Напередодні Першої світової війни велика частина українських земель — Східна Галичина, Буковина та Закарпаття — перебували у складі Австро-Угорщини. Коли в жовтні 1918 року в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку та національно-визвольної боротьби народів Австро-Угорська імперія розпалася на декілька незалежних держав, і українці почали робити рішучі заходи зі створення власної держави на західноукраїнських землях.
 
Наприкінці вересня 1918 року у Львові було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат (УГВС), який розпочав роботу з підготовки збройного повстання. У жовтні 1918 р. головою комісаріату було призначено сотника Легіону Українських Січових Стрільців Дмитра Вітовського.
 
18 жовтня 1918 р. у Львові на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, ...

27 жовтня 1921 командування Армії УНР,у селi Мицьках зiбрало нараду i  розробило план, який передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Було вирiшено подiлити Українську Повстанчу Армію на три армiйськi групи:

1-ша Волинська група пiд командуванням Ю.Тютюника,основна i найбiльш чисельна группа;
 2-га Подiльська група, нею командував підполковник Михайло Палій-Сидорянський;
 3-тя, найменш чисельна, Бесарабська група, пiд командуванням генерала А. Гулого-Гуленко. Основним завданням групи було  відвернути на себе увагу більшовиків, тим самим полегшати операцію прориву головній Волинській групі.
 
 Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду (на зиму 1921—1922 рр. прийшовся перший ...

Однією з особливостей української культури ХХ століття є визначальна роль політичного чинника. Свободи слова не було,українським митцям було заборонено висвiтлювати всю правду про комунiстичну владу, про злодiяння якi вона причинила українському народу, про злочини проти народу. Представникам української культури була заборонена будь-яка критика влади, твори якi не проходили цензури були забороненi.
Неприйняття більшовизму, радянської влади викликали у 20-і роки значну еміграцію діячів науки, літератури і мистецтва. Їх творчість продовжувалася, але залишалася невідомою на батьківщині. 40-ві і 70-ті роки відмічені новими хвилями еміграції. Тому характерними для української культури є два потоки розвитку — в Україні і в діаспорі. В діаспорі було утворено ряд інституцій ( наукові — Вільна академія наук, ряд наукових товариств, ...