Що таке кохання? Хіба хтось дав відповідь на це, здавалось, просте запитання? А хіба просте? Якщо страх - стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного. Біль - своєрідний психофізіологічний стан людини, який проявляється в неприємному, гнітючому, інколи нестерпному відчутті.

А хіба з коханням так просто? Хіба кохання це не страх, не біль, тривога, щастя і ще нескінченний перелік почуттів та емоцій. Так, звісно, кохання може бути як приємним почуттям, так і недуже, адже воно приходить насподівано, і немов чума б"є просто в серце, не залишаючи шансів на одужання. Вчені стверджують, що в закоханих активізовуються ті самі ділянки мозку, що і під-час вживання героїну, і лікуватись від кохання пропонують так само, як від героїну. Але хіба ж потрібно лікуватись від цього прекрасного, можливо інколи несправедливого і жорстокого, але все ж найкращого, що може бути в житті? Я думаю - ні.

Хіба можна уявити собі вірші Франка, Сосюри, Шевченка, сонети Шекспіра, прози, поеми... і усіх цих людей надихало кохання. Більшість чоловіків, напевне, помилково, вважають що головне у стосунках - секс, але я думаю інакше. Секс - це вираження кохання, секс без кохання це спорт, який супроводжується приємними відчуттями. Вірю, що кохання без сексу можливе, а секс без кохання ні. Одним словом кохаймось бо ми цього варті і це правда.