На Мадагаскарі їздять... посередині дороги
А «даішники» у країні лемурів і баобабів теж просять грошей: хто «на газету», хто «на кока-колу»...

Автор: Павло КУЗИК

У багатьох країнах з погано розвинутою мережею доріг, наприклад, на більшості території Африки, дістатися кудись – само по собі пригода. Зовсім так, як це було у давні часи. Крім відсутності мощених доріг, за винятком кількох між найбільшими містами, жахливого стану ґрунтових шляхів, які в сезон дощів перетворюються на непролазні болота, тут ще й існує проблема дорожнечі пального та самих машин. Це пов’язано з віддаленістю від Європи й Америки, звідки ці товари постачаються.
Збираючись орендувати машину перед моєю поїздкою на Мадагаскар, я дізнався, що це задоволення обійдеться мені в середньому в 100 доларів за день – тобто майже уп’ятеро дорожче, ніж у США! ...

Continue reading

Туристів дивує брак смітників і тішить бруківка 

Автор: Оксана Нагірна

Нарешті позаду державний іспит, а у кишені диплом гіда-екскурсовода. Після 18-річної роботи у газеті я отримала другу спеціальність. І помилилася.
У вечері зателефонував директор турфірми і повідомив, що завтра – перша екскурсія. “Група польських науковців на два дні прибула у справах до Львова. Маршрут ви проходили не раз. З почином!”, – привітав директор. Ніч я провела за перечитуванням конспектів, за півгодини до назначеного часу стояла біля готелю. Попри те, що маршрут знаю “назубок”, хвилююся страшенно, тим паче – науковці! Це не просто дітлахи на канікули приїхали. А ще екскурсію доведеться проводити польською мовою! І все це одразу в перший же день самостійної роботи!!! Від цих думок не те, що польську, рідну українську ледь не забула. “Знайдіть ...

Continue reading

Особливості національного відпочинку
На українських нудистських пляжах можна познайомитися з голими російськими політиками

Автор: Кость БОНДАРЕНКО

Євген Маланюк в одному з пізніх есе, пояснюючи причини фактичної заборони творчості Ліни Костенко в радянський період, дійшов до висновку: поетеса наважилася оспівувати Море, що не могло сподобатися радянським ідеологам. На їх думку, українські поети могли оспівувати будь-що – гори, степи, лани – але тільки не море. Море – велетенське, вільне, розкомплексоване – віддавна було одним із символів свободи, волелюбства, стихійного вияву почуттів...
У якийсь період свого життя я також зрозумів, що не можу жити без спілкування з морем. Саме тут народжуються ідеї, які потім упродовж цілого року живлять мене. Море стало певним рубежевим пунктом. Час у мене почав ділитися “від моря до моря”, від літа до літа. ...

Continue reading

КРЕМЕНЕЦЬКІ ГОРИ
Автор: Володимир ГЕТЬМАН
У 1990 році найцінніші ділянки Кременецьких гір площею 1000 га було виділено як філію створеного на Тернопільщині природного заповідника «Медобори»
На тлі Подільської височини (чи плато), що простягається між річками Дністер і Південний Буг уздовж їхньої течії з північного заходу на південний схід, серед окремих її підвищених ділянок виділяються Кременецькі гори. Горами їх можна назвати хіба що за зовнішнім виглядом (формою), бо найвищі місця «сягають» лише 400 м над рівнем моря. В основі кряжа залягає потужна товща білої крейди (з домішками чорного кремнію), перекрита шаром пісків. Останні відклалися 15–20 млн років тому у водах теплого Галіційського (Сарматського) моря, що було на місці нинішніх Українських Карпат. Вершини Кременецьких гір вінчають вапнякові обривисті скелі
Кременецьке горбогір’я — ...

Continue reading

Земля Хоту Мату’а. Нотатки з подорожі на острів Пасхи  

Автор: Максим Кідрук

“…Усюди вздовж берега стоять рівні ряди грандіозних кам’яних ідолів, повернутих спинами до моря. Це нас дуже зацікавило, адже ми не змогли знайти жодних знарядь праці, за допомогою яких ці ідоли зроблені”.
Так писав про загадкових кам’яних велетнів з довгими вухами та витягнутими носами один із мореплавців XVIII століття після відвідин острова Пасхи. Відтоді майже три століття увесь цивілізований світ б’ється над таємницею Рапа Нуї (одне з імен острова Пасхи), намагаючись зрозуміти, як кілька сотень напівдиких жителів острова могли творити, рухати та піднімати на платформи грандіозні монументи, окремі з яких сягають десяти метрів у висоту.
Перед тим, як прилетіти на острів Пасхи, ми з Яном (моїм товаришем зі Швеції) перетнули на своїх двох ...

Continue reading

Світова велич кам’яної могили

Автор: Петро БУДИЧ

Кам’яна Могила розташована за 18 км на північ від Мелітополя і за 1,5 км — на південь від села Терпіння в заплаві річки Молочної (Запорізька область). Це унікальний геологічний витвір, якому немає аналога у світі, — останець пісковика сарматського ярусу третинного періоду, про це вказує безліч відбитків рослин і молюсків, що знаходяться у ньому. Пісковик утворився у процесі формування долини річки і нагадує могилу. Мабуть, тому в народі його назвали Кам’яною Могилою. На перший погляд, це наче хаотичне нагромадження кам’яних брил. А насправді — складне природне утворення в процесі багатьох віків.
Кам’яна Могила — геологічне утворення заввишки 12 м над рівнем заплави, площею близько 3 га і за периметром — близько одного кілометра. Вона, за переказами старожилів, раніше була ...

Continue reading

Це джакузі і заспокоїть, і вилікує 

Автор:  Павло БІЛЕЦЬКИЙ

Понад десять років поспіль до закарпатського Велятина, що на Хустщині, окрім представників вищого українського політикуму, поправити здоров’я приїжджають туристи майже зі всієї Східної Європи.
Та лише одиниці тутешнього люду знають, що велятинські термальні мінеральні джерела лікують як нервові розлади, так і онкозахворювання. Про властивості тамтешньої «живиці» дізнавався кореспондент “ВЗ”.
Велятин розташований між Карпатськими горами за 4-5 кілометрів від Хуста. Це селище вважають українською батьківщиною буйволів, котрих селяни тримають тут як звичайнісіньких корів чи свиней... Велятинське термальне джерело притулилося до гірських схилів за півкілометра від в’їзду в село. Це – двоповерхова споруда, в середині якої є сім ванн з «мінералкою» різного складу. ...

Continue reading

Фортеця над Бугом

Автор: Сергій П’ЯТЕРИКОВ

За кількістю безцінних пам’яток архітектури середньовіччя й ХVII–XVIII століть, що фігурують у багатьох європейських історичних хроніках, Україна може посперечатися з будь-яким членом Євросоюзу. Згадаймо навмання хоча б Кам’янець-Подільський, Білгород-Дністровський, Хотин, Дубно, Збараж, Бучач, Теребовлю, Олеськ, Мукачеве, Клевань, Старокостянтинів, Чортків, Острог, Жовкву. Мабуть, кожен читач згадає ще немало назв фортець, замків, маєтків, монастирів, які краще чи гірше збереглися до наших днів. Адже мало хто, подорожуючи нашою країною, не тамував подих біля стародавніх руїн — німих свідків буремної історії.
А от чим ми докорінно відрізняємося від Європи, так це ставленням до свого історичного надбання. За часів комуністичного режиму переважну більшість пам’яток історії занедбали, занапастили. У кращому ...

Continue reading

Париж без гламуру і ля муру…
Для чого люди їдуть у Париж?

Автор:  Наталія БАЛЮК

Одні, щоб здійснити давню мрію: “Побачити Париж і померти…” Інші, щоб виконати “обов’язкову програму”: Тріумфальна арка, Єлисейські поля, Ейфелева вежа, Монмартр, Лувр, а потім з виглядом завсідника казати знайомим: “Я там був”. Третіх приваблює ілюзія паризької моди, і вони їдуть, щоб прибарахлитися і потім ненав’язливо хвалитися колежанкам, мовляв, а ці чобітки я купила у Парижі. Хоча бутики у Парижі нічим (ані цінами, ані асортиментом) не відрізняються від бутиків у Варшаві, Мюнхені чи Стокгольмі. Є і четверта категорія: ті, хто шукає у Парижі найдешевший супермаркет. Таким туристам не цікавий Лувр, їм просто на нього забракне часу, бо є інший життєвий пріоритет – провести півдня у супермаркеті, щоб привезти до Львова купу ...

Continue reading

Танець залізної парижанки

Автор: Ольга ДУБОВИК

І що такого особливого у тій Ейфелевій вежі? Залізяка та й годі! Так гадають деякі, навіть бувалі в бувальцях, туристи, вперше рушаючи на зустріч із Парижем. Та від усіх таких розумувань не залишається й сліду після того, як ти зблизька і оддалік, на власні очі бачиш цей витвір людського генія. Як можна було із заліза сплести тонке мереживо? І щоб ця споруда на Марсовому полі не тиснула, а легко стриміла, водила осяйний танок у сутінках, вабила, притягувала, чарувала, як справжня парижанка…
Французи, схоже, нічого не роблять «з дурної голови», бо більшість визначних споруд Парижа уособлюють певні епохальні події в житті нації. Споруджуючи найвищу у світі металеву вежу 1889 року, вони присвятили цей шедевр 100-річчю Великої Французької революції та приурочили до Всесвітньої виставки, що мала місце у Парижі 1890 року ...

Continue reading