Час тверезіти

Автор: Ольга Жила

Фото: muslib.ru Рок-співак Юрій Шевчук не приховує своєї залежності від спиртного Столичні Анонімні Алкоголіки святкують своє 20-річчя. Порівняно з іншими європейськими країнами та Сполученими Штатами Америки, українська мережа Анонімних Алкоголіків – невелика. Експерти це пояснюють тим, що групи само- та взаємодопомоги не "вписуються" в український  менталітет з нашим «моя хата з краю».

В останній тиждень лютого cпільнота анонімних алкоголіків (далі - АА) Києва традиційно відзначають своє день народження. Цього року вони святкуватимуть ювілей – двадцять років з моменту заснування АА Києва. Спільноти анонімних алкоголіків поширені в усьому світі, їхня мета  – допомагати собі та іншим залишатися тверезими. Символом АА є верблюд. Ця тварина багато п’є й довго витримує спрагу. За інформацією  Андрія, представника київського руху АА (він погодився спілкуватися анонімно, оскільки це – одне з правил АА), на сьогодні в Україні діє 60 груп АА (їх ще називають групи само- та взаємодопомоги), у столиці 12, а загалом у світі є близько 3 млн. анонімних алкоголіків.

Форум українських анонімних алкозалежних триватиме два дні. Святкова програма включає театральне дійство, вечірні групи АА, парад тверезості, під час якого учасники форуму розкажуть про свій термін непиття. "У когось він - тиждень-два, у когось – рік, у когось – 10-20 років", - розповідають організатори форуму. На свято приїдуть гості з Росії, Білорусі, Литви, США, Польщі, Фінляндії. Загалом очікується близько 500 осіб.

Хвороба тіла, розуму й душі

За офіційною статистикою, в Україні на початок січня 2008 р. зареєстровано 640 тис. осіб з алкогольною залежністю. Але, як зауважує Костянтин Мужановський, нарколог ДП "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій", насправді залежних у десять разів більше. "Є також рідні, близькі алкоголіка, їх троє-четверо. Отже, в результаті, майже 10 % українського населення втягнуто у проблему алкоголізму", - говорить Мужановський.

Втім, як зазначають столичні АА, у їхніх рядах є тенденція до збільшення, причому третину складають жінки. Все більше до руху АА приєднується молодь, яка не в силі відмовитися від алкогольної спокуси. Але Мужановський каже, що порівняно з європейськими країнами та США, вітчизняних АА – вкрай мало. 

"Групи само- та взаємодопомоги не вписуються в український менталітет з нашим "моя хата з краю". У нас азійське розуміння цієї проблеми, ми чекаємо допомоги від розумного Президента чи прем’єра. А програма 12 кроків АА (програма за якою працюють у групах залежні – ред.) прийшла зі Сполучених Штатів, у ній є елемент духовності", - розповідає Новинареві Мужановський.  55-річний столичний анонімний алкоголік Валерій на тему  упередженого ставлення й відчуття сорому стосовно алкозалежних додає: "У Німеччині про свою алкогольну залежність відкрито говорять поліцаї, у Росії – відомий співак, соліст ДДТ Юрій Шевчук".

Алкоголізм – недуга не лише тіла, але й душі та розуму, тому алкоголіку необхідна комплексна допомога: медична, соціальна, психотерапевтична. Нерідко останній фактор породжує проблеми, бо не всі психотерапевтичні методики утримують залежних від пиття. "Дуже популярною в Україні є емоційна стресова терапія або "кодування". Натомість, на Заході цей метод не поширений. "Кодування" засноване на страхові, в той час, в АА ставиться акцент на особистості", - пояснює Мужановський. І додає, що алкоголізм – хвороба невиліковна, однак бути тверезим можна тривалий час. А то й все життя. 

Думку Мужановського підтримує 55-річний Валерій: "Закодуватися" на все життя неможливо. Алкоголік чекає кінця "кодування", як солдат "дембеля", - образно каже він. Валерій потрапив до  спільноти АА дев'ятнадцять років тому. "Раніше казали: пийте люди Каберне, радіація вас мине. Я зрозумів, що скоріше помру від алкоголізму, ніж від радіації", - розповідає свою алкогольну історію Валерій, який був ліквідатором на ЧАЕС. Спочатку групи АА Валерій сприйняв з іронією, але згодом втягнувся настільки, що утримував тверезість шість років. "Потім перестав ходити на групи й прийшов момент, коли мені захотілося випити…трішки пива. І я зрозумів, що це - початок кінця. За кілька днів я влив у себе стільки алкоголю, що довелося викликати "Медіком" (швидка допомога - ред).

Шість років тверезості, які я досягнув з АА, полетіли до біса", - розповідає Валерій. І додає: "Спасіння потопаючих - справа рук самих потопаючих. Це – досвід побратимів по "стакану", - ратує він за програму АА. Щоправда, Іван Пришляк, лікар-нарколог Тернопільської спецмбулаторії "Астро-міа", вважає, що людина, яка відвідує групи АА, змінює одну залежність на іншу. Він є прибічником емоційно-стресової терапії, підкреслюючи, що кожен пацієнт потребує індивідуального підходу у лікуванні алкогольної залежності. 

Криза пройде, алкоголіки залишаться

Мужановський каже: "Є два міфи про алкоголізм. Перший - ця хвороба виліковна, причому "однією таблеткою за один сеанс". Другий – протилежний: як не допомагай алкоголіку, він все одно питиме. "Втім, правда – посередині", - підкреслює нарколог. Він схвально ставиться до спільноти АА й зауважує, що вони не є конкурентами для його колег: "Спільнота АА займає свою нішу. На етапі детоксикації та  психотерапії потрібен спеціаліст, а вже на етапі ресоціалізації – група АА", - каже нарколог.

За його словами, вищезначена статистика щодо алкоголізму – стала, проте змінюється структура алкоголізму, він стає молодшим. Чоловіки, яким за 45, - вимирають, а їхнє місце займає молодь: "Ми маємо підлітковий пивний алкоголізм, коли у 18-річних алкоголіків з’являються білі гарячки, судомні напади, тобто важкі форми алкоголізму. Вони тягнуть за собою соматичні хвороби, від яких рятують у реанімації", - пояснює нарколог. 

Зросла кількість алкоголіків жіночої статі. Якщо у 90-х роках вони вживали низькоякісні алкогольні напої, зараз переключилися на так звані "попсо-кокси": ром-колу, бренді-колу, "лонгери". На них швидко "підсідають" дівчата. Як зазначає Мужановський, ці напої небезпечні своєю відносною дешевизною, а також тим, що вони швидко всмоктуються в організм, приносячи якісне сп’яніння. "Росте толерантність до алкоголю й, щоб досягнути ейфорії, в хід ідуть міцніші напої", - пояснює лікар.  Спеціалісти зазначають, що економічна нестабільність не виправдовує пиття. З практики Мужановського, українці кризу переживають по-різному: одні мобілізуються, інші – впадають у відчай.

"До мене як до нарколога почало звертатись більше людей, але це традиційно після січня. Час покаже, пройшло тільки кілька місяців", - уникає передчасних прогнозів Мужановський. Його колега Олександр Локтєв, лікар-нарколог столичного психореабілітаційного центру "Дружня клініка" зауважує, що з листопада минулого року стало пити більше жінок. А також – представників робочих професій, які приїхали працювати до Києва з передмістя. "Алкоголь завжди був методом втечі від стресу чи пошуку радості. Але криза пройде, а хвороба залишиться", - застерігає київський АА Валерій.

Більше знаєш, менше п’єш

Мужановський порятунок від "зеленого змія" вбачає у постійному інформуванні населення про цю хворобу: "Я знайомий з польським політиком, одним з авторів Конституції Польщі. 25 років тому він сказав по ТБ, що є алкоголіком й ходить на групи АА", - наводить приклад нарколог. І додає:  "На жаль, серед наших політиків, таких людей немає". Нарколог ратує за заборону реклами алкоголю. Якщо ж її давати, то в нічні години. При цьому, за міжнародними стандартами, реклама не повинна асоціюватися з чимось приємним: сексуальною привабливістю, фізичною силою.

Україна черепаховими кроками просувається до рівня розвинутих країн. Методику 12-ти кроків АА почали застосовувати державні соціальні служби, щоправда лише у столиці. Так, при соціальній службі для дітей, сім’ї та молоді Дніпровського району діє реабілітаційний центр для алкозалежних, в якому використовують досвід АА.

Як зауважує Костянтин Пряницький, лікар-консультант з питань хімічної залежності цього центру, завдяки участі у групах АА досягнуто непоганих результатів – 33% клієнтів перестали пити. Враховуючи, що у центрі на чотири ставки працює два спеціаліста, результатами можна пишатися. При цьому, Пряницького засмучує факт припинення у цьому році національної програми профілактику негативних явищ в молодіжному середовищі. Адже відомо, що хворобу дешевше попередити, ніж лікувати.  А от польські школярі знайомляться з хворобою алкоголізму за допомогою програми "Абетка". Як зауважує Андрій, столична мережа АА не настільки сильна, аби впроваджувати такі проекти в українських школах. "На даному етапі ми хочемо, щоб держава нам не заважала", - відзначає він.

Автор: Ольга Жила, Новинар

За матеріалами: Новинар.