«Мир Вам і Божа благодать!

Найважливіша справа для Церкви, народу й родин – аби діти були добре виховані. Коли людина від дитинства навчиться боятися Бога, заховувати Його святі заповіді, дбати про Божу благодать, стерегтися гріха, тоді й у житті буде добрим, совісним чоловіком, правдивим християнином і принесе родителям, Церкві та Батьківщині потіху та славу і буде працювати з хісном для Бога та ближніх.

А навпаки, коли дитина не навчиться катехизму, коли не вправиться замолоду в боязні Бога та в совісному виконуванні обов'язків, виросте на чоловіка, що не зумів бути добрим та виконати своїх обов'язків супроти Бога і ближніх. Ми, священики, по спромозі працюємо для Вас та над вихованням Ваших дітей. Між тими обов'язками найважніший – проповідати і катехизувати діти. Самі знаєте, що ті наші обов'язки були все нелегкі, а відповідальність перед Богом та людьми – важка. Тепер вони стала ще тяжчі. В деяких місцях не допускає нас большевицька влада до школи, і ми не в силі досягнути багатьох людей, навчити їх як слід Божої науки. Тому збільшується обов'язок родителів родини подбати про те, щоб діти були добре виховані й навчилися від дитинства правд святої віри. Я, як Ваш душпастир пригадую Вам цей важний Ваш обов'язок супроти дітей, що з кожним днем стає важнішим. Від Вашої праці зависить їхня будучина та Ваше щастя і старість. Бо хто ж не знає, як гірко можуть плакати родителі над недобрими синами, доньками.

Щоб той обов'язок виховання дітей як слід сповнити, пам'ятайте на мою усильно, так часто повторювану раду: спільно молитися рано і ввечір наголос, по змозі – з молитвослова. При них і мала дитина, яка ще нічого не розуміє, привикне до молитви, вслухається у слова Отче нашу і Символа віри. А кожне слово – важне, кожне слово є дверми до неба; підносить душу від болота матеріального життя й кожноденної злоби, біди й нужди до чогось вищого, святого, чистого, ідейного, до Бога, - до того життя, що нам його дає благодать Ісуса Христа. Тому кожне слово молитви нехай буде вимовлюване голосно, виразно, зо страхом Божим, із глибоким переконанням, із душею, зверненою до неба та відверненою від гріха. Старші діти, молодь нехай помагають батькам у сповнені того обов'язку супроти братчиків-сестричок та інших дітей у громаді.

До катехизування потрібно, як і до проповіді, післаництва Церкви. Те післаництво – місію вділяю цим письмом усім християнам доброї волі, що схотять заступити нас, священиків, і помогти нам сповнити той душпастирський обов'язок супроти християнських душ. До Тебе, Українська Молоде, звертаюся з цим закликом і проханням...»

Пастирське послання Митрополита Андрея

Документ №3, 1939 р., листопад, Львів

Фундація «Андрей»

Видавничий відділ

«Артос»

Джерело:   «Світло для сходу»