Чи є життя без м’яса? «Я своїх друзів не їм...»

Автор: Борис КОЗЛОВСЬКИЙ 

Про медичні й морально-етичні аспекти вегетаріанства
 
Передбачаю, що деякі читачі, насамперед невеликих матеріальних статків, побачивши слово “вегетаріанець”, іронічно посміхнуться. Мовляв, знайшов час - заговорив про відмову від м’яса і риби саме у час фінансової кризи. Справді, у нас чимало людей стали вегетаріанцями мимоволі, бо не можуть дозволити собі таку розкіш, як м’ясо, риба чи навіть молоко і яйця...

Але вегетаріанство має кілька аспектів - медичний, морально-етичний та економічний.

Найбільше м’яса виробляє та вживає сита і благополучна Америка. 90 відсотків зерна, яке там вирощують, йде на годівлю худоби. Тамтешні вегетаріанці підрахували: якби хоча б на 10 відсотків скоротити згодовування збіжжя худобі, можна було б врятувати від голоду 80 мільйонів людей.

Але не будемо заглиблюватися у цей бік проблеми. Мене насамперед цікавить вплив вегетаріанства на здоров’я і тривалість життя. Колишня радянська і сучасна українська медицина (офіційна, традиційна) категорично відкидає вегетаріанство. Мовляв, повноцінні білки, незамінні амінокислоти організм може отримати лише з тваринних білків, насамперед з червоного м’яса. Відсутність таких білків нібито призводить до порушення обміну речовин, а брак заліза викликає анемію, недокрів’я.

Читаю книгу З. Евенштейна “Популярна дієтологія”. Автор - противник вегетаріанства. Але заради повноти картини навів такий факт. “У самому серці Сахари, де навіть піску немає, живуть тубу – кочове плем’я. Тубу долають за день до 90 кілометрів за температури 45 градусів. Харчування їхнє однакове протягом усього року: густий чай, настояний на травах пустелі, декілька фініків на обід, жменька проса з пальмовою олією або потовчене коріння на вечерю. Живуть тубу довго, зберігають зуби до старості. Низькою у них є й дитяча смертність...”. Автор робить висновок: “...У той же час багато ще треба вивчити і зрозуміти, перш ніж висловити остаточну думку про вегетаріанство...”. Я, наприклад, цю проблему вивчаю, сам експериментую... Звичайно, не можна ототожнювати людей і тварин. Але я наважуся. Лев - м’ясоїд. Сильний, однак ледащий. Переважно полюють левиці. Взагалі, в нього лише секс на умі... До того ж такий кровожерливий, що може з’їсти навіть левенят. Противага йому - кінь. Стовідсотковий вегетаріанець. Сильний, працьовитий, витривалий, благородний... На жаль, люди цього не цінують. З м’яса коня роблять смачну ковбасу сервелат...

Перед тим, як готувати цю публікацію, я подав у нашому тижневику звернення до читачів. І просив, зокрема, відгукнутися тих, хто через вегетаріанство набув якихось проблем зі здоров’ям. Таких дзвінків не було, а ось позитивним досвідом поділилися чимало читачів.

Одного недільного дня завітав до своєї давньої знайомої Ірини Синяк. Щотижня по неділях у неї збирається своєрідний фан-клуб вегетаріанців. Господиня пригостила мене своїм сніданком, приготованим за кілька хвилин на моїх очах. Закинула у кавомолку по чайній ложечці насіння льону (для шлунка дуже помічний), кунжуту, три горішки, насіння яблук (багато йоду), проросле зерно. Окрім цієї суміші, - дві-три штучки фініків, кураги, чорнослива, родзинок. Це запивається склянкою соку з яблук, капусти, буряка чи гарбуза... Перед обідом ще узвар із сухофруктів і шипшини. Обід і вечеря теж без м’яса. Дуже рідко “зривається” (переважно по святах) на рибу, трохи частіше на молоко чи сметану. Лікарі лякають вегетаріанців низьким гемоглобіном. В Ірини Миколаївни гемоглобін 135 – ідеальна норма для жінки. Інші гості, серед них і суворі вегетаріанці, які навіть меду не вживають, сказали, що лікарі, переглядаючи аналізи крові, не зауважували низького гемоглобіну.

Послухаємо вегетаріанців зі стажем

Ольга Осмоловська, 71 рік: “У мене були серйозні проблеми з бронхами. Почала слухати себе, шукати природні шляхи оздоровлення. Нічого тваринного не вживаю. Рослинна їжа має так зване тонке тіло. Зараз почуваюся добре. Тиск 110 на 80”.

Тетяна Верещагіна, 45 років: “Я не дуже сувора вегетаріанка, інколи дозволяю собі молоко, яйця, вершкове масло. Коли переходила на вегетаріанство, був деякий стрес в організмі, але швидко усе стало на свої місця. Лікарі наполягали, щоб я це припинила... Не послухала. Завдяки вегетаріанству позбулася тих недуг, які переслідували мене чимало років”.

Ігор Михалевич, 45 років: “Я прийшов до вегетаріанства не через проблеми зі здоров’ям. Розглядаю це з позицій релігії, зокрема філософії і духовної практики кришнаїтів. До речі, монахи відмовляються від м’яса...”.

Віра Шведова, 71 рік: “До 50 років жила на одному м’ясі та зелені, бо я з Кавказу. Після того, як відмовилася від м’яса, стала стрункішою, почала займатися фізкультурою. Велику увагу приділяю зовнішньому вигляду, хочу виглядати молодшою за свої роки. Але часом роблю собі послаблення, коли у гостях буваю. Одного разу з’їла чебурек, і мала таку насолоду... Натуропат Андреєв каже, що можна бути шість днів вегетаріанцем, а один день їсти що завгодно...”.

Володимир Залуж’єв, 60 років: “Я зовсім не вживаю тваринних продуктів. М’ясо - це зайвий тягар для організму, ніби людина на себе щось навантажила. Жодних проблем зі здоров’ям. Бігаю, купаюся в ополонці... Традиційну рослинну їжу збагачую травами, тими, що біля нас – у парках, скверах”.

Владислав, 60 років: “Я - вегетаріанець, нічого тваринного не вживаю. Починав з тривалого голодування. Тоді гемоглобін був нижчим за 40, ледве ходив... Через п’ять днів перейшов на вегетаріанство, і зараз почуваюся нормально”.

Юрій Шматов, 80 років: “1978 року переніс інфаркт. Був такий час, коли я міг спати лише сидячи. 2000 року перейшов на суворе вегетаріанство. Обмежую цукор, кондитерські вироби, сіль. Життя набуло нових якостей. Зараз веду здоровий спосіб життя за системою Іванова, загартовую себе, щонеділі збираємося на озері...”.

Олександр Труханенко, 68 років: “У мене був у житті драматичний період. Не міг позбутися страшної депресії. Врятувало те, що потрапив у московську клініку лікувального голодування професора Ніколаєва. Коли завершився курс лікування, професор Ніколаєв дав пораду: категорично відмовтеся від м’яса, а інші продукти вживайте за потребою організму. М’яса не вживаю 39 років. Почуваюся цілком нормально, продовжую працювати...”.

Ірина Синяк, голова фан-клубу: “Хотіла б звернути увагу на морально-етичний бік цієї проблеми. Тварини відчувають свою загибель і страждають від цього. Влітку була в Ялті у своєї подруги. У неї кури. Я їх годувала, давала їм імена. І раптом мені пропонують холодець з курятини. “Ні, - кажу, - я своїх друзів не їм...”.

Думаю, ще не один рік будуть ламатися списи довкола проблеми, чи є життя без м’яса? Якщо вірити Інтернету, кількість вегетаріанців у світі щороку зростає. Особливо, в розвинутих капіталістичних країнах. А від знайомого професора довідався, що, за статистикою, вегетаріанці живуть на 14 років довше, ніж м’ясоїди... Цією публікацією я не ставив собі за мету агітувати когось за такий спосіб харчування. Дав лише вегетаріанський харч для роздумів...

Малюнок:   І. СЛЮСАРЕВА

За матеріалами: «Високий Замок». 19.02.2009 №28(3922)