії.
Вожді більшовизму були впевнені, що соціалізм неможливо збудувати без ліквідації приватної власності на землю і переходу до колективного господарювання на селі, тому почали зі створення комун, товариств спільного обробітку землі (ТСОЗ), радгоспів. Навесні 1918 р. в Україні було близько 50 колективних господарств, наприкінці 1920 р. — 960. Однак вони не були забезпечені технікою і виявились неефективними. В роки непу створення колгоспів продовжувалось, але повільніше. У жовтні 1927 р. вони об'єднували
трохи більше 1% селянських господарств. Натомість бурхливо розвивалися різні форми кооперації.
Але тоталітарна система залишалась незавершеною, доки зберігалася відносна економічна ...
Криваві листопадові бої Галицької армії з польськими військами у Львові
та околицях, сутички з румунськими частинами Снятином і Надвірною, на Буковині показали, що самотужки здолати натиск агресорів буде непросто. Все це і спонукало молодий уряд звернутися за допомогою до наддніпрянських побратимів.
Делегати Української Національної Ради Осип Назарук і Михайло Шухевич 6 листопада 1918 р. прибули до Києва просити у Гетьманату військової і морально-політичної підтримки. Павло Скоропадський пообіцяв їм відпустити курінь січових стрільців. Але проти цього виступив Володимир Винниченко, який виношував план збройного повстання за участю стрілецтва проти гетьмана. Наразі Рада Міністрів України ухвалила надіслати ...
Микола Міхновський - одна з найколоритніших та суперечливих історичних постатей українського політичного руху. Що ж ми знаємо про цю людину?
По-перше, це видатний український політичний діяч, ідеолог і лідер самостійницької течії українського руху кінця ХІХ- поч. ХХ століття. По-друге, один з організаторів українського війська, борець за незалежність.
Давайте розглянемо декілька фактів з його життя. Нам відомо, що Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Народився він у сім’ї священика у 1873 році. Батько мав дуже великий вплив на нього і виховував його в «самостійницькому дусі». Ми ознайомленні а з тим фактом, що він приймав участь у «Братстві тарасівців». Саме він займався розробкою ідеологічної платформи, відомою нам під назвою "Credo молодого українця": ...
Бурхливе, суперечливе, динамічне «хрущовське» десятиріччя підштовхнуло об'єктивно визрілий процес оновлення суспільної свідомості. Цей імпульс був настільки сильним, що під його впливом у 60—70-х роках у радянському суспільстві виникає нова форма духовної опозиції — дисидентство, яке висувало реальну альтернативу наростаючим кризовим явищам у духовному житті суспільства — соціальній апатії, дегуманізації культури, бездуховності. Його ідеологія, зароджена як сумнів у доцільності окремих ланок існуючої системи, поступово викристалізувалася у тверде переконання необхідності докорінних змін у суспільстві.
Дисидентський рух мав три основні течії:
1. Правозахисне, або демократичне, дисидентство, репрезентоване в Росії А. Сахаровим, О. Солженіциним та їхніми однодумцями, а в нашій республіці — Українською Гельсінською Групою (УГГ), тобто ...
Напередодні Першої світової війни велика частина українських земель — Східна Галичина, Буковина та Закарпаття — перебували у складі Австро-Угорщини. Коли в жовтні 1918 року в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку та національно-визвольної боротьби народів Австро-Угорська імперія розпалася на декілька незалежних держав, і українці почали робити рішучі заходи зі створення власної держави на західноукраїнських землях.
Наприкінці вересня 1918 року у Львові було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат (УГВС), який розпочав роботу з підготовки збройного повстання. У жовтні 1918 р. головою комісаріату було призначено сотника Легіону Українських Січових Стрільців Дмитра Вітовського.
18 жовтня 1918 р. у Львові на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, ...
27 жовтня 1921 командування Армії УНР,у селi Мицьках зiбрало нараду i розробило план, який передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Було вирiшено подiлити Українську Повстанчу Армію на три армiйськi групи:
1-ша Волинська група пiд командуванням Ю.Тютюника,основна i найбiльш чисельна группа;
2-га Подiльська група, нею командував підполковник Михайло Палій-Сидорянський;
3-тя, найменш чисельна, Бесарабська група, пiд командуванням генерала А. Гулого-Гуленко. Основним завданням групи було відвернути на себе увагу більшовиків, тим самим полегшати операцію прориву головній Волинській групі.
Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду (на зиму 1921—1922 рр. прийшовся перший ...
Однією з особливостей української культури ХХ століття є визначальна роль політичного чинника. Свободи слова не було,українським митцям було заборонено висвiтлювати всю правду про комунiстичну владу, про злодiяння якi вона причинила українському народу, про злочини проти народу. Представникам української культури була заборонена будь-яка критика влади, твори якi не проходили цензури були забороненi.
Неприйняття більшовизму, радянської влади викликали у 20-і роки значну еміграцію діячів науки, літератури і мистецтва. Їх творчість продовжувалася, але залишалася невідомою на батьківщині. 40-ві і 70-ті роки відмічені новими хвилями еміграції. Тому характерними для української культури є два потоки розвитку — в Україні і в діаспорі. В діаспорі було утворено ряд інституцій ( наукові — Вільна академія наук, ряд наукових товариств, ...
Якщо Лютнева революція стала наслідком падіння влади, то причиною Жовтневої революції стало її захоплення. Її здійснили більшовики на чолі з Леніним - група, яку ще місяць тому вважали маловірогідним кандидатом на владу в Росії. На початку 1917 року більшовицька партія Росії, що в основному складалася з російської та європейської інтелігенції й робітників, налічувала не менше 23 тис., у той час як інші соціалістичні партії об'єднували сотні тисяч членів.
Після того як більшовики захопили владу, постало питання про те, хто ж буде правити в Україні. УЦР - УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА - була заснована у Києві як міська громадсько-політична організація, яка під впливом революційних подій перетворилася у лідера українського національного руху. Після проголошення Української Народної республіки виконувала роль вищого законодавчого державного органу.
Ідея створення українського ...
Опинившись під загрозою тяжкої кризи, намагаючись не допустити втрати своєї влади, більшовицьке керівництво змушене було відмовитись від політики «воєнного комунізму» та перейти до нової економічної політики ( з 1921 р. по 1928р.). У цілому НЕП створив сприятливі умови для організації господарства на принципах ринкової системи. і це сприяло пожвавленню і швидкій відбудові економіки. Вже у 1925/26 господарському році довоєнний рівень промислового виробництва було перевищено. Створювалися можливості спрямувати певну частину на новобудови. Ще успішніше розвивалось сільське господарство, яке ґрунтувалося на одноосібних селянських господарствах. У 1927р.оброблялося на 20% більше землі, ніж у 1913 р.
Автор: Валерія Дроздова
Дисидентський рух в УРСР
Суперечливе «хрущовське» десятиріччя стимулювало оновлення суспільної свідомості. Цей імпульс був настільки сильним, що під його впливом у 60—70-ті роки у радянському суспільстві виникла духовна опозиція — дисидентство. Шістдесятників , які зважувалися на відкритий конфлікт з властями, назвали дисидентами. Поява дисидентського руху в попередній період масового терору було неможливою за означенням. У добу М. Хрущова стало можливим кинути виклик владі і залишитися живим. На відміну від шістдесятників, які траплялися навіть на високих щаблях компартійно – радянського апарату, дисидентів було ...
Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.
Влітку 2012 року на широкі екрани вийде перший український 3D-фільм жахів Синевир.
За словами творців, Синевир є абсолютно українським фільмом...