Опубліковано: 2009-07-07 08:39:39
95-ЛІТНЯ ІСТОРІЯ ПЛАСТУ
Автор: Оксана Закидальська (за Пластовим Довідником) Торонто
Хоч скавтські гуртки, на взірець скавтінґу Роберта Бейдена-Павела, появилися в Україні в 1911 році, 12 квітня 1912 р. — це день, коли учитель при Академічній Гімназії у Львові д-р Олександер Тисовський (пізніше знаний як Дрот), перевів першу пластову присягу із своїм гуртком. І тому цей день уважається як день народження Пласту.
Від початку пластуни включалися в акції здобуття незалежної української
держави – вступали в ряди УСС і брали участь у Листопадовому чині 1918 року у Львові. Під час Визвольних Змагань за українську державу Пласт розвинувся і поширив свою діяльність. Після війни Пласт розвивався головно в Галичині, але поширився і на Закарпаття, Волинь та Пряшівщину. До Пласту вступило багато молоді з різних верств суспільства – селянських, робітничих і професійних родин.
У перших роках у Пласті були лише юнаки і юначки й старші, а в 1920-их
роках Пласт охопив теж інші вікові групи. У своїй книжці Український
Пластовий Улад Северин Левицький подає, що в Україні в 1925 р. було 37
юнацьких куренів і понад 2,000 пластунів і пластунок, а в 1930 році було 93 курені і 6,000 пластунів і пластунок.
Очевидно, Пласту не було в совєтській Україні, де скасовано останні
скавтські групи в 1922 році, а вихованням молоді могла займатися тільки
Комуністична партія під видом піонерії і комсомолу.
Оскільки Пласт виховував повноцінних, свідомих українців з провідницькими якостями, польська влада заборонила Пласт — на Волині в 1928 році, в Галичині — в 1930 році. Але Пласт не припинив своєї діяльности і далі працював таємно під виглядом організації Комісії Виховних Осель і Мандрівок Молоді під опікою товариства Рідна Школа. Працею керував таємний провід, а пластових провідників, яких повикривали, польська влада гостро карала арештами та ув’язненням.
Пластові групи діяли також по різних містах Европи. В Празі пластуни
створили Союз Українських Пластунів Еміґрантів (СУПЕ), але воно перестало діяти з вибухом війни в 1939 р.
Після війни велике число українців опинилося поза межами України, головно в таборах переселенців у Німеччині й Австрії. Там Пласт відновив свою діяльність; провід його був в Мюнхені. Коли почалися масові виїзди з Европи, провід Пласту доручив індивідуальним пластунам гуртувати пластунів і організувати пластові групи у їхніх нових країнах поселення.
Між 1946 і 1950 роками з’явилися групи пластунів у Тунісі, Франції, Бразілії, Австралії, Арґентіні і Великобрітанії, а найбільше осередків постало в США й у Канаді.
Невелике число пластунів залишилося в Німеччині і в Австрії. На початку 1950-их років, у шістьох країнах (Австралії, Арґентіні, Великобрітанії, США, Канаді і Німеччині) були створені крайові проводи. Щоб затримати єдність Пласту, в 1954 р. всі крайові організації створили міжнародню Конференцію Українських Пластових Організацій (КУПО).
Розвинулася пластова праця по нових країнах поселення – щотижневі
сходини, літні і зимові табори, видання, вишколи виховників і міжкрайові
вишкільні табори. В деяких місцевостях пластуни купували власні доми і
оселі. В 1990 році світове членство нараховувало около 5,000 пластунів.
Наприкінці 1980-их років в Україні постали організації, які сприяли
національному відродженню. У західній Україні, де колись діяв Пласт, збереглася пам’ять про Пласт і його традиції. Завдяки праці одиниць і піддержці деяких нових організацій, виникли пластові групи в різних місцевостях. Уже в 1990 році були пластові групи в Луцькому, Києві й Донецькому, але найширше Пласт розвинувся у Львові, де міська рада затвердила статут пластового товариства 22 лютого 1990 р., а в квітні 1991 р. затверджено крайовий статут і назву: Пласт — Українська Скавтська Організація. У жовтні 1991 р. Пласт України прийнято до
КУПО. У той же час почалися контакти Пласту України з світовим скавтінґом, щоб увійти в міжнародній скавстський рух.
В 1990 році також організувалися пластові групи у Польщі і у Словаччині і
обидві крайові організації увійшли в КУПО в 1991 р. З відродженням незалежної України й Пласту в ній багато дорослих пластунів звернуло свою добродійну працю на розвиток молодої держави, а пластуни з діяспори допомагали, головно достачаючи матеріяли й вишколюючи
виховників. Сьогодні Пласт в Україні має осередки в кожній області і
нараховує около 6,000 членства.
Автор: Оксана Закидальська (за Пластовим Довідником) Торонто
Джерело: Гомін України, http://www.homin.ca/news_view.php?category=youth&news=1836&lang=ua
Avatar Image Courtesy of Wiki Media Commons - Фото: Степан Бандера у Пласті 1923