Плоскостопість - це сплощення стопи. Дана патологія може бути вродженою або набутою. У стопі розрізняють два зведення: подовжній і поперечний. Подовжнє зведення проходить по внутрішній поверхні стопи, а поперечний - по лінії росту пальців ніг. Ці зведення амортизують тіло при ходьбі і допомагають утримувати рівновагу.

При плоскостопії амортизація тіла при ходьбі перекладається на хребет і суглоби нижніх кінцівок. Для цих відділів це дуже велике навантаження, тому плоскостопість супроводжується розвитком сколіозу і артрозу.

Аби плоскостопість не розвивалася, необхідне постійне навантаження м'язів і зв'язок стопи. Особливо корисно ходити по жорсткій траві, камінчиках і піску. Без постійних тренувань, м'язи стопи, як і інші м'язи, без навантаження, втрачають силу і не можуть підтримувати стопу у нормальному стані, що приводить до сплощення стопи.

Вроджене сплощення стопи обумовлене порушенням розвитку сполучної тканини. При цьому вроджена плоскостопість супроводжться короткозорістю, перегином жовчного міхура, додатковою хордою в серці і іншими патологіями.

Одним з чинників розвитку набутої плоскостопості є неправильне взуття, особливо в дитячому віці. Не можна доношувати чуже взуття, особливо дітям, оскільки, розтягнуте взуття неправильно розподіляє навантаження на стопи. Дитяче взуття повинне мати невеликий каблучок, твердий задник і м'який супінатор, який компенсує наявність нерівностей під ногами у вигляді горбків і камінчиків, і правильно формує стопу.

У дорослих до розвитку плоскостопості можуть привести великі навантаження на нижні кінцівки, наприклад, велика маса тіла, тривале перебування на ногах в одноманітному положенні (стояння), вагітність, носіння взуття на високому каблуці через перенесення точки опори зі всієї стопи на плеснові кістки.

Найпростішим способом діагностики плоскостопості є відбиток стопи. Нанесіть жирний крем на внутрішню поверхню стопи і станьте на аркуш паперу. Для правильного проведення тесту необхідно стояти рівно і спиратися на всю стопу. В нормальної стопи з внутрішньої сторони є поглиблення, яке не залишає відбитку і займає велику частину стопи. Якщо поглиблення немає або воно вузьке (менше половини всієї ширини стопи), то майже вся підошва віддруковується на листку паперу, що означає плоскостопість.

Окрім цього плоскостопість супроводжують наступні симптоми:

• Хворобливість стопи після фізичних навантажень (перша стадія плоскостопості);

• Набряклість і втома ніг до вечора;

• Хворобливість поширюється вище від стопи до коліна (друга стадія);

• Хворобливість попереку, ходьба у взутті спричиняє значні незручності. Болі в ногах супроводяться головними болями (третя стадія);

• Широка стопа не дозволяє носити звичне взуття;

• Зношуваність каблуків більше з внутрішньої сторони.

Ці симптоми не є однозначними ознаками плоскостопості, оскільки можуть проявлятися і при інших захворюваннях серцево-судинної і ендокринної системи.

Тому консультація лікаря все ж необхідна.

Вилікувати сплощення стопи можна лише в дитячому віці. У дорослих можна лише уповільнити розвиток хвороби. Виправлення плоскостопості спрямоване на зміцнення м'язів і зв'язкового апарату стопи, захист організму в цілому і хребта від підвищених навантажень, попередження розвитку артрозу суглобів стопи, деформації пальців і виникнення захворювань хребта.

Стопи необхідно тренувати. Можна застосувати контрастні ванни, масаж, виконувати ряд вправ або ходити по нерівній поверхні. Також можна робити вечірні гарячі ванни для ніг з настоєм рум`янку (ромашки), екстрактом хвойних порід або морською сіллю. Вони мають тонізуючий ефект. В кінці процедури рекомендується облити ноги холодною водою або провести по поверхні шкіри шматочком льоду, що дозволить зняти втому.

Перед обливанням дуже корисний масаж стоп. Починати масаж необхідно з погладжування, потім перейти до розминки великим пальцем або кулаком. Енергійно розімніть підошву, рухаючись від п'яти до пальців ніг по внутрішньому краю, потім посередині і зовнішньому краю. При плоскостопості виконувати вправу необхідно більше 10 хвилин в день. Постеліть один масажний килимок у ванній кімнаті, а другий біля плити. Протягом дня, ставши на килимок, роззуйтеся і підіймайтеся кілька разів з п'яти на носок або постійте на зовнішньому краю стопи.

Знаходячись на природі, ходіть босоніж, навіть якщо під ногами хвоя або камінчики. Також корисно побігати по мокрій траві. У домашніх умовах ходіння босоніж по плоскій підлозі не дає необхідного ефекту.

Особливу увагу слід приділити ході: ноги при ходьбі необхідно ставити паралельно, спираючись на зовнішній край підошви. Для профілактики розвитку плоскостопості можна використовувати тонкі латексні устілки-супінатори, які вкладають у взуття. Устілки-супінатори виконують роль амортизаторів і додають стопі нормальну позицію.

Навіть при незначному викривленні великого пальця використовують коректор пальців. Він є силіконовою перемичкою, яку поміщають між великим і другим пальцями ноги. Правильно вибрати необхідні засоби корекції допоможе лікар-ортопед. При больовому синдромі він призначить знеболюючі препарати і фізіотерапевтичні процедури.

При вираженому викривленні великого пальця, постійному больовому синдромі і при значних труднощах в підборі взуття показано хірургічне втручання. Проте воно не завжди має позитивний ефект і відновлення після таких операцій відбувається дуже довго.

Розрізняють подовжні і поперечні супінатори. При поперечній плоскостопості використовують також супінатори-напівстельки і устілки з широкою гумкою, яка надівається на середню частину стопи і запобігає її деформації. Устілка з широкою гумкою відмінно тренує м'язи і зв'язки стопи, проте не рекомендується носити її довше 2 годин, оскільки ногам потрібний відпочинок. Після оперативного втручання такі устілки носять постійно.

Найчастіше зустрічається змішане сплощення стопи. З цієї причини супінатори випускають з двома випуклостями: по внутрішньому краю і в основі пальців. Деякі супінатори мають декілька заглиблень і бортів по зовнішньому краю для оберігання стопи від зісковзування.

Більшість супінаторів обшивають шкірою, шкірзамінниками або спіненими матеріалами. Таке покриття добре піддається чищенню, проте вбирає запахи і на нім можуть оселитися грибки і бактерії.

Правильний догляд за шкіряними устілками-супінаторами запобігає таким проблемам. Для цього необхідно регулярно їх провітрювати і дезинфікувати напівспиртовим розчином.

Супінатори також відрізняються по висоті підйому. Устілки для профілактики дуже м'які, з невеликим підйомом. Устілки для лікування мають більший підйом. Неправильно підібрана висота супінатора може викликати втому і навіть біль у ногах. Як правило, ефект від устілок супінаторів виникає або відразу, або після швидкого звикання.

З лікувальною метою також використовуються каркасні супінатори, вони не лише підтримують правильне положення стопи, але і тренують її. Для любителів гостроносого взуття випускають супінатори-напівстельки без передньої частини. Така модель пасує і для звичайного взуття, тому що вона розвантажує передню частину стопи.

Проте слід зазначити, що цей варіант лише пом'якшує негативну дію високих підборів, але не усуває її. Тому не рекомендується тривале носіння взуття на високому каблуці. Для відкритого взуття випускають спеціальні силіконові або шкіряні подушечки. При поперечній плоскостопості використовують подушечки у вигляді краплі, при змішаному - Т-подібні. Їх вартість значно нижча, ніж звичайних супінаторів, але їх складно правильно розмістити. Такі устілки не підходять для частого носіння.

Для тих, хто займається спортом, випускають супінатори із спеціальним шаром, який добре вбирає вологу і легко миється. Проте використовувати такі устілки можна лише у взутті з рівною внутрішньою підошвою без супінатора. Для людей, хворих на цукровий діабет, випускають спеціальні м'які устілки без швів з пластазота, тому що їх шкіра дуже чутлива і легко травмується. Такі устілки створені, аби захистити стопи, тому вони коштують дорожче.  

 narodmedic.at.ua