З раннього дитинства ми розрізняємо привабливих і менш привабливих хлопчиків, дівчаток, дорослих чоловіків і жінок. У чому ж криється причина такого різного сприйняття людей? І що робити, щоб завоювати увагу оточення?

Відповідь зовсім проста - про людей судять за їх поведінкою у суспільстві. Основні правила поведінки, прийняті суспільством, називаються етикетом. Вони прості, їх не так вже й багато, як здається, і якщо, запам`ятавши їх, ними правильно користуватися, то людям завжди буде приємно з вами спілкуватися. І в будь-якій компанії ви будете почуватися зручно і безпосередньо.

Загальні правила етикету

Основне правило можна сформулювати так: переваги мають дівчатка перед хлопчиками, жінки перед чоловіками, старші перед молодшими, інваліди чи хворі перед здоровими, начальники перед підлеглими. Наприклад, саме вони вирішують, чи починати з кимось розмову, першими входять до кімнати, у вагон, трамвай тощо, їх імена ставлять на першому місці.

Під час знайомства робиться навпаки, тобто спочатку дівчинці називають ім`я хлопчика, старшому - ім`я молодшого, начальнику - ім`я підлеглого.
Почесне місцe завжди надається дівчинці, жінці, старшій людині. Їм потрібно поступатися місцем, в першу чергу надавати допомогу, коли вони цього потребують.

По сходах хлопчик повинен іти так, щоби при необхідності надати допомогу дівчинці. Тобто, піднімаючись, іти за нею, а спускаючись - перед нею.

Якщо ви випадково кого-небудь штовхнули, потурбували або хочете про щось попросити, то треба вибачитись коротко, але ввічливо: «вибачте», «перепрошую» або ще краще «вибачте, будь ласка».
Відповідаючи на вибачення, чемно відповісти: «прошу» або «нічого не сталося».

Аби мати добрі манери, дуже важливо правильно тримати тіло. Потрібно завжди і всюди чітко керувати своїми рухами: чи ви стоїте, чи сидите, чи йдете.

Негарно ходити занадто швидко, перескакувати на сходах через декілька сходинок. Дуже повільно ходити також недобре. Підстрибувати, ходити різко, розмахувати руками - неприпустимо. Руки при ходьбі повинні рухатися легко, невимушено. Впиратися руками у боки, тримати руки в кишенях пальто або
брюк - ознака поганого тону.

Манера сидіти дає зрозуміти, добре вихована людина чи ні. Сидіти треба рівно, на передньому краї стільця. Не розсувайте занадто коліна, не закладайте ноги за ніжки стільця. Гойдатися на стільці, хапатися за спинку сусіднього стільця, сидіти верхи на стільці - неприпустимо. Сідати і вставати потрібно без галасу.

Якщо в людини є погані звички, їх треба позбуватися. Наприклад, для чоловіка неприпустимо ходити неголеним - це негігієнічно і неестетично.
Поганим тоном вважаються занедбані руки. Нігті повинні бути не занадто короткими. Обгризати їх - неприпустимо. Зрозуміло, що нігті повинні бути чистими, але чистити нігті в товаристві непристойно, як і чистити вуха при людях.
У багатьох є звичка зачісуватися в присутності інших людей. Це непристойно, особливо за столом! Погана звичка чистити ніс, голосно сякатись, коли є сторонні люди. Якщо конче необхідно звільнити ніс, то виберіть відповідний момент і відверніться вбік.

Негарно ходити похмурим чи занадто задуманим. Не показуйте на людях свого поганого настрою. Привітний погляд прикрасить будь-яке обличчя.
При розмові не штовхайте «по-товариськи» свого співрозмовника ліктем. Не плескайте співрозмовника «ніжно» по плечах. Не хапайте за рукав чи «ґудзик». Звертає увагу на себе і голосний сміх. Якщо смієтесь, не треба прикривати обличчя руками.

Підготувала Світлана Порадько
Газета «Добрий господар» №10 жовтень 2002 року