Автор: Антон Щербаківський

Якщо Лютнева революція стала наслідком падіння влади, то причиною Жовтневої революції стало її захоплення. Її здійснили більшовики на чолі з Леніним - група, яку ще місяць тому вважали маловірогідним кандидатом на владу в Росії. На початку 1917 року  більшовицька партія Росії, що в основному складалася з російської та європейської інтелігенції й робітників, налічувала не менше 23 тис., у той час як інші соціалістичні  партії об'єднували сотні тисяч членів.
Після того як більшовики захопили владу, постало питання про те, хто ж буде правити в Україні. УЦР - УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА - була заснована у Києві як міська громадсько-політична організація, яка під впливом революційних подій перетворилася  у лідера українського національного руху. Після проголошення Української Народної республіки виконувала роль вищого законодавчого державного органу.
Ідея створення українського ...

Автор: Щербаківський Антон

Опинившись під загрозою тяжкої кризи, намагаючись не допустити втрати своєї влади, більшовицьке керівництво змушене було відмовитись від політики «воєнного комунізму»  та перейти до нової економічної політики ( з 1921 р. по 1928р.). У цілому НЕП створив сприятливі умови для організації господарства на принципах ринкової системи. і це сприяло пожвавленню і швидкій відбудові економіки. Вже у 1925/26 господарському році довоєнний рівень промислового виробництва було перевищено. Створювалися можливості спрямувати певну частину на новобудови. Ще успішніше розвивалось сільське господарство, яке ґрунтувалося на одноосібних селянських господарствах. У 1927р.оброблялося на 20% більше землі, ніж у 1913 р.

Автор: Щербаківський Антон

Початок XX ст. в історії України характеризується загальним революційним піднесенням, що було викликане гострими класовими протиріччями, національним гнобленням, політичним безправ’ям населення. Ситуацію загострила світова економічна криза 1900—1903 рр., а в Російській імперії — її поразка у війні 1904—1905 рр. з Японією. І в Наддніпрянській, і в Західній Україні революційний настрій охопив усі кола суспільства: активізувався робітничий рух, перейшовши від економічної до політичної боротьби, посилився селянський рух, для придушення якого досить часто використовували війська, зросла активність студентської та учнівської молоді, яка протестувала проти обмежень її прав, виступала за соціальну справедливість.
У 1901 р. за участь у студентському русі царський уряд віддав у солдати 183 студенти ...

Автор: Щербаківський Антон

У І та II Державних думах діяла Українська думська громада (відповідно 45 та 47 депутатів), яка вимагала розв’язання земельного питання, автономії України, розвитку національної освіти. 3 червня 1907 р. цар Микола II розпустив II Державну думу — цей день став закінченням революції 1905—1907 рр. Новий політичний режим отримав назву «Третьочервнева монархія». Маніфест про розпуск II Державної думи 3 червня 1907 р. обмежив політичні свободи, проголосив новий антидемократичний закон про вибори і початок репресій проти учасників революції. Багато здобутків національного руху були ліквідовані. Почався період реакції — жорстокого переслідування опозиційного та українського руху. Провідником цієї політики став міністр внутрішніх справ, а згодом голова уряду Росії Петро Столипін.
Одним з елементів столипінської реакції було переслідування ...

         Початок XX ст. в історії України характеризується загальним революційним піднесенням, що було викликане гострими класовими протиріччями, національним гнобленням, політичним безправ’ям населення. Ситуацію загострила світова економічна криза 1900—1903 рр., а в Російській імперії — її поразка у війні 1904—1905 рр. з Японією. І в Наддніпрянській, і в Західній Україні революційний настрій охопив усі кола суспільства: активізувався робітничий рух, перейшовши від економічної до політичної боротьби, посилився селянський рух, для придушення якого досить часто використовували війська, зросла активність студентської та учнівської молоді, яка протестувала проти обмежень її прав, виступала за соціальну справедливість.
У 1901 р. за участь у студентському русі царський уряд віддав у солдати 183 студенти Київського ...

Автор: Щербаківський Антон

Суспiльно-економiчнi процеси другої половини 1950 — першої половини 1960-х рр. вимагали вдосконалення народної освiти. У 1958 р. в СРСР була проведена шкільна реформа: уведена обов’язкова 8-річна освіта, учні мали одержувати загальноосвітні й технічні знання; були створені школи робітничої і сільської молоді; створювалися школи-інтернати для дітей-сиріт, дітей-інвалідів. Збільшився прийом студентів до педагогічних вузів. У 1959р. було прийнято новий шкільний закон, який надавав право батькам в Україні обирати мову навчання для своїх дітей. На практиці цей закон сприяв процесу русифікації України.
Науковим центром республіки залишалася Академія наук, що складалася з шести центрів і поєднувала близько 80 науково-дослідницьких установ.Творчу активність української інтелігенції стимулювала поява суспільно-політичних, наукових і літературних журналів: ...

Суспiльно-економiчнi процеси другої половини 1950 — першої половини 1960-х рр. вимагали вдосконалення народної освiти. У 1958 р. в СРСР була проведена шкільна реформа: уведена обов’язкова 8-річна освіта, учні мали одержувати загальноосвітні й технічні знання; були створені школи робітничої і сільської молоді; створювалися школи-інтернати для дітей-сиріт, дітей-інвалідів. Збільшився прийом студентів до педагогічних вузів. У 1959р. було прийнято новий шкільний закон, який надавав право батькам в Україні обирати мову навчання для своїх дітей. На практиці цей закон сприяв процесу русифікації України.
Науковим центром республіки залишалася Академія наук, що складалася з шести центрів і поєднувала близько 80 науково-дослідницьких установ.Творчу активність української інтелігенції стимулювала поява суспільно-політичних, наукових і літературних журналів: ...