У Києві веде свою роботу Громадська організація "Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва", діяльність якої спрямована на соціальний захист і допомогу інвалідам з дитинства, інвалідам різної нозології і захворювань. В організацію входить 42 громадські організації інвалідів міста Києва, членами яких є 40 000 осіб з обмеженими фізичними можливостями, займається наданням соціальної допомоги одній з найбільш незахищених верств населення, а саме інвалідам, забезпечує їх роботою шляхом працевлаштування на створених підприємствах. Одним з таких підприємств є Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів (далі - Київський центр). За рахунок роботи даного підприємства забезпечується не тільки працевлаштування інвалідів, але й життєдіяльність всієї громадської організації. Зазначений центр є одним з провідних підприємств громадських організацій інвалідів м. Києва.
Як відомо, громадські організації та реабілітаційні центри тісно співпрацюють між собою і довіряють один одному в організаційних, фінансових та інших питаннях. У зв'язку з цим Київському центру надійшла пропозиція від штатного консультанта Харківського центру професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів правоохоронних органів Олександра Лазуренко. Пропозиція полягала у розвитку діяльності з виробництва та переробки ріпаку, про перспективність якого в той час йшли розмови навіть в уряді Юлії Тимошенко.
Вищезазначена пропозиція, яку було розглянуто і прийнято керівництвом Київського центру, стала лише початком ретельно продуманої махінації Анатолія Родзинського, в наслідок якої Київський центр втратить своє майно, яке було чи не єдиним «хлібом» для організації інвалідів, а також буде залучено до безкінечних судових тяжб.
10 січня 2007 між підприємством «Харківський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів правоохоронних органів» та підприємством «Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів» було укладено договір про співпрацю, за умовами якого сторони договору повинні були організувати самофінансування за рахунок комерційної діяльності на основі кредитних ресурсів, отриманих під зобов'язання сторін.
Це обгґунтовувалося тим, що для виробництва та переробки рапсу були потрібні матеріальні ресурси. Київському центру необхідно було виступити поручителем за кредитним зобов'язанням Харківського центру і закласти своє майно. Ближче до середини 2008 року Харківський центр отримав шуканий кредит. Кредит був отриманий в Харкові. Видаючи кредит, керівництво філії послалося на нестачу гривневої маси та видало гроші в євро. Одержувачі не сприйняли цей факт, як загрозу подальшої виплати, оскільки в договорі було чітко зазначено, що повертати кредит потрібно рівними частинами на певну суму в будь-якій валюті. Тобто цілком конкретна зафіксована сума в гривнях.
А тут грянула криза, і почалися дива. Банк звернувся до позичальника з вимогою перепідписати кредитний договір у зв'язку з різко зміненим курсом євро. Стало зрозумілим, для чого банк видав гроші в євро. До всього іншого новий кредитний договір передбачав виплату відсотків у суму боргу. Позичальник, маючи на руках договір із зафіксованою і цілком конкретною сумою в гривнях, цілком логічно відмовився підписувати документи на велику суму. У зв'язку з цим почалися судові тяжби.
Це стало причиною звернення Київського центру в суд із заявою про порушення справи про банкрутство шляхом відновлення його платоспроможності через процедуру санації підприємства (щоб забезпечити на час процедури недоторканність майна). А. Лазуренко в цей момент пропонує кандидатуру адвоката А. Родзинського в якості арбітражного керуючого в процедурі санації Київського центру, ніхто не заперечує.
Тим часом засновник Київського центру, не погоджуючись з претензіями та вимогами банку по стягненню закладеної нерухомості в судовому порядку, оскаржує договір іпотеки. В результаті тривалих судових розглядів договір таки був визнаний недійсним.
Київський центр зміг спокійно зітхнути, оскільки перед кредиторами і банком заборгованостей не було і процедуру санації (систему заходів, що проводяться з метою запобігання банкрутства) можна вважати успішно завершеною.
Однак, Анатолій Родзинський вступає в змову з одним із кредиторів і вмовляє його за певний відсоток від суми продажу реалізованого майна, не підтверджувати факт сплати Київським центром свого боргу. З ініціативи Анатолія Родзинського у Харкові розпочинається процедура ліквідації, про яку Київський центр нічого не знає. Процедура ліквідації проходила під керівництвом ліквідатора А. Телітченко, який був рекомендований Анатолієм Родзинським. Були сфальсифіковані необхідні документи. Уявний кредитор отримав підтверджений судом борг і тут же переуступив його якійсь персоні (І. Радику). А майно продано, через неіснуючий борг, Товариству з обмеженою відповідальністю «Цифрова друкарня« Грінвіч»- засновником якого, зі слів ліквідатора А. Телітченко, є рідний брат (по матері) А. Родзинського - Вадим Сергійович Данді.
У результаті незаконних дій групи осіб на чолі з Анатолієм Родзинським нерухоме майно загальною площею 916 м.кв., яке знаходиться в Києві і за рахунок якого отримуються доходи і забезпечується робота засновника Київського центру - Громадської організації «Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва», незаконно і безпідставно продано в результаті шахрайських дій групи осіб.
Цікаво, що за законом ліквідатор протягом 5 днів зобов'язаний повідомити колективу про ліквідацію підприємства, забрати печатки, документи, закрити рахунки і т.д. Нічого цього не було зроблено - підприємство працювало ще півроку, перебуваючи вже в «чужому» приміщенні.
 

Боротьба ще не закінчена
У будь-якому випадку, це не кінець даної детективної історії, пов'язаної з дивною зміною власників нерухомості площею 1000 кв. м на Подолі в Києві, яка була, як згадувалося вище, чи не єдиним «хлібом» для організації інвалідів.
За словами відомого правозахисника Едуарда Багірова, на підтримку громадської організації інвалідів виступили 48 народних депутатів різних фракцій, до яких з офіційними листами звернулася «Міжнародна ліга захисту прав громадян України», а також Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова. Правозахисник зазначив, що за 20 років його роботи він вперше стикається з ситуацією, коли рейдери воюють з організацією інвалідів.
«Ми почали бити у всі дзвони, щоб захистити права громадян України від зграї рейдерів, яка об'єднує в собі суддю, нотаріуса, адвокатів, арбітражних керуючих та інших зацікавлених осіб. Побудова рейдерських схем неможлива без участі одного з цих «ланок», - продовжує правозахисник. - На жаль, на сьогоднішній день вони свого домоглися. А поки потерпілі довідалися, що зазнали рейдерської атаки, а слідство направило заборону на відчуження приміщення, вони вже встигли його двічі перепродати. Тому наше завдання сьогодні полягає в тому, щоб повернути це майно і захистити права понад 43 тисяч інвалідів.
Ми вдячні прокуратурі Харківської області за те, що до заяви громадської організації інвалідів поставилися дуже уважно, а викладені в ньому факти були ретельно перевірені. 8 червня на вимогу прокуратури міліція порушила кримінальну справу. Була створена оперативно-слідча група у складі 8 співробітників (слідчі, а також працівники ВБЕЗ і УБОЗ), яка займається розслідуванням цієї справи. Вона порушена за частиною 4 статті 190 та частиною 3 статті 358 ККУ. Це шахрайство, здійснене групою осіб, і підробка документів.
Безумовно, винні понесуть заслужене покарання. Але поки йдуть слідчі дії, може статися те, чого б не хотілося допустити. Рейдерам удалося продати це приміщення і створити ланцюжок «сумлінних покупців». Знову ж таки, «своїх». Щоб було складно повернути цю будівлю власникам - громадській організації інвалідів. Цей механізм дуже поширений в подібних схемах. Але це не означає, що можна творити все, що ти захочеш, заручившись підтримкою суду. На даний момент ми звернулися до Вищої Ради юстиції та вимагаємо покарати суддю А. Швидкіна (Господарський суд Харківської області), який сприяв неправомірним діям».
 

Персоналії
Ну і, нарешті, про фігурантів цієї зовсім некрасивої історії. Будь-який читач, витративши зовсім небагато часу в мережі Інтернет, може дізнатися, що в Харкові Родзинський був відомий в першу чергу як адвокат - «кидала». У розпал кризи він отримав славу «антиколектора». Створений ним "Консультаційний центр з питань банкрутства" допомагав громадянам-позичальникам за 6000 доларів США завершити кредитні відносини з банками. Свої псевдо-послуги він рекламував в якості безкоштовної юридичної допомоги громадській організації «Народний адвокат». Потім в процесі «допомоги» отримував з кожного довірливого клієнта в якості передоплати по 6000 у.о.. Після чого реалізував майно позичальників, за низькою ціною, особам, які були з ним у змові. При цьому "Консультаційний центр" ніякої відповідальності не несе, тому що згідно з договором всього лише консультував. Крім того, в процесах банкрутства підприємств-боржників А. Родзинський, виступаючи або арбітражним керуючим, або ліквідатором, розпродавав нерухомість таких боржників «своїм людям» за півціни.
Як нам відомо, на своїй посаді заступника начальника управління Міністерства юстиції України - начальника відділу супроводу процедур банкрутства та інформаційно-аналітичної роботи Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України А. Родзинський використовує своє службове становище для впливу на розгляд в судах справ як по Київському, так і по Харківському центрах, арбітражні керуючі відмовляються вступати у справи зазначених підприємств, боячись «при невірному кроці» втратити ліцензію арбітражного керуючого, як вже неодноразово відбувалося в арбітражній практиці з подачі все того ж А. Родзинського.
Поспішаємо повідомити, що, як нам стало відомо, за участю керуючих органів Міністерства юстиції України, Анатолій Анатолійович Родзинський знятий із займаної посади. Слід припустити, що причини відходу громадянина Родзинського з Міністерства юстиції України, можуть бути пов'язані з перевищенням своїх службових повноважень для задоволення власних інтересів і збагачення.
Однак, відхід гр. Родзинського з Міністерства юстиції України не сильно позначився на його «тіньовій» діяльності з огляду на те, що А. Родзинський - Генеральний директор ТОВ "Центр Банкрутства" - www.centrbankrotstva.com, і Голова Всеукраїнської громадської організації "Українська палата арбітражних керуючих"-www . bankruptcy.com.ua
Не дивлячись на те, що Анатолій Родзинський був звільнений з Міністерста Юстицій України у зв`язку з тим, що вів облудну діяльність щодо добросовісних громадян і некомерційних організацій, запевняв людей, які сподівалися на його допомогу, в чистоті своїх намірів, продовжує вводити їх в оману, не думаючи про те, що люди довіряють йому як професіоналу своєї справи. Обіймаючи посаду Голови Всеукраїнської громадської організації "Українська палата арбітражних керуючих" Анатолій Родзинський має всі ресурси для продовження своєї облудної діяльності, в результаті якої постраждає чимала кількість людей.
Вищевказані обставини, говорять про те, що певні особи позбавлені будь-якої професійної етики юриста, адвоката. Також не має сенсу говорити про кодекс етики арбітражного керуючого, ухвалення якого передбачено новим Законом про банкрутство для кожної саморегульованої організації.

Підсумовуючи матеріали даної статті, мимоволі виникають питання: до якого часу Анатолій Родзинський буде вести свою шахрайську діяльність? Скільки людей повинно постраждати, що б Анатолія Родзинського залучили до заслуженої відповідальності.

КОНТАКТНА ОСОБА:

перший заступник Голови громадської організації «Координаційна Рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва»     

Скрипський Валерій Романович тел.(095)359-25-59; tyrbota@mail.ru