23 серпня – Загальноєвропейський День пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів
 

Автор: Євген Захаров

______________________________________________

Європейський парламент в своїй Резолюції від 2 квітня 2009 року "Європейська свідомість та тоталітаризм" запропонував оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися гідно та неупереджено.

Парламентська Асамблея ОБСЄ 3 липня цього року ухвалила Резолюцію "Заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у 21 сторіччі", де висловилася більш однозначно, назвавши 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму в ім’я збереження пам’яті жертв масових депортацій та страт.

Чому європейські інституції обрали саме цей день?

23 серпня 1939 року був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа, який визначав сфери впливу Німеччини та СРСР в Європі і планував переділ Центральної та Східної Європи.

З усіх жахів ХХ сторіччя найбільшими були злочини тоталітарних режимів, які боролися з усім світом і знищували власні народи. Жертвами їх стали мільйони.

Для західного світу таким страхіттям були дві імперії: радянська, яка лякала людство сімдесят років, і – нацистська Німеччини, яка проіснувала трохи більше десяти років, але примусила здригнутися увесь світ.

Нацизм і комунізм – брати-близнюки – не існували один без іншого. Недарма Сталін допомагав Третьому Рейху відновлювати армію, яку Німеччина, за Версальським договором після Першої світової війни, не мала права ані навчати, ані озброювати.

На допомогу Німеччині прийшли радянські військові спеціалісти, на радянських полігонах вчилися майбутні офіцери і військові вермахту. При цьому радянська пропаганда увесь час до дня підписання пакту Молотова-Ріббентропа щосили паплюжила нацизм.

Таке витончене лицемірство взагалі було властиве "імперії зла". І Гітлер, і Сталін співпрацювали, звичайно, маючи надію використати один одного проти спільних ворогів – Європи і Сполучених Штатів Америки.

Сталін прагнув руками Гітлера зробити Європу своєю легкою здобиччю. Гітлер мріяв про те ж саме. Але обидва сподівалися подолати Європу після перемоги над своїм тимчасовим партнером, а, насправді, – найзапеклішим ворогом.

Друга світова війна почалася задовго до 22 червня 1941 року, дати, що закарбована у свідомості радянських громадян. Другу світову викохали і випестували більшовики із своєю супермрією – створити світову комуністичну державу, і нацисти із своїми щирими намірами повного панування арійської раси у новому світі.

23 серпня 1939 року, день підписання пакту Молотова-Ріббентропа, проголошений днем жалоби за жертвами тоталітарних режимів. Цей день на Заході вважається справжнім днем початку Другої світової війни. Чому?

По-перше, це єдина спільна дата, коли два тоталітарних монстра виступили пліч-о-пліч. По-друге, це перший випадок, коли два монстри зняли свої маски – антифашистську і антикомуністичну – і показали усьому світові, що вони єдині у своїй нелюдяності і ненависті до всього іншого нетоталітарного світу.

По-третє, сам цей пакт мав наслідком початок відвертого загарбання земель і територій, що не належали ані Німеччині, ані СРСР.

Секретний протокол передбачав розподіл між Сталіним і Гітлером Польщі, країн Балтії, Фінляндії тощо. Він розв’язав руки нацистам, бо Гітлер міг не боятися певний час нападу СРСР і почати війну в Європі.

Пакт розв’язав руки Гітлеру і у відношенні до єврейського населення Східної Європи, яке потім було знищене нацистами. Нещодавно у Німеччині були оприлюднені документи, які вказують, що Гітлер запропонував СРСР переселити на свою територію 2 мільйони євреїв зі Східної Європи.

Радянські інтернаціоналісти відповіли, що "в СРСР вже достатньо євреїв". Отже, знищення євреїв почалося на всіх захоплених Гітлером територіях, а НКВС розпочав масові репресії на територіях, які після підписання пакту, захопив СРСР.
Члени антигітлерівської коаліції не могли не бачити, до чого веде спроба примирення і співіснування з недолюдком Гітлером. Мюнхенська угода, в результаті якої були захоплені Чехословаччина і Австрія, дечому навчила Захід. Тому він почав війну з Гітлером у вересні 1939 року у вкрай невигідній для себе ситуації.

Адже йому протистояли два тоталітарних велетня, а наймогутніший союзник, США, – ще не був готовий боротися за Європу усіма своїми військовими та людськими ресурсами.

Відомо, що Гітлер спочатку планував вторгнення у Велику Британію, вже була підготовлена спецоперація під назвою "Морський лев". Але замість "лева" нацисти рушили за планом "Барбароса" на СРСР.

Чому так сталося – розмова окрема. Зараз можна сказати одне: з серпня 1939 до червня 1941 року Європа відчула на собі все страхіття війни – і бомбардування, і анексію територій, і масову загибель мирного населення.

Пакт зробив своє: Європа, яку так палко ненавиділи і Сталін, і Гітлер, потопала у крові.

23 серпня 1939 року і був тим днем, коли обидва тоталітарні режими з’єдналися у єдиному пориві війни проти людства. Тому 23 серпня, безумовно, можна вважати Днем пам’яті жертв нацистського та комуністичного режимів.

Один з яких, нацистський, як відомо, вже був засуджений людством на Нюрнберзькому процесі. Другий, комуністичний, все ще чекає суду не тільки історії, а й людства.

Сподіваємося, що визнання 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті – ще один крок до такого суду.

Євген Захаров, для УП
 
Джерело: Українська правда, http://www.pravda.com.ua/news_print/2009/8/21/100231.htm
Avatar Фото: WikiMedia Commons