Автор: Альбій Шудря

Українські екологи стверджують, що масштаби забруднення полімерними пакувальними відходами в країні поки що неможливо точно обчислити. Для того, щоб зібрати і вивезти невідсортоване сміття, міста витрачають до третини бюджетів.

Однак на офіційних та стихійних звалищах, так звані, ПЕТ полімери ще близько чотирьох століть будуть становити загрозу довкіллю.

Звалища поза межами великих українських міст – дуже специфічна ілюстрація того, як Україна наближається до Європи. Муніципальним обслуговуванням охоплено лише половина населення. Близько тисячі гігантських офіційних сміттєзвалищ. І набагато більше - неофіційних.

Шкідлива любов до пластику

Споживацький бум підштовхнув людей, щоб купувати більше, купувати в супермаркетах, купувати паками. Однак певні аналогії з країнами заходу обриваються тоді, коли тверді відходи йдуть на сміття.

Особливе занепокоєння екологів викликає полімерна упаковка. Населення поділяє ці тривоги, але на тлі інших соціальних проблем чимало людей сприймає це як щось другорядне.

Професор Олександр Касімов, який працює у Харкові в науково-дослідницьому інституті екологічних проблем, який опікується, зокрема, й тим, як боротися з побутовими відходами, каже, що українська любов до пластику – і запізніла, і шкідлива.

«П'ятеро дітей народжується в Україні зі ста – здоровими, не враховуючи те, що вони потім отримають після декількох років життя. І не останнім чином це пов'язано з пластиковим посудом. Європа вже давно переходить знову на скляний. Хоча спочатку вони самі собі аплодували. А ми продовжуємо це робити!»

Переробка пластикових відходів

Професор Олександр Касімов стверджує, що завдяки інституту в країні вдалось зробити перші кроки на шляху переробки пластикових відходів.

З них вже роблять каналізаційні люки, які витримують до 18 тонн ваги і, які не крадуть, щоб здати на металобрухт. Роблять і підошви для взуття.

Але загалом, за словами професора, в Україні ще далеко до розуміння, що скляні пляшки – безпечні, а спалювання пластикових виробів, зокрема пет- пляшок – спричиняє викиди діоксину, речовини, що після помаранчевої революції асоціюється з отруєнням попереднього президента.

«Коли сміттєспалювальний завод починає за низької температури спалювати ось такі пластикові матеріали, починаючи від пет-пляшок, плівок, налощеного паперу, виникають ось ті самі діоксини, які не сходили з язиків, поки був попередній президент. І ось ці діоксини завдають колосальної шкоди здоров'ю, Європа цього злякалась. По-перше, стала закривати сміттєспалювальні заводи, саме тому, що там повнісінько пластику. А хлорорганічні речовини – це з'єднання першого класу небезпеки. Це з одного боку. З іншого, поряд зі сміттєспалювальними заводами вони ставлять сортувальні станції», - сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі Олександр Касімов.

Експерименти в окремих містах щодо сортування сміття свідчать, що більшою проблемою, ніж старі звички населення, є методи роботи комунальників. В тому ж Харкові волонтери закликали мешканців будинків викидати відходи у різні контейнери. Однак після цього комунальники звалювали відсортовані відходи в одну машину і відвозили на звалище.

Люди, яких я розпитував про їхнє бачення ситуації, найбільше критикували владу і «особливості національного менталітету». Один зі співрозмовників змалював наслідки «засипання України сміттям», як катастрофу, що може потягнути за собою усіх – і пересічних громадян, і тих, хто сидить у кабінетах влади.

Автор: Альбій Шудря, Бі-Бі-Сі, Київ
Джерело: BBC UKrainian