На протязі останніх років все частіше виникають ситуації, коли  зміни та доповнення до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII тільки погіршують становище у сфері захисту прав ветеранів війни. Зміст таких змін іноді суперечить самому поняттю «захисту ветеранів війни». А недоліки, що стають помітними лише в процесі втілення цих змін та доповнень на практиці,  не дають гарантій збереження і самого статусу «Ветеран Війни». Такі недоліки у існуючому законодавстві є неприпустимими, оскільки нівелюють саме поняття «Ветеран війни», підривають основи державних гарантій та соціального захисту цього статусу.

Так частину 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  згідно із Законом N 1770-IV ( 1770-15 ) від 15.06.2004  було доповнено  пунктом  9, яким  встановлюється право отримати статус «Інвалід Війни» для осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали  інвалідами  внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків  Чорнобильської  катастрофи.

При цьому законодавець не враховує, що Закон до якого внесено ці зміни, носить спеціальний характер, направлений на захист статусу, прав та соціальних гарантій саме Ветеранів Війни. Тобто, статусу саме тих осіб, які мають відношення до воєнних чи бойових дій. Осіб, що приймали участь у бойових діях або знаходились чи постраждали за інших обставин на територіях де в цей час відбувались воєнні дії.

Бо для інших осіб, які теж є інвалідами, існують інші статуси не пов’язані з війною чи боєвими діями,  передбачені іншими Законами України. В тому числі і для військовослужбовців та цивільних громадян, що були залучені до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 Так, для військовослужбовців, які отримали інвалідність внаслідок участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи існує Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» . Статтею 11 цього Закону встановлено:  умови,    норми    і    порядок    пенсійного    забезпечення військовослужбовців,  осіб,  які  мають  право  на  пенсію  за цим Законом,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи, визначаються  Законом  України  "Про  статус  і  соціальний захист громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) і цим Законом.

 Для цивільних осіб статуси «Інваліда з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  потерпілих  від Чорнобильської катастрофи» передбачені статтями  10,  11 і ч.3 статті 12 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року  N 796-XII).

Тобто, отримання статусу інваліда  для цих категорій громадян, що саме і могли бути залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали  інвалідами  внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків  Чорнобильської  катастрофи – вже передбачене діючим законодавством, а саме:  Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року  N 796-XII).

Доповнення ч.2. ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пунктом 9 не призвело до поліпшення соціального захисту самих «Ветеранів Війни». Воно призвело лише до одного наслідку:

-        вказаними доповненнями надається право отримати статус «Ветерана Війни-Інваліда Війни» тим особам, які ніколи не приймали участі в війнах, бойових діях, не є постраждалими на територіях де в цей час велись бойові дії. Цим самим підмінюється самі поняття «Ветеран Війни», «Інвалід Війни», «Учасник Бойових Дій», «Учасник Війни», як особливий статус людини, що виконувала воєнні завдання поставлені державою.

Усім відомо, якої масовості набуло свого часу фальсифікування статусів «Ліквідатора Чорнобильської катастрофи». Які багатомільйонні збитки поніс від цього державний бюджет України – можна лише здогадуватись. Це стало можливим завдяки недосконалості діючого законодавства у цій сфері, що надавало змогу отримати фальшивий статус. І навіть зараз, після того як багатьом громадянам фальшиві статуси «ліквідаторів» було скасовано – загальна кількість «чорнобильців» складає по Україні більше 3 мільйонів.

Зі статусом «Інваліда Війни» до останнього часу таких проблем не існувало, бо його отримання вимагало чіткого критерію – причинний зв’язок настання інвалідності з реальними воєнними(бойовими) діями. Цей критерій був ефективним засобом проти фальсифікацій цього статусу.

Але історія повторюється – фальсифікації тепер стали можливими саме завдяки введенню зазначеного пункту 9  до  ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На цей час кількома районними судами Київської області (Ірпінський, Згурівський і ін.) масово практикується перетворення Інвалідів Чорнобильської катастрофи на Інвалідів Війни. Кожен бажаючий може у цьому впевнитись зайшовши до інтернету, та вивчивши бази судових рішень з цього питання. Інвалідами Війни масово стають: кухарки, продавці автолавок, працівниці почти, інші цивільні особи що працювали в «зоні відчудження» за власним бажанням. Такі судові рішення вже налічуються сотнями по кожному з цих судів. Деякі підприємисті особи вже поставили штампування таких позовів в інтернеті на потік, і мають з цього чималий зиск. Тим більше, що відкрита «ціна питання» - всього 1500 доларів. Надаються навіть гарантії стовідсоткового задоволення судом позову. Звідки така впевненість успіху – можна тільки здогадуватись.

В кожному суспільстві завжди підтримувались традиції поваги і пошани  по відношенню до Ветеранів Війни.  До тієї категорії людей, чиє життя пов’язане з такими поняттями як:  Військовий Обов’язок, Військова Присяга, Честь, Відвага  і Беззастережне Служіння Вітчизні. Ці традиції закладені в культурі нашого народу, у воєнно-патріотичному вихованні, закріплені в законодавстві України. Головною метою таких  традицій і законів є підтримка впевненості суспільства в тому, що кожен хто стояв на захисті  інтересів своєї держави під час воєнних(бойових) дій - буде належно відзначений, навіть якщо загине на полі бою. Така впевненість суспільства є основним критерієм обороноздатності країни. Бо добре воює за свою країну лише той, хто впевнений, що країна його не забуде.

За обставин, коли статус «Ветерана Війни - Інваліда Війни», надається будь яким особам що не мають до війни(бойових дій)  ніякого відношення, ні про яку впевненість захисника вітчизни, воїна, у збереженні його статусу – мови бути не може.

Чому тоді не надати «чорнобильцям», цим безумовно потребуючим уваги суспільства людям, наприклад статус «Народних депутатів»??? Бо вони мають до нього таке ж відношення як і до статусу «Інвалідів Війни». А саме - взагалі ніякого відношення не мають.