Опубліковано: 2010-02-04 09:07:26
Автор: Кваскова Ірина
Окремі історичні умови часто змушують політичних діячів до таких вчинків, що просто очі на лоб вилазять. Питаєш себе: чому?.. Для чого?.. Кому це було потрібно?.. Питаєш і не можеш знайти відповіді. А в принципі, для чого її шукати? Вона очевидна. Іншого виходу не було.
Саме тому постійно виникають суперечки між прибічниками різних версій того, з яких причин саме ця людина вчинила саме так. Адже логіка у всіх різна, і не кожен може просто прийняти думку іншого. Її просто необхідно спростувати. Але зараз не про це.
Однією з таких "гарячих" тем є Варшавський договір 1920 року. Це була міждержавна угода Польщі і Української Народної Республіки, за якою в квітні 1920 р. польський уряд Пілсудського відмовився від намірів розширити територію Польщі до кордонів Речі Посполитої 1772 р. та визнав УНР.
Ця угода мала символічне значення для України. Не зважаючи на це, уряд Симона Петлюри був вимушений піти на великі поступки оскільки були визнані вже де-факто встановлені кордони по межі розташування польських військ в Україні — по р. Збруч. Це фактично означало зречення від великих етнічних українських територій Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщини. Цей крок уряду С. Петлюри був оцінений вкрай негативно декотрими українськими політиками того часу і більшістю населення окупованих Польщею територій.
За цим договором Польща зобов’язувалась не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України; гарантувались національно-культурні права українського населення в Польщі і польського в Україні. Складовою частиною договору була військова конвенція підписана 24 квітня 1920 р. українським генералом В. Сінклером та з представником польського військового відомства В. Славеком, яка передбачала початок спільних польсько-українських військових дій проти більшовицьких військ на території України.
Пізніше по закінченні польсько-радянської війни 1920 р. польський уряд визнав УРСР і уклав з нею Ризький мирний договір 1921р., який фактично анулював Варшавський договір 1920 року.
Знову-таки. Чи правильно вчинив Петлюра? Чи варто було підписувати цей договір? В принципі, варто, як бачимо. Але ж тоді народ цього не знав. І протестував.
Я вважаю, що часто керівникам треба самим приймати рішення - на то вони і керівники. І їм варто довіряти.