Автор: Юлія ЛІЩЕНКО

Розмови у товаристві про погоду уже давно перестали бути даниною ввічливості.
Нещодавно нас налякала страшенна спека, а потім – раптовий буревій. А минулорічна зима взагалі була безпрецедентно сніжною і морозною.

У чому річ? У причинах погодних катаклізмів кореспонденту “ВЗ” допомагали розбиратися доценти кафедри фізичної географії географічного факультету ЛНУ
ім. І. Франка, кандидати географічних наук Богдан Муха і Павло Шубер.

- Чому останніми роками у нас така погана погода? Може, якийсь Армагеддон почався?

Богдан Муха. Ніякого Армагеддону нема. “У природи немає поганої погоди”, – колись таку пісню співали. І це правда. Погода – це наслідок дуже динамічних процесів в атмосфері. В атмосфері постійно йде взаємодія високого і низького тисків. Там, де тепліше і нижчий тиск, повітря переміщується вгору, а там, де холодніше, там біля землі вищий тиск. Починається рух повітря від області високого до області низького тиску, аби ту різницю вирівняти. Вирівняння ніколи не відбувається, бо в іншому місці виникають нові різниці тисків. Повітря постійно рухається. Через це й погода змінюється…

У нас, на заході України, – зона помірних широт, для якої характерна дуже активна циклонічна й антициклонічна діяльність (циклональний цикл – вторгнення області пониженого тиску, яка несе похолодання, хмарність, дощі. Антициклональний цикл – вторгнення області підвищеного тиску, яка характерна сонячною погодою, високою температурою, а взимку – морозами. – Авт.). Тому погода змінюється весь час – то приходить до нас циклон, то антициклон.

- Але таких різких змін раніше не було…

Богдан Муха. Були. На кліматичній карті Львова зафіксовано максимум у червні – до 37 градусів. А зараз у нас було тільки до плюс 33. Такі різкі зміни – це не є щось надзвичайне. Бо для літа характерна літня циркуляція – прихід повітряних мас або з півдня, або частіше – з північного заходу. З півдня і південного заходу йдуть середземноморські маси повітря, з Азорських островів, і навіть може примандрувати тепле повітря з Африки. І тому так різко підвищується температура, йде сухе, тепле повітря. А у Північній Атлантиці формується холодна маса повітря, яка теж хоче рухатися. Холодна і тепла маси одна одну витісняють. І на стику холодної і теплої повітряних мас формується атмосферний фронт, ллють дощі. Коли потенціал холодної маси більший, він витісняє теплу масу, настає похолодання. І це нормально для нашого літа.

- Але раніше не було таких буревіїв?

Павло Шубер. Усе було. Просто про це ніхто не знав, про катаклізми людям не повідомляли. Якщо раніше десь у якомусь селі був такий буревій, як у нас нещодавно на Сихові чи в Сокільниках, то просто про це не знали. Десь через півроку доходила інформація. Пам’ятаю, як у наше село на Львівщині приходили якісь потопельники з Закарпаття, люди їм давали речі. А тепер МНС мусить на це реагувати. Навіть ще 50 років тому інтенсивність нашого життя була меншою, і не така була залежність від погодних умов. Ми тепер набагато більше інформаційно забезпечені, зараз більше і електричних, і транспортних мереж, і будівлі густіше стоять. І тому ми залежні від тих катаклізмів.

Хоча в останні десятиліття справді є певні аномалії, але ми не перевищили піків, які були раніше. Богдан Муха є свідком великої повені, яка була в західному регіоні у 1969 році. Масштабів тієї повені ми, дякувати Богу, ще не перейшли. Але минуло вже 40 років, все може повторитися. Нещодавно Польща мала подібну повінь. Але вона проявилася дуже локально, лише у басейні Вісли, а Дністер і Тису не зачепило.

- Чи будуть ще цього літа буревії?

Павло Шубер. Не виключено. У нашому регіоні дуже нестабільна погодна ситуація. Далі на схід України – стабільніша. Бо в нас перехідна зона між атлантичним (морським) кліматом і континентальним. І якщо переможуть континентальні умови, у нас буде менше опадів, якщо морські умови – буде більше опадів. Тобто ситуація динамічна.

Починаючи від 2000-х років, є тенденції до зростання середньої температури на Львівщині в межах 0,8-1 градуса Цельсія. Клімат – взаємопов’язана з різними компонентами система, особливо – з гідросферою. Тому над океаном переважно і формується погода, яка, своєю чергою, визначає погоду у нашому регіоні. У Північній Атлантиці підвищення температури провокує танення арктичної криги, а це розпріснює океанську воду. Вона стає легшою і унеможливлює інтенсивність водообміну.

- Чому синоптики не можуть передбачити буревій?

Богдан Муха. Буревій стається раптово. Дуже тепла повітряна маса контактує із дуже холодною, і з’являється вихор, який дуже швидко розвивається. Він існує близько півгодини, а такі короткочасні явища синоптики не можуть передбачити. Це не є величезний океанський тайфун, який видно з космосу. У нас, дякувати Богу, тайфунів нема.

- Вчені кажуть, то ісландський вулкан впливає на зміну клімату, то так зване глобальне потепління, то сонячна активність…

Павло Шубер. Погода і клімат – взаємодія комплексних умов, і якусь одну умову не можна виокремити. На клімат діють і зміна сонячної активності, яка має найбільш виражений 11-річний цикл, і виверження цього вулкана (якщо він викине багато пилу в атмосферу, пил забере частину сонячного випромінювання, тобто зіб’є пік надходження сонячної радіації. Але зараз це виверження слабке порівняно із відомими вулканами, тліє, але не сильно впливає). Найбільше діють місцеві умови, наприклад, шкідливі викиди. От нещодавно у нас кислотні дощі пошкодили листя і траву. Це був якийсь чинник, може, з Яворівського полігону чи, може, прийшло повітря з Європи... А літо характерне тим, що дає велику ймовірність підвищення небезпечних погодних явищ власне для локальних регіонів. Можна на прикладі останнього буревію бачити, що він зачепив південну частину Львова двічі. А північна частина міста і центр навіть цього не відчули.

Богдан Муха. Є стаття у виданні Варшавського університету – про зміни клімату у Варшаві і Львові, за підписом, зокрема, професора Боричка із закладу кліматології Варшавського університету, і за моїм підписом. Дослідження свідчить, що до 1970-х років температура у Львові була більш-менш стабільна, а потім усі криві графіка (температура повітря і активність сонця) почали підніматися і так було до 2000 року. Тоді активно заговорили про зміни клімату, потепління. Але професор Боричко стверджує, що це нормальна ситуація, яка узгоджується із циклами сонця. Він робить прогноз аж до 2100 року, згідно із яким, у Львові від 2020 року будуть різкі коливання температури, графік почне “скакати”, але власне максимумів і мінімумів він не “перескочить”. Усе буде в тих самих межах, що й раніше, але буде частіше змінюватися температура. Ось криві на 2025-2050 роки. У нас середня температура зими вже багато років – мінус 4. Професор Боричко прогнозує, що максимальна середня температура для зими буде мінус 1-2. Тобто “страшних” зим не буде. Звичайно, може бути й мінус 20, а потім – плюс 10, тобто все разом вийде на середній рівень. Катастроф не буде, але активність, діапазон і амплітуда температурних коливань збільшиться.

- Ви особисто для себе можете спрогнозувати, якою буде погода протягом дня?

Павло Шубер. Влітку варто брати парасолю щодня, бо для нашого регіону характерні конвективні опади, які можуть виникнути будь-коли і будь-де. Зранку може не бути хмар, а під обід вони з’являться, підуть дощ, гроза.

Богдан Муха. Є два типи атмосферних фронтів (тобто повітряної маси з дощем) – теплий і холодний. Теплий фронт можна за декілька днів спрогнозувати, а холодний – тільки за декілька годин, півдня. Дивлюся на небо: якщо з’явилися перисті хмари, то завтра вони вже перисто-шаруваті, післязавтра – нижче шаруваті, ще через день – шарувато-дощові. Якщо протягом трьох днів бачу такі зміни, то знаю, що прийде теплий атмосферний фронт. Ця повітряна маса підходить, тоді починає падати дощ – день, два, три.

Якщо йде холодний фронт, його заздалегідь не видно по хмарах. Холодний фронт несе різке похолодання, дощ, град.

Павло Шубер. Львів’янам я би радив купити барометр і слідкувати за атмосферним тиском. Зростає тиск – буде краща і стабільніша погода. Спадає тиск – чекайте дощу. Старші люди, зрозуміло, по своєму “внутрішньому барометру” добре чують, коли станеться зміна погоди, – ниють рани, суглоби, болить голова, підвищується чи падає тиск, з’являється млявість. Можна слухати і прогноз погоди по радіо – короткочасні пронози уже довели до 90% ймовірності, тобто більшість того, що прогнозують, справджується.

Температурна статистика

Згідно із даними Розтоцького ландшафтно-геофізичного стаціонару ЛНУ ім. І. Франка, найбільша максимальна середня температура на території Львівської області у червні була у 1994 році – плюс
22 градуси. Середній максимум у липні також був у 1994 році – плюс 26,7 градуси.

На фото: Стихія, яка вирувала у Львові 3 червня, завдала багатомільйонних збитків і травмувала людей. 

Автор: Юлія ЛІЩЕНКО
Джерело: Високий Замок  www.wz.lviv.ua