Автор:  Р.В.ГРІНЧЕНКО

Розглядається досвід найбільш розвинених країн світу щодо створення різноманітних систем інвестування у будівництво житла. Пропонуються основні напрямки застосування світового досвіду залучення інвестиційних ресурсів у будівництво житла в умовах України.

За різними джерелами, майже 80% населення України потребує поліпшення житлових умов. Розглядаючи зарубіжний досвід залучення інвестицій у будівництво житла, необхідно відмітити відносну збалансованість попиту та пропозицій будівельних компаній. Така збалансованість склалася за рахунок наявності економічних і правових механізмів забезпечення повернення вкладених грошових коштів та оптимальних термінів окупності інвестицій, а також за рахунок доступності збудованих об’єктів. Розгляд досягнень зарубіжних країн і залучення цього досвіду до механізму інвестування будівництва житла в Україні може сприяти вирішенню житлових проблем населення та зростанню економіки країни шляхом розвитку будівельної і суміжних з нею галузей.

Метою даної статті є теоретичне обґрунтування систем залучення інвестицій у будівництво житла в провідних країнах світу та можливості практичного застосування їх в Україні.

При розгляді світового досвіду забезпечення населення житлом, необхідно зазначити, що на організацію та практичний розвиток системи інвестування у житлове будівництво тієї чи іншої країни значний вплив мають політичні, економічні та правові фактори окремої країни.

Присутність розвиненого кредитно-фінансового механізму, який дає можливість людям, навіть, з невисокими доходами будувати та купувати житло – важлива особливість зарубіжних країн у житловій сфері.

В США практикуються різні види іпотечних кредитів, які класифікуються залежно від організації і страхування. Кредит видається на строк, протягом якого позичальник працює, тобто до пенсії. Особливістю кредитування є те, що всі житлові об’єкти підрозділяються на три категорії: найдешевше, середнє і найдорожче житло. Найдешевше житло кредитує держава, середнє і дороге житло кредитується за допомогою приватних іпотечних інститутів.

В Німеччині розвинена система контрактових заощаджень і система іпотечних банків. Іпотечні кредити видають комерційні банки, інші кредитні інститути та небанківські установи. Уряд Німеччини шляхом податкових, законодавчих, фінансових заходів протягом десятиріч намагався розвивати цю систему. Тому склалася традиція називати систему контрактових заощаджень німецькою моделлю іпотеки.

Відповідно до німецького законодавства будівельні заощаджувальні каси не мають права здійснювати ніяких активних операцій, крім видачі кредитів своїм членам.

Дещо інші моделі контрактових заощаджень існують у Великобританії, де з успіхом функціонує система будівельних товариств. Механізм їх роботи має певні риси німецьких, але для отримання житлової позики не обов’язково бути вкладником будівельного товариства.

Останнім часом за рахунок лібералізації законодавства функції таких будівельних товариств все ближчі до функцій комерційних банків.

Аналізуючи зарубіжний досвід розвитку іпотечного кредитування, слід зазначити, що саме іпотечне кредитування було одним із факторів економічного зростання у США («новий курс» Рузвельта), у Германії (післявоєнний курс Ерхарда).

Для створення умов ефективного функціонування житлової сфери в Україні необхідно провести чітке розмежування форм власності на житло і збільшити його інвестиційну привабливість. У нас також потрібно будувати соціальне житло, а будівельним компаніям і муніципалітетам, у свою чергу, потрібні дешеві кредити на досить тривалі терміни. Щоб у житлову сферу прийшли інвестиції, необхідно вирішити проблему власності на земельні ділянки у житловій сфері. Необхідно формування муніципального ринку землі, вдосконалення землеустрою. Індивідуальна власність на землю дозволить отримувати кредити з більш низькими відсотками. Для вирішення проблем залучення інвестицій у будівництво та забезпечення населення житлом необхідні активні дії держави по створенню економіко-правових умов для ефективного функціонування цієї галузі.

На основі аналізу досвіду зарубіжних країн щодо залучення інвестиційних ресурсів у будівництво житла можна зробити деякі висновки. Поширення системи іпотечного кредитування в Україні сьогодні гальмується недостатнім розвитком ринку цінних паперів, відсутністю інвесторів, які готові на низьку прибутковість по іпотечним закладним, слабкий розвиток страхової системи, високі ставки по кредитам у комерційних банків та високі темпи інфляції. В Україні для застосування масової програми іпотечного кредитування необхідне кардинальне поліпшення фінансово-економічної ситуації у країні, без якого основні механізми іпотечного кредитування не функціонують. Слід зазначити, що одного розуміння можливостей і варіантів залучення інвестиційних ресурсів у будівництво житла недостатньо. Держава повинна створити необхідні умови для розвитку галузі, а також завершити формування нормативно-правової бази, яка б забезпечила збільшення інвестицій у будівництво житла.

Отже, у вирішенні проблеми залучення інвестицій у будівництво житла потрібно використовувати комплексний підхід, який передбачає застосування як ринкових механізмів, так і методів державного регулювання, використовуючи економічні та правові регулятори. На нашу думку, в умовах сучасної економіки України державне регулювання залучення інвестицій у будівництво з урахуванням світових надбань може стати суттєвим напрямком активізації інвестиційних процесів в Україні.

Автор: Р.В.ГРІНЧЕНКО, Одеський державний економічний університет