Як підготувати немовля до спілкування

Період новорожденості триває з моменту народження дитини до появи першої відповідної посмішки на звертання дорослої людини. Зазвичай він охоплює 1-й місяць життя дитини. У цей період відбувається підготовка дитини до спілкування. Щоб забезпечити включення механізмів спілкування, необхідне виконання трьох виховних завдань.

По-перше, ви повинні ставитися до дитини як до особистості. Це означає, що будь-яку процедуру, проведену з дитиною, потрібно супроводжувати мовою так, начебто маля-  все розуміє й може відповісти. Мова повинна бути дуже виразною й максимально адресованою дитині, говорити треба неголосним ласкавим голосом і обов'язково включати в "розмову" схвалення й осудження дій маляти, ніби  він робив їх з повною свідомістю.

Таким чином, організується атмосфера спілкування, у якій дорослий виконує поки роль обох партнерів. Маля фактично ще не є партнером по спілкуванню, але поступово потік впливів, звернених до нього, створює в маляти звичку й смак до ласки, теплих слів, тобто формується потреба в спілкуванні.

Пам’ятайте, що спілкування полягає не тільки в словах. Ваша чуйність на ті або інші прояви маляти, співпереживання йому, швидкі й ефективні заходи з усунення дискомфорту також виражають ваше відношення до нього, надають значимість його поведінковим проявам, які незабаром стануть використовуватися дитиною як  власні засоби спілкування.

Не менш важливе й друге завдання - встановлення контакту поглядів. Контакт поглядів - один зі значимих для людського спілкування компонентів поведінки, його необхідно всіляко підкріплювати. Із цією метою варто наближати або злегка видаляти свою особу, намацуючи найкращу відстань для його сприйняття дитиною.  Супроводжуючи свої дії ласкавими словами й посмішкою, ви допоможете маляті скоріше виявити вас і продовжити контакт поглядів.

Якщо дитина прокидається тільки для годування й відразу починає кричати, погодуйте його, однак якщо вона відразу  не засне, спробуйте піймати її погляд. Спочатку вам це не вдасться, але повторюйте свої спроби щоразу, коли дитина лежить із відкритими очима.

Третє важливе виховне завдання - підкріплення посмішки дитини. Посмішка, як ви вже знаєте, - найяскравіший комунікативний жест, що виражає позитивне відношення до партнера. Серед численних гримасок немовляти є той, що нагадує посмішку. Згадаємо, що це "фізіологічні" посмішки, ще не звернені до дорослого, а лише відбивають внутрішній стан немовляти, викликане фізіологічними причинами або ж просто "гра м'язів обличчя".

Однак якщо дорослий виділяє цю посмішку й підкріплює власною, вона незабаром перетворюється в "соціальну" посмішку, тобто стає адресованою, супроводжується поглядом в очі дорослому й виникає, як тільки малюк зосередить погляд на обличчі дорослого.

Іноді маля починає посміхатися при звуках вашого голосу, допоможіть йому знайти ваше обличчя, встановіть контакт поглядів. Намагайтеся частіше викликати посмішку дитини, звертаючись до нього тихим ласкавим голосом, погладжуючи ніжно щічку або тільце, дивлячись в очі. Ці впливи краще робити, коли ребенок перебуває "під грудьми", і пристосувати їх до того моменту, коли дитина поїла, але ще не заснула. Якщо ж він не спить до годування, спілкуйтеся з ним у цей час, аби тільки маля сприймало ваші звертання  позитивно. Купання й сповивання - також підходящі ситуації для сприйняття ваших впливів, так само як і масаж і фізкультура.

Правильне виховання немовляти забезпечує до кінця 1-го місяця життя завершення підготовки дитини до вступу в спілкування з іншими дорослими.

Якщо ж ви не розмовляєте з немовлям, не прагнете до контакту поглядів, не викликаєте його посмішку, то й на другому місяці він ще не буде готовий до спілкування. Не затягуйте період новорожденості. Уже в перші тижні життя підвішуйте іграшки до ліжечка немовляти, вони часом привертають увагу маляти, і він, можливо, потренується фіксувати на них погляд у ті моменти, коли ви займаєтеся домашніми справами.

Джерело: Жіночий інтернет-портал www.ivona.com.ua