Автор: Роберт ДОМАРАЦЬКИЙ

Одна із найпопулярніших, найгарніших, найкумедніших і “найзірковіших” собак у наш час – це йоркширський тер’єр. Це порода добрих і чуйних мініатюрних собак.
Йорки – часті гості світських вечірок і зіркових тусовок. Утім, йорк не тільки гламурний антураж, а справжнісінький друг, який жити без тебе не може…

Йорки більше за собак будь-яких інших порід мають потребу в увазі – вони готові весь день бути поруч із хазяїном – сидіти на руках або бігати за ним по п’ятах. Маленькі живчики із задоволенням стрибають, грають у м’яч, “полюють” на птахів, мишей і навіть сонячних зайчиків. Одна із характерних рис – наполегливість. Вони чітко усвідомлюють, що їм потрібно, і неупинно домагаються свого – чи то уваги господаря, чи то порції їжі. Йорки чудово уловлюють настрій господаря й підбудовуються під нього. за аналогією із котами йорки намагаються заспокоїти і розвеселити господаря у сумну хвилину. Це дуже віддані пси: якщо господаря довгий час немає поруч, йорк може не їсти, не вставати зі свого місця і, подейкують, навіть померти від розлуки.

Батьківщиною йоркширського тер’єра називають графства Йоркшир і Ланкашир у північній Англії. Один із його ймовірних предків – вотерсайдський тер’єр. Ця порода була популярна у XVІІІ-XІХ століттях у Йоркширі, її описували як “маленьку сіро-блакитну собаку з напівдовгою шерстю”. Цих собак тримали селяни, яким забороняли заводити великих псів, щоб не було спокуси займатися браконьєрством на землях, що належали знаті. Ці невеликі собачки охороняли будинки від гризунів і супроводжували своїх власників у торговельних поїздках уздовж рік і каналів (звідси й назва вотерсайдського тер’єра).

За стандартами FCІ (міжнародна асоціація кінологічних федерацій, у яку входять національні кінологічні федерації 83 країн), максимальна вага йорка – 3,1 кг, мінімальна вага та зріст стандартом не обмежені. Стандарти не передбачають розподіли йорків на різновиди за розмірами (на відмінну, наприклад, від такс або пуделів). У той же час поширені неофіційні назви, що кваліфікують приблизний розмір собаки:
* мікро або суперміні: до 1,5 кг
* міні: 1,5 - 2 кг
* стандарт: 2 - 3,1 кг.

Занадто малі собаки, особливо суки, не надаються до племінного розведення. Натомість виведення таких мініатюрних собачок спричиняє попит майбутніх власників, що бажають мати незвичайного домашнього улюбленця. З цією метою нерідко парують сук стандартного розміру із дрібними кобелями. Є випадки, коли щенят навмисно недогодовують, щоб пригальмувати їхній ріст. Результат невтішний: у собак порушені здоров’я і психіка. Втім, мініатюрні собачки можуть з’являтися й у батьків стандартного розміру.

Найменшим зареєстрованим йорком вважають Сильвію з англійського Блекберна. У 1945 році у віці 2 років її зріст у холці становив 6,3 см, а довжина від кінчиків носа до хвоста – 9,5 см і вага 113 грамів. У Книзі рекордів Гіннесса з 1995 по 2002 рік як найменший пес був зареєстрований йоркширський тер’єр на прізвисько Біг Бос, що мешкав у Таїланді. У віці одного року він мав зріст 11,9 см і вагу 481 грам.

Не так «кусається» тер’єр, хай навіть і йоркширський, як ціна на нього. За такого маленького чотирилапого товариша доведеться викласти до тисяч умовних одиниць. Щенят умовно можна поділити на три групи.

Перша – Show-клас. Цим усе сказано: таке щеня найкраще за екстер’єром і у нього задатки майбутнього чемпіона. Тому й ціна на них найвища, часом навіть може здаватися нереальною.

Breeder-клас: у цю групу потрапляють собаки з невеликими недоліками, що припустимі для породи. Такий пес навряд чи завоює титул чемпіона, проте здатен давати відмінне потомство. Це чудові племінні собаки, але вони небагато дешевші за елітний шоу-клас.

Pet-клас: такий песик не завжди має шанси навіть потрапити на виставку, проте хто ж йому заборонить бути чудовим домашнім улюбленцем. Ціна на такого песика значно нижча, ніж на попередні групи. Якщо ви збираєтесь придбати йорка для душі – це найраціональніший вибір.

Автор: Роберт ДОМАРАЦЬКИЙ
Джерело:  Високий Замок www.wz.lviv.ua