Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

Богдан Гаврилишин: "Я гарантую, що українцi будуть щасливi"

by Guest on Sep 22, 2012

Богдан Гаврилишин — людина-легенда. Батькiвщину довелося покинути в юнi роки, далi — громадянин Канади, згодом — житель Швейцарiї, а по сутi — свiту. Член Римського клубу, кiлькадесят видатних членiв якого вже сорок рокiв готують доповiдi про майбутнiй розвиток людства, на котрi у своїх планах зважає керiв­ництво провiдних держав планети.

У певнi перiоди Гаврилишин був радником Леонiда Кравчука, Олек­сан­дра Мороза, Вiктора Ющенка i навiть Вiктора Януковича в часи його першого прем’єрства. А ще — радником керiв­никiв урядiв Iндiї, Канади, Швейцарiї. I консультантом всесвiтньо вiдомих компанiй у 70 країнах!

Незабаром йому сповниться 86. Говорю з енергiйним чоловiком у вбраннi Пласту, i повiрити в його вiк нелегко. А ще важче пiсля розмови з ним повiрити, що нашi проблеми в Українi — назавжди, що їх неможливо вирiшити. Богдан Гав­рилишин рiшуче вiдкидає такi думки. I охоче пояснює, чому мiркує саме так.

- Майже 800 рокiв вiд часу падiння Київської Русi українцi жили в умовах бездержавностi. Причина в самих українцях чи якихось унiкальних iсторичних обставинах?

- I одне, й iнше. Ми — народ досить м’який, не надто войовничий. Тому нас легше пiдко­рю­вати, бо ми не пiдкорювали iнших ще з часiв Давньої Русi. Треба, притiм, зазначити, що чужоземна окупацiя хоч i є лихом, але не завжди нацiо­наль­ною катастрофою. Скажiмо, захiдна частина нашої країни належала до Австро-Угорської iмперiї, то це не було зле. Фактично це було навiть добре.

Найгiрше ж було українцям пiд Московською iмперiєю, iмперiєю Романових. Ця iм­перiю справдi розрослася на всi боки i пiдкорила багатьох. Звiдки це в них? Вочевидь, сильний вплив на нацiональний менталiтет мали Чингiсхан та його нащадки.

- Сторiччя життя в чужих державах наклало певний вiдбиток на характер людей, зробило їх пасивними в державних справах. Чи можна змiнити це? Як зробити так, щоб люди повiрили, що держава — це вони, а не митники, податкiвцi чи чиновники?

- Характер людей може змi­нюватися. I цiлого народу теж. Це не стається швидко, але з часом можна й змiнити. Вiзь­мiть для порiвняння, якими були нiмцi за Гiтлера, i якими є нiмцi тепер. Лишилися тiльки якiсь позитивнi риси того минулого — вони дисциплiнованi iндивiдуально, умiють працювати добре й органiзовано, себто пiддаються суспiльнiй дисциплiнi. Але нема тiєї колишньої суспiльної лютi нiмцiв, бажання завойовувати iнших. Не маю сумнiвiв, що українцi не менше придатнi до вдосконалення.

— А от деякi експерти (особливо росiйськi) стверджують, що ми за цi два десятилiття показали себе типовою “failed state” — “державою, яка не вiдбулася”, “державою-невдахою”. Ви зго­д­нi з такою оцiнкою?

— Є така концепцiя — про iснування народiв, не здатних до державотворення. Але якщо взяти часи Ярослава Мудрого, то українцi були дуже здатнi до державотворення. Багато народiв, суспiльств переходили через рiзнi тяжкi перiоди.

— Полiтологи кажуть, що в Українi сформувався кримiналь­но-олiгархiчний режим, який гальмує її розвиток. А як ви ставитесь до олiгархiв — вважаєте їх добром чи злом для країни?

— Українськi олiгархи — це паразити. I мене iнтригує питання, як за умови їх наявностi трансформувати країну. Треба не десь трошки тут реформи додати, трошки там реформи додати, а тотально трансформувати i наш полiтичний уст­рiй, i нашу економiчну система, i нашу соцiальну систему. Але нi люди, котрi нинi при владi, не зможуть цього зробити, анi, правдоподiбно, навiть опозицiя, яка нинi є, якби прийшла до влади, на те не здатна. Думаю, це зроблять люди ва­шої генерацiї або ще молодшi.

— Якi рецепти?

— Олiгархiв треба вiдсунути вiд полiтики. Але давши, натомiсть, амнiстiю на вже накопиченi капiтали, якби вони отримали гарантiю, що їхнi грошi не вiдберуть, а в бiзнесi вони матимуть справу вiд держави не з корумпованим i сва­вiльним чиновництвом, а з нор­мальною адмiнiстрацiєю... Отодi хай би забирали свої грошi з Кiпру й iнших офшорних зон та iнвестували їх в Українi, знаючи, що тут уже нема такої корупцiї, нема такої страшної бюрократiї.

Саме над цим маємо думати — як трансформувати поведiн­ку тих людей. Нам не треба кривавої революцiї, не треба їх убивати, а слiд подумати, як, обмеживши їхнiй вплив на державний лад, задiяти їх для посилення державотворчого потенцiалу українського народу.

— До речi, щодо революцiй. Чи подiляєте ви думку, що майнове розшарування, яке триває, може бути основою для революцiйного вибуху?

— Пiсля вiйни у Швейцарiї спiввiдношення найнижчої зарплати до найвищої становило 1 до 40. Тепер у цiй країнi — 1 до 800! В Америцi — бiльш нiж 1 до 1000... Як це виправдати? Тим паче, що додатково для топ-менеджерiв є ще всiлякi доплати, бонуси.

Це притiм, що грошi стали єдиним мiрилом прогресу всякого суспiльства. Наприклад, якщо рiвень валового внутрiшнього продукту не зростає добре, то нинi це фактично означає “суспiльство не прогресує”. Правда, люди чомусь не почуваються щасливi­шими вiд того, що якогось року ВВП зрiс на 10%, хоча торiк збiльшився на 2%.

А проблема ж не тiльки у зарплатi найманих працiвникiв рiзних рiвнiв на великих пiд­приємствах. У суспiльствi рiз­ни­ця теж збiльшується. Кiль­кiсть мiльярдерiв — навiть тепер, у час глобальної кризи — зростає. Але збiльшується i число бiдних людей, радше безробiтних.

Це означає, що класичний капiталiзм спотворений. I так не може довго тривати — величезна рiзниця мiж багатими i бiдними країнами, а всерединi країн — мiж багатими й бiдни­ми людьми. I поводження з людиною як iз ресурсом. Най­бiльшi демократiї у кризi. Рецепту змiни ситуацiї у свiтi наразi нема.

— Невже у свiтi немає сьогоднi країн, якi могли би бути еталоном щодо того, як можна розвиватись гармонiйно?

— Як на мене, є тiльки чотири держави, де головнi показники якостi життя (повна по­лiтична свобода, певний рiвень добробуту, соцiальна справедливiсть i спiвжиття з природою) дотримано сповна. Це — Норвегiя, Швецiя, Швейцарiя, Австрiя. Великою мiрою, але вже не повнiстю всi цi критерiї задовольняє Нiмеччина. Канада — теж досить нормальна країна для життя. Значною мiрою вiдповiдає цим критерiям Сiн­гапур, от тiльки стосовно полi­тичної свободи англiйцi (чиєю колонiєю вiн був) вважають, що там нема такої повної свободи, як у них.

— Чому гармонiйного розвитку не вдалося досягти всiм країнам, якi входять до двадцятки най­бiльш розвинутих держав свiту?

— Основний критерiй, за яким “записують” у першу двадцятку, — так звана економiчна конкурентоспроможнiсть. Але мiсцями у двадцятцi країни мiняються та й склад її теж.

Хоча з критерiями, за якими записують у провiднi держави, я не зовсiм погоджуюся. Як це так: були роки, коли Америку вважали найбiльш конкурентоздатною, а вона мала величезний дефiцит у зовнiшнiй тор­гiвлi. Менi видається, якщо країна конкурентоздатна, то вона може бiльше експортувати, нiж iмпортувати. А там було по 300 — 400 мiльярдiв доларiв дефiциту в зовнiшнiй торгiвлi, то яка ж це конкурентоспроможнiсть?

— Пiд час кризи було чимало розмов про вiдмову вiд долара як унiверсальної грошової одиницi в мiжнародних розрахунках. Як на вашу думку, чи справдi можливий вiдхiд вiд долара як головної валюти свiту?

— Йдеться про десятилiття, упродовж яких вибудуванi цiлi системи руху капiталiв, фiнан­сових iнститутiв тощо. Тож швидка вiдмова свiту вiд долара неможлива. Але є вже валюти, якi вiдiграють дедалi бiльшу й бiльшу роль.

Наприклад, швейцарський франк вiдiграє певну роль — вiн нiбито репрезентує малу країну, але насправдi це дуже сильна валюта.

Якщо ж говорити про нацiо­нальнi валюти, якi подiбно до долара нинi виходять на поле мiжнародних фiнансiв, — це китайський юань. Нацiо­наль­ний банк Китаю має чим пiд­крiпити валюту — у нього най­бiльшi у свiтi золотовалютнi резерви. На кiнець минулого року їх вартiсть становила 3 трильйони 326 мiльярдiв доларiв, бiльшiсть яких в американськiй валютi.

— Отже, викинувши цi запаси на свiтовий ринок, Китай може одномоментно “поховати” й американську валюту, й усю американську економiку?

— Теоретично — так. Але насправдi своїми величезними доларовими резервами китайцi долар пiдтримують. Адже якщо американська валюта сильно здевальвує, то i вартiсть зiб­раних у нiй китайських резервiв впаде. Офiцiйний Пекiн цього не хоче. Та й колапс американської економiки китайцям не дуже вигiдний, бо Америка є найбiльшим ринком для китайської продукцiї.

— А чому ви не згадуєте про євро, що є другою за обсягами мiжнародних накопичень резерв­ною валютою у свiтi?

— Євро справдi набирало потужностей i виглядало дуже пер­спективно - якийсь час. Але мiжнародна фiнансова криза дуже вдарила по ньому. Деякi держави-члени у своїх бюджетних витратах зайшли так далеко, що тепер євро у величезнiй небезпецi. ЄС (насамперед Нiмеччина, яка є його економiчним двигуном) мусить витрачати на порятунок деяких економiк зони євро величезнi кошти. Тому перспективи євро поки що окреслити точно важко.

— До речi, чимало людей в Українi дивуються: а навiщо нiмцям брати кошти своїх платникiв податкiв i ними “пiдтримувати штани” тим європейським урядам, якi господарюють погано. Це ж не доброчинна органiзацiя. То в чiм вигода нiмцiв?

— Там iдеться насамперед про ту ж причину, з якої створювали Європейський Союз. Якщо коротко, вони вирiшили, що бути економiчним лiдером Європи вигiднiше, анiж вiйсь­ково-полiтичним.

Знаєте, у сучасному свiтi величина територiї не вiдiграє й найменшої ролi в тому, чи країна ефективна та багата. Так само, як i кiлькiсть населення не вiдiграє ролi. Так само, як i навiть природнi ресурси не вiдiграють критичної ролi.

Погляньте, наприклад, на Росiю. Найбiльшi природнi ресурси, якщо порiвняти з будь-якою країною свiту. Але Росiя не дуже наближається до авангардних економiк свiту, хоч i має сильну науку, та все це не працює на людей... Бо там погана влада.

— Яким ви бачите розклад сил у світі на найближчі 10 — 30 років?

— Цей світ уже нині багатополярний, у тому напрямi й розвиватиметься.

— Які країни й у чому стануть світовими “полюсами”?

— США залишаться між лідерами, але не завжди як найперша скрипка. Товариство в клубі лідерів їм складе Китай, котрий, притім, не зможе вже так стрімко зростати еконо­міч­но, як два останні десятиліття. Ця країна доходить до межi такого швидкого зростання — там уже накопичилось чимало проблем - як суто економічних, так і екологічних, з котрими їм доведеться якось давати собі раду. А проте це вже третя економічна потуга у світі — після Америки та Європейського Союзу, і з цим не можна буде не рахуватися.

Далі — Індія. Віднедавна там відбувається швидкий еконо­міч­ний розвиток. А якщо ефективною стає держава з населенням, де торiшнiй перепис зафіксував 1 мільярд 210 мільйонів жителiв, то так само, як і Китай iз населенням понад 1 мільярд 300 мільйонів, така держава вже нині має велику вагу у світі й вага ця зростатиме.

Бразилія вийшла на міжнародну сцену досить сильно, і є шанс, що вона не зупиниться.

Росія важлива, бо продукує стільки нафти і — що важливіше для Європи — газу. Тому в провідних демократичних державах Росію не поважають, але терплять, бо потребують того ж газу, а ще мусять рахуватися з її військовою потугою. Якщо нічого не зміниться в Росії принципово, то з часом вони матимуть вплив ще менший, ніж нинi.

— Як ви оцінюєте перспективи України?

— Україна нині в дуже поганому стані — і економічному, і політичному. Навіть у пізні 80-тi роки ХХ століття уже була, як на мене, бiльша свобода.

Ясна річ, не можна сказати, що нашi проблеми почалися лише два роки тому. Направду, то вiд самого початку все було з помилками. Спочатку національно-демократична опозиція пішла на президентські вибори 1991 року цілою юрбою кандидатів у президенти й отак започаткувала сумну традицію новітнього взаємопоборювання.

Потім Кравчук, який про­йшов особисту складну трансформацію з комуністичного ідеолога в патріота України, запросив Чорновола до себе і сказав: “Слухайте, ідіть у владу, будемо разом. Яких потрібно віце-прем’єрів і міністрів — запропонуєте і будемо працювати разом”. Але Чорновіл відмовився, і було змарновано нагоду привести у владу людей iз новим баченням. А вся комуністична номенклатура, уся бюрократія лишилася. Я добре знаю про ті події, бо був рад­ником Кравчука в той час.

Усюди у владі зосталася номенклатура, яка звикла діяти у своїх інтересах, а не в інтересах людей.

Багато в чому негативний вплив спричинило елементар­не нерозуміння влади, як має працювати вільний ринок.

— А чому ви вважаєте нинішнє економічне становище найгіршим за останні більш як 20 років?

— Знаєте, десятки мільярдів потенційних інвестицій уже були заготовлені для введення в Україну на пізній стадії Помаранчевої революції. На Заході вважали, що то унікальна країна, унікально поряд­ний народ, котрий так бажає правди і свободи. Настільки мирної, веселої революції з квітами та піснями у світі ніколи не було. І з такими вимогами — не давайте нам більше платні, більше того і того, а дайте свободи. “Де ще інвестувати свій капітал, як не в такій країні?”

Але прийшов Ющенко на посаду президента, і вже за кілька мiсяцiв стало зрозуміло, що буде майже хаос. Грошi не прийшли до нас.

А при нинішній владі хвороби української політичної сис­теми тільки поглибилися. Є кілька речей. Україна не дуже підходить для іноземних інвестицій. Чому? Бо величезна корупція, адміністративні бар’єри та ненадійність. Себто судова система є такою, що судді завжди вирішать так, як щось вирішили уряд, президент чи його адміністрація. Нема ніякої певності, що власність захищена. Хто ж у таку країну інвестуватиме? Ніхто! А на додаток до того політичні судові процеси.

— Ви згоднi з думкою, що нашi сусiди-росiяни лише чекають нагоди, аби остаточно втягти нас у свою орбiту — i полiтичну, i економiчну?

— Маємо визнати, що Росія й далi сприймає Україну як потен­ційно свою територію і завжди впливатиме на це. Бо Україна має всі природні ресурси, яких потребує, от тільки не знає, як їх ефективно використати. Ще в Україні надзвичайно родюча земля, багато її такої. А людство збільшується, у світі наростає продовольча криза, тому цінність землі й ціна на пшеницю та інші продукти неминуче зростатимуть.

Тож Росія має за що боротися. Вона й далі намагатиметься тут домінувати. Як сказав мені один із російських діячів: “Ви думаєте, ми підемо на вас війною? Навiщо? Нас цікавить кон­троль над економікою”. Тобто, для них важливо перебрати контроль над нашими підприємствами і ресурсами, а ще — над закордонною політикою. Вони домагаються права керувати тут, а на формальну незалежність можуть якийсь час і не зазіхати. У тому план Росії.

— Якщо нашу розмову послухати збоку, то може виникнути враження, що ситуацiя безнадiйна: усерединi країни — безлад, а зовнi чигають сусiди. I що нам робити?

— Найефективніше, перебуваючи у схожому з нашим становищi, дають собі раду казахи. Вони вступають у всі політичні, військові й економічні об’єднання, які хоче Росія, провадять якнайближчу до Москви зовнішню політику, у всьому її підтримують, однак тим часом повсюдно в державних структурах замінили росіян казахами і нарощують видобуток нафти західними компаніями. Хитруни!..

Але, попри таке сусідство, ми не приречені. Наприклад, у чім полягає найбільша залежність України від Росії, який голов­ний важіль Москви для впливу на нас, контролю над українцями? Газ?! Отже, цю проблему й маємо вирішувати насамперед. Нині ми продукуємо 20 мільярдів кубометрів газу на рік, а досить легко могли би подвоїти — до 40 мільярдів.

— Якщо б це так легко було зробити...

— Це цілком реально. Один із лідерів видобутку енергоносіїв у світі, “British Petroleum” ще 1993 року подав українському керівництву проект з інвестування 15 мільярдів доларів у цю справу (а тоді та сума важила ще більше, аніж нині). Гарантували видобуток саме названого мною об’єму — додатковi 20 мільярдів кубометрів. Чому цього не зробили? Тому що не було дуже простенького закону про розподіл продукції — це такий типовий документ, який діє вже у понад півсотні країн, його легко було скопіювати з котрогось із цих варіантів. Суть закону: видобувна компанія інвестує величезні кошти, яких не має держава, у розвідування і налагодження видобутку, а за це потім зможе забирати половину чи якусь іншу частину добутого газу собі на продаж. Вони тут протупцювали два роки, але наша Верховна Рада таки не ухвалила того закону, і компанія пішла працювати в Росію, хоч і там їй несолодко.

Отже, якщо підійти до цього питання раціонально, то ми це подвоєння видобутку матимемо.

I друге — зменшити енергоємність нашої економіки, змен­шити споживання того газу. Бо ми серед найменш ефективних країн з огляду на використання енергії. Польща витрачає утричi менше енергії на одиницю валового продукту, Німеччина — у 6 разів менше i Японія — у 6 разів менше...

— Але як досягти змiн усерединi країни?

— Серйозно трансформувати країну зможуть тільки ті, кому нині по 20 — 35 років, усі наші зусилля мають бути спрямованi на якнайкращу підготовку цього покоління і орієнтацію його на важливі життєві цілі.

— Чому ви так вірите в молодь?

— По-перше, нинішня молодь уже трохи знає іноземні мови, далі знатиме ще краще.

По-друге, це покоління використовує сучасні методи праці — інформаційні системи, ін­тер­нет... У багатьох ж теперішніх високих людей у політиці інтер­нет й досі існує хіба що у вигляді роздруківок із нього на папері, які їм, на свій розсуд, роблять помічники.

По-третє, вони менше крали б. Уже не так багато лишилося, що ще можна вкрасти, і тому, що вони — більші ідеалісти, бо не виховувалися в середовищі радянської номенклатури та в період “дикого” накопичення капіталу 1990-х рокiв. Тобто, вони щиро більше хотітимуть зробити ліпше для суспільства, ніж того потребують нинішні. А це ж найголовніше!

Усе це можливо, не сумнівайтеся. Ще раз наголошую, го­лов­не, аби була критична маса таких якісно нових людей.

— Ваша вiра надихає. Де черпаєте оптимiзм?

— Я був у 70 країнах, на всiх континентах. I не як юрист, а як консультант великих мiж­народних пiдприємств, радник деяких держав. Кiлька країн вважають, що їм належу, — це й Iндiя, i Канада, i Швейцарiї. Але я завжди лишався українцем. Вiдчувати свою українську iдентичнiсть для мене було надважливо. То завжди допомагало менi: люди, котрi асимi­льовуються, виглядають звичайними, слабкими, а коли хтось, попри несприятливi умови, твердо стоїть на своєму нацiональному грунтi, будь-де у свiтi пишається нацiо­наль­ною iдентичнiстю, навiть якщо та нацiя не має держави, це привертає увагу, це викликає повагу в розумних людей.

Не хочу, щоб це виглядало хвальбою. Я справдi те вiдчуваю — щастя бути корисним своїй Батькiвщинi. Це фантастика! Це велике благословення! Тому й тепер в Українi пiдтримую десятки молодiжних проектiв. Упевнений, та допомога моїй Батькiвщинi стане в пригодi, тi пiдготовленi з нашою допомогою люди вiдiграють свою роль у будiвництвi її нового майбутнього.

I гарантую, що українцi будуть щасливi!

Андрiй ГАНУС, фото Ярослава СТАНЧАКА

 

Політичні оглядачі 472 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Про Ґ і Г в українській мові. Блог професора Пономаріва

Про Ґ і Г в українській мові Автор: проф. Олександр Пономарів Українська мова належить до тих індоєвропейських мов, де проривний...

Лінгвістика

Поклик душі

Дорогий читачу! Прошу віднестися з розумінням до мене і до цієї статті. Із самого початку хочу сказати, що я вважаю, що всі...

Блоги

Якою мовою повинні говорити диктори

Автор: професор Пономарів Слухачі запитують - чи правильно роблять диктори, які говорять рафінованою українською мовою? Чи правильне дуже...

Лінгвістика

ОДИН З ШЛЯХІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

  Вже протягом півтора року українські підприємства працюють в умовах фінансової кризи. Весь цей час більшість українських економістів просто...

Бізнес/Економіка

Дисидентський рух в УРСР

Автор: Олена Захарян Після смерті Сталіна в Радянському Союзі настав період, який отримав назву „хрущовської відлиги”. Цей період...

Історія

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.