У чому ж суть цієї хвороби, яка поширена сьогодні не менш широко, ніж нежить, і при цьому настільки небезпечна, що входить у п'ятірку тих видів патологій, які найчастіше призводять до втрати працездатності, інвалідності? 

Дійсно, «хворобою століття» зараз не страждають, мабуть, тільки немовлята. Це захворювання діагностується в нашій країні більше ніж у 25 мільйонів людей. Тільки вдумайтеся в цю цифру! І з цих 25 мільйонів від 0,3 до 0,6 відсотка стають інвалідами.

Отже, сама назва хвороби походить від грецьких слів «остеонів» - кістка і «хондрос» - хрящ. Таким чином, слово «остеохондроз» означає «окостеніння хряща».
Наукове ж назва цього захворювання звучить так: дегенеративно-дистрофічний вертеброгенний процес.

Дегенеративним він є тому, що при ньому відбувається заміщення робочих тканин на функціонально неповноцінні: відкладення солей кальцію в хрящах, дисках, м'язах, зростання сполучної тканини в місцях пошкоджень.

Дистрофічним його називають через порушення живлення тканин і органів, яким не вистачає сили підтримувати хребетний стовп.

Вертеброгенний - тобто вихідний від хребта, але не обмежуючись поразкою в самих хребцях, а зачіпає м'язи, суглоби, шкіру і навіть внутрішні органи.

Вже у 20-річних міжхребетні диски починають зменшуватися, втрачати рідину, еластичність, зв'язок між хребцями порушується, хребет перестає бути гнучким.

Міжхребцеві диски змушені одержувати необхідні їм живильні речовини не з кровотоку, а витягуючи їх з навколишніх тканин, що негативно впливає і на весь організм вцілому.

Після 30 років навіть здоровий хребет потребує витягнення і тренування м'язів, суглобів і сполучної тканини. До 50 років кількість рідини становить лише 60-70 відсотків від необхідного, і диск-прокладка вже не може виступати в якості міцного і надійного амортизатора.

Остеохондрозом сьогодні нерідко страждають і в 20, і в 30 років, але все ж в основному це захворювання розвивається після 40.

Два хребці і диск,що лежить між ними, утворюють так званий сегмент хребта. Як тільки один з сегментів стає нерухомим, починають відбуватися зміни в усьому хребетному стовпі. Нижче-та розміщені вище сегменти змушені брати на себе функції ураженого сегмента, і навантаження на них стає надмірним. В результаті виходять з ладу і ці сегменти. Варто тільки сегменту втратити рухливість, живлення диска порушується, він втрачає рідину, а разом з нею і здатність «пружинити». Вага, що тисне на диск і на сам хребець, розподіляється нерівномірно. Під впливом збільшення навантаження хребці можуть зміщуватися відносно один одного, зісковзувати вперед або назад, на них утворюються кісткові розростання. Саме це і призводить до розвитку остеохондрозу.

Хворобливі зміни при остеохондрозі відбуваються спочатку в центральній частині диска, в драглистому ядрі, коли кількість рідини зменшується, особливо в умовах сильного навантаження на хребет, і диски починають висихати. Міжхребцеві отвори звужуються, спинномозкові нервові корінці ущемляються. Нервові стовбури і волокна ведуть до кінцівок, переважно сформувавшись в м'язи, зв'язки і інші сполучні утвори.

Вони і обумовлюють появу больових відчуттів, коли через здавлювання або перерозтягнення при незручних положеннях рук або ніг нерв травмується.

Остеохондроз відносять до групи захворювань периферичної нервової системи, і лікують його лікарі-невропатологи.

Потім настає друга стадія розвитку хвороби, коли зміни відбуваються і в навколишньому ядрі фіброзного кільця. Якщо вчасно не вжити заходів, то фіброзне кільце розривається і через тріщини частина маси драглистого ядра випинається в бік хребетного каналу і корінців спинномозкових нервів, тобто утворюються грижі.

Грижеві випинання здавлюють корінці спинно-мозкових нервів, викликаючи гострий біль. З'являється набряк, венозний застій, спайки в навколишніх тканинах. Вони в свою чергу підсилюють здавлення корінців і відповідно зростання болю. А якщо до того ж ще й перемерзнути, захворіти на грип або ще якимось інфекційним захворюванням, все може закінчитися дуже погано. Міжхребцеві грижі здатні привести до найтяжчих наслідків - парези, паралічі. Іноді потрібно навіть оперативне втручання.

Хто винен у цьому? Перш за все ми самі. Ми невиправдано перевантажуємо свій хребет, не тренуємо його, не стежимо за правильною поставою, а потім пожинаємо плоди власної безпечності. Загалом, як сказав мені один хворий, "історію своєї хвороби я написав сам". Що ж, самокритично, але, напевно, правильно.
Як правило, грижі виникають у віковому проміжку від 20 до 60 років. Після 60 років вони утворюються рідше, оскільки до цього часу диски просочені солями кальцію, майже зовсім втрачають свою еластичність і труться один об одного. Маса драглистого ядра практично відсутня, а значить, тут вийти вже нічому. Проте в даному випадку великий ризик переломів.

У результаті того, що міжхребетні прокладки витоншуються, навантаження на хребці збільшується в кілька разів, а їх краї все більше зближуються. Згодом на тілах хребців можуть утворитися нарости. Кісткові розростання хребців, які називають остеофітами, шипами, вусиками, порушують кровообіг, викликають венозний застій і своєрідну реакцію тканин у відповідь на подразнення - набряк, що здавлюють нервові волокна і викликає напад болю. Ось чому лікування в основному спрямовано на усунення набряку.

Таким чином, в основі остеохондрозу лежать кісткові розростання, грижі, зміщення хребетного диска і порушення структур хребта - суглобів, зв'язок, кровоносних судин, нервових закінчень.

Остеохондроз може мати безліч різних проявів. Це не завжди біль безпосередньо в спині. Все залежить від того, до яких саме органів відходять нервові закінчення корінців спинного мозку. Так, у початковій стадії захворювання, можуть з`являтися запаморочення, головний біль, безсоння, напруга у м'язах, поганий настрій, «простріли», сильний біль у спині, віддавати в ногу, больові відчуття в області сідничного нерва. Міжреберна невралгія, люмбаго, радикуліт, судоми і біль у литках, ішіас, синдром псевдостенокардіі - все це прояви остеохондрозу. Не рідкість і болі в області печінки, серця, в подложечной області та кишківнику. Дуже часто біль при остеохондрозі буває схожий на приступ стенокардії. Треба вміти розрізняти ці болі.

Запам'ятайте: при стенокардії біль виникає не тільки при русі, але й у спокої, його можна зняти валідолом або нітрогліцерином. При остеохондрозі біль проявляється зазвичай при русі, і ліки не допомагають. Цікаво, що в середньому віці скарги на «біль у серці» приблизно у 80% хворих пояснюється саме остеохондрозом, а при виразковій хворобі шлунка лікарі не без успіху застосовують мануальну терапію. Багато випадків короткозорості, заїкання, енурезу, імпотенції лікуються за допомогою різних впливів на хребет.

Більше на сайті osteohondroz.ucoz.com