Археологічні відкриття на Хмельниччині 
 
Автор: Валентина Моїсеєнко, Хмельницький
___________________________________
 
Археологи вже не один рік досліджують "Болохівську землю", що існувала у 12 – 13 століттях і межувала із Галицько-Волинським і Київським князівствами. Тут їм вдалося встановити і залишки скіфської доби.

Фахівці твердять, що знахідки - унікальні і здатні зруйнувати деякі міфи про слов'ян та їхню культуру. Утім, обсяг роботи на знайденому городищі настільки великий, що археологам доведеться знову засипати знайдене землею і повернутися до розкопок, коли знайдуться гроші. Це історичне місце також під реальною загрозою втручання "чорних" археологів, які не мають наміру передавати знахідки до музеїв.

Хмельницькі археологи вперше віднайшли руїни святилища Скіфської доби, що датується сьомим століттям до нашої ери. Це - єдина аналогічна знахідка.

Дослідники розкопали територію вглибину десь метрів з півтора. На материковій основі й натрапили на жертовний камінь - вівтар, долівку донної частини печі та рештки кісток.

Науковці чи не одразу, переконує викладач історії Сергій Семенчук, зорієнтувалися в епохах і цінності знахідки: “Видно нашарування різних історичних періодів. Ось перший шар – чорнозем, це він має висоту десь приблизно сантиметрів 60. Наступний шар – видно пересип такої глини і горілого каменю. Це історики датують приблизно 2 – 5 сторіччя нашої ери. Це вже період Черняхівської культури. І самий останній шар – це якраз період епохи скіфів. Це – 7 століття до нашої ери. По чому датували ми – по тому, що якраз на цьому етапі були знайдено кераміку, а якраз кераміка вважається датуючим матеріалом”.

Вже 12-та археологічна експедиція, що вивчає Болохівську культуру і давньоруське городище Губин, цього разу теж не обійшлася без відкриття. Керівник експедиції кандидат наук - Василь Якубовський з гордістю говорить про виконану роботу.

"Територія городища – 4.5 гектара. Дослідили десь третину, близько третини. Виходячи з цих даних – попередньо робим такі висновки: перше, що з’ясовано забудову даного міста на північній ділянці і цього року на південо – західному краю укріпленому. Там виявлено було руїни двоповерхової будівлі із матеріалом 12 -13 століть. Це – різноманітні побутові матеріали, зброя, озброєння вершника і воїна, багато інших матеріалів, побутовий керамічний матеріал, тобто горщики зокрема."

 "Досліджено ще руїни клітей. Це – тоже будівлі дерев’яні, які згоріли до тла так само як двоповерхова будівля і в цілому все городище. Все це місто було спалене в 13 столітті. Цілі жорна були виявлені. Вперше для наукового світу вводимо ці матеріали, тобто розкопана ця будівля і вперше вони ввійдуть в науку. Отаке відкриття по-суті ми маємо. Немов би все було відомо. Немов би писали і згадували ту Болохівську землю, але підтвердження археологічного - це вперше. Це відкриття", - розповідає науковець.

Загалом же на городищі виявлено більше сотні унікальних знахідок з точки зору історії та культурології. З-поміж рідкісних знахідок – уламки срібної ікони, що була виготовлена методом лиття і, як припускають археологи, на індивідуальне замовлення та кілька обрядових хрестиків – уже масового виробництва.

Допомагають хмельницьким археологам працювати й кілька гуртів добровольців. Як каже один із фундаторів сучасного козацького руху на Поділлі Іван Козар, для них це - святий обов’язок.

"Нікому немає діла до цих розкопок. Науковці тут працюють, працює зграйка студентів і якось на ентузіазмі. Кому ж як не козакам бути близьким до тих розкопок, якщо вже держава не має до того такої справи. А ми як громадська організація ставимо собі за мету відродження і дослідження історії нашого краю, української держави."

"Ми зіштовхнулися з такою проблемою, що в Україні інтенсивно роблять розкопки чорні археологи, а офіційна археологія немає доступного інвентаря. Взяти оті студенти – працюють примітивним таким інструментом. Немає коштів, немає відповідного харчування, забезпечення. І тому ми допомогли чим могли. І власною фізичною працею, і коштами. Правда, цим повинна займатися держава", - каже Іван Козар.

А допоки археологи консервують розкопки і переймаються банальними проблемами вивезення унікальних речей, таких як капище рідновірів до місцевого музею, сюди підтягуються послідовники скіфів.

Для них древнє святилище, хизується Зореслав Зорян – сучасний рідновір, - не лише рідкісна знахідка, а й утвердження власної віри.

“Три тисячі років тому на цій території жили досвідчені, культурні люди, які мали свою культуру. Ми знаходили частини кераміки з орнаментом. Дуже гарно все було зроблено. І що цікаво – ми тут не знайшли ніяких людських залишок. Багато людей думають, що наші предки рідновіри, дехто їх називає язичниками, приносили людські жертви. Нічого такого ми не знайшли, тобто міф, принаймні для мене, зруйновано, що таке було”, - каже Зореслав Зорян.

Ще не один міф тут можна розвінчати чи підтвердити давність цивілізації нинішніх українців, якби провести потужні дослідження, бідкаються археологи. І продовжують мріяти про музеєфікацію Губинського городища та його околиць.

Avtor: Валентина Моїсеєнко, для Бі-Бі-Сі, Хмельницький

Джерело: BBC Ukrainian, http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2009/08/090810_ukraine_archeology_im.shtml