А у помідорі – ген скорпіона...

Автор: Сюзанна БОБКОВА
--------------------------------------------------------------------------------

“Скажи мені, хто твої друзі, і я скажу, хто ти”… Я б цей відомий вислів перефразувала: “Скажи мені, що ти їси”...
Людина підсвідомо розуміє, що від харчування залежить її здоров’я. Але швидкий темп життя, фінансові труднощі відсувають це питання на задній план. Ми все частіше харчуємося нашвидкуруч, будь-де і аби чим...

Органічний – значить натуральний!

Овочі та фрукти, вирощені на власній присадибній ділянці, завжди смачніші. У Києві уже навіть з’являються магазинчики, чи то відділи у супермаркетах, де продають органічні продукти. Їх сертифікують за кордоном, у нас законодавчо це питання не вирішено. До їх сировини, технологій вирощування, транспортування, зберігання та продажу застосовують жорсткі вимоги. В процесі органічного виробництва не використовують штучних барвників, ароматизаторів та консервантів.

У Львівській політехніці, в Інституті хімії та хімічних технологій, мені сказали, що “органічними продуктами у Львові не займаються”, і скерували до Києва. У магазинах я також не знайшла продуктів з позначкою “органіка”. Лише на деяких товарах поволі починає з’являтися маркування “без генно-модифікованих організмів” (ГМО). Принаймні на йогурті та халві я бачила. Чому ані вчені, ані самі виробники не пропагують здорової їжі, і чи можна нині взагалі вирощувати продукцію без хімічних пестицидів, антибіотиків та гормонів?

“Не просто можна, а потрібно, - каже провідний експерт з питань захисту прав споживачів Спільноти проекту ЄС та ПРООН Наталія Бородачова. – У всьому світі кількість прихильників органічної їжі зростає. У нас же вирощують такі продукти здебільшого на експорт. Але, на відміну від європейських країн, в Україні достатньо високоякісної землі для вирощування органічних овочів, фруктів, утримання тварин, птахів та розведення риби”. За словами пані Наталії, у Західній Україні вже з’являються сертифіковані лісові угіддя, де збирають ягоди, не опилені хімікатами.

Фахівці кажуть, що в Європі є не лише органічні продукти, а й перукарні, у яких використовують лише натуральні інструменти, і немає ніякої “хімії”. Є літні табори для дітей, ресторани та готелі. На одязі, наприклад, джинсах, можна побачити “лейбу” – “100% органічна бавовна”.

Виявляється, і в Україні існує органічний рух. І більше ста фермерських господарств, які займаються вирощуванням тварин відповідно до європейських норм (їм належить близько 170 тисяч гектарів землі). Тварин тут годують лише органічними кормами, не вводять їм стимуляторів росту чи антибіотиків.

Виконавчий директор Федерації органічного руху України Андрій Коняшин розповів кореспонденту “ВЗ”, що у деяких людей “органік” асоціюється з “органічною хімією”... “ У наших магазинах, на жаль, асортимент органічних товарів невеликий. У Києві, наприклад, їх можна знайти лише в одному супермаркеті. Це крупи, овочі, фрукти – у незначній кількості, зокрема яблука та сливи. Проте деякі недобросовісні виробники починають писати на своїх товарах “органік” або “екологічно чистий продукт”, але ця інформація часто не відповідає дійсності”…

Скільки ж коштує органічна їжа? За кордоном - відсотків на 20-30 дорожче, ніж інші продукти. У нас ціна за “натурпродукт” зростає удвічі. Якщо, наприклад, звичайне повидло можна купити гривень за 20, то органічне коштуватиме 40 гривень.

Ці яблука навіть хробаки не їдять...

З 1 вересня виробники продуктів харчування зобов’язані маркувати свої товари на вміст ГМО (якщо їх більше, ніж 0,9%). Андрій Коняшин каже, що на словах уряд дав підприємцям відтермінування. Бо чимало з них уже надрукували етикетки, та й лабораторій в Україні недостатньо. “Швидше за все, таке маркування з’явиться на продуктах з
1 січня 2010 року”, - каже він.

Наскільки небезпечні продукти з ГМО? “Серед генетично модифікованих продуктів в Україні - соя, кукурудза, кажуть, уже з’явилися картопля та ріпак, - веде далі А. Коняшин. - Росіяни проводили експеримент на щурах – їх годували модифікованою соєю. У першому приплоді лише 40% гризунів народилися здоровими, решта – недорозвинені. У другому - здорові були 10% щурів, інші вмирали або мали серйозні вади. У третьому поколінні щури були безплідні”. Ніде правди діти: деякі виробники додають модифіковану сою до ковбаси та кондитерських виробів...

Останніми роками в Україні значно побільшало жінок, які не можуть народити дитину. Однозначно стверджувати, що це пов’язано з вживанням генетично- модифікованої їжі, звичайно, не можна... Але збільшення кількості шлункових онкозахворювань, за словами фахівців, пов’язано з вживанням неякісної їжі, зауважив А. Коняшин.

То що ми їмо?

На прилавках магазинів іноді можна побачити курей надзвичайно великих розмірів, так званих бройлерів. “Великі птахокомбінати за повною програмою використовують корми з ГМО, які дозволяють курям швидко набирати вагу, - каже пан Андрій. - Грішать цим і фермерські господарства, де вирощують свиней чи корів. Всі погналися за комерціалізацією, щоб швидко отримати прибуток”.

Якщо взимку піти на базар, там можна побачити помідорчики, виноград чи яблука (й інші овочі та фрукти), як глянець – їх навіть хробак не їсть… У холодильнику вони не псуються по кілька місяців. У помідор вводять ген скорпіона, аби він був стійкий до посухи. А у соняшник – сім різних генів, і кожен з них має свої властивості. А потім з цього соняшника-мутанта вироблятимуть олію…

Фахівці кажуть, що вирощувати органічні продукти не так вже й дорого. До прикладу, якщо у фермера немає грошей на хімічні засоби, він їх і не використовує. Але урожай все одно збирає! В органічному сільському господарстві замість хімічно синтезованих засобів захисту рослин та швидкодіючих мінеральних добрив використовують природні методи органічного підживлення рослин. І тоді ви їстимете не гумовий помідор, а зі смаком томата… Щоправда, чималих грошей коштує сама сертифікація продуктів, їх дослідження та експертиза. Тому немає гарантії, що, зробивши таку експертизу один раз, наступну партію товару продаватимуть без генно-модифікованих організмів…

Автор: Сюзанна БОБКОВА
Фото: Wikimedia Commons http://commons.wikimedia.org
Джерело: Високий Замок   www.wz.lviv.ua