Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

Вирок Тимошенко. Нотатки з Хрещатика

by Guest on Oct 15, 2011

     Переповнені вагони метро, різноспрямовані людські потоки між переходами й ескалалаторами, — екрани й екранчики, — сенсорні телефони, електронні книги й ноутбуки, — очі-очі-очі, — понуро-рекламним екскалатором піднімаюся догори… — й потрапляю в затишну київську осінь. Раніше в ній було гарно посидіти десь на лавочці в скверику, випити пива й подумати про своє.
     Але зараз не до того.
     Уперше з часів Майдану направляюся на мітинг. Трохи холодить в грудях і підкошуються ноги. Чекаю на міліцейські кордони… перевірки… — та на майданчику перед метро «Хрещатик» все, як завжди. Й ні стрічок тобі, ні шарфиків… ні прапорців…
     Ні піднесення… просвітлення в очах… — що було на Майдані. Люди заходять і виходять з метро. Кожен сповнений своїм.
     Я й сам би сюди не їхав, і не одразу ж зранку й поїхав. Наче нема мені чого робити, думав, як годинами вистоювати в натовпі й дерти горло, й нема до чого прагнути, як тільки отримати міліцейським кийком по голові… — однак останнім аргументом стало те, що через кілька років, сидячи вже в повному лайні, хоч не буду себе звинувачувати, що в ключовий момент відсиджувався «на хуторі».
     Мітингові ознаки стали помітними зліва, з-від ЦУМу, — понуро-темний ряд «Беркуту» вздовж проїжджої частини, надривні мегафонні відголоски, прапори… — наче сторонні вкраплення в звичне життя довкруг.Мітингові ознаки стали помітними зліва, з-від ЦУМу, — понуро-темний ряд «Беркуту» вздовж проїжджої частини, надривні мегафонні відголоски, прапори… — наче сторонні вкраплення в звичне життя довкруг.
     По-між людей, що невпинно рухаються туди-сюди тротуаром, походжає хлопець з білим прапором з червоним сердечком і позирає на дівчат, що вистукують шпильками по асфальту. Такі ж тендітно-білі з сердечками намети тріпочуться в поштовхах вітру. Зазираю в один з них. На стільчику, простягнувши ноги, сидить чоловік середніх років і порожніми очима дивиться поперед себе.
     Надривний голос з протилежного боку вулиці скандує: «Ю-ля! Ю-ля!» — кілька десятків чоловік стоять на тротуарі і позирають туди, але ніхто його не підтримує. Я сам би тихенько проскандував за ним: «Ю-ля…» — та не хочу виглядіти неадекватним.
     Пірнаю в підземний перехід, — бабуся з квітами… юнак з гітарою й шапкою з монетками… — й виринаю біля центрального гастроному навпроти ЦУМу. Тут, як можна здогадатися, епіцентр мітингу. Сам тротуар неширокий, від проїжджої частини відгороджений щитами. Людей більше, стоять переважно купками, але пройти вперед-назад можна легко. Збоку стенди з карикатурами й фотожабами на Януковича... У багатьох на грудях округла червоно-біла наклейка з профілем Юлі… — мимоволі відзначаю, що всі, хто довкруг, наче уособлюють суспільство: чоловіки й жінки, якого завгодно віку, майнового статку й психічної адекватності. Одразу ж видно, хто тут заробляє, хто з партійної необхідності, хто з ідейних міркувань, хто з цікавості, — й усіх потроху.
     Відчуваю на собі зацікавлений жіночий погляд, від якого, чесно кажучи, відвик — я давно вже не той привабливий юнак, що раніше. Вдивляюся й упізнаю Королевську в оточенні дюжих молодиків. Це такий спосіб вітати осіб чоловічої статі, що прийшли захистити Юлю і її особисто?..
     Голос продовжує лунати довкруг і невідомо звідки, питаю в дівчини з плакатом: а де трибуна?
     О-он, показує, трохи далі й збоку.
     Так, бачу, невеличке вивищення, й там стовпилися кілька чоловік. Проходжу вперед і опиняюся прямо перед Турчиновим, який гнівно говорить про суд і судилище. Мені стає незручно, бо здається, що звертається він лише до мене, — когось іншого поруч, хто стояв би отак і слухав, більше нема. Усі інші чи дивляться в інший бік, чи зайняті чимось, чи розмовляють…
     Я розвертаюся й протискуюсь трохи далі — попереду, вже в кількох метрах, видніються темні шоломи беркутівців.
     Позаду вже понуро виступає Тарасюк… потім затишшя… — й ураз лунає голос Турчинова: ось зараз прийшла інформація, — голос переходить на хрипкий крик, — вони посадили нашу Юлю на сім років!..
    Починається рух  тіл довкруг, — я мимоволі озираюся й стикаюся поглядом з Катеринчуком, який стоїть трохи далі за Турчиновим. В його очах — байдужість і зневага. Ну ж бо, мовляв, давайте вперед, проривайте кордони, — й енергійніше давайте! завзятіше! 
     Зліз би з трибуни, думаю, й поштовхався тут…
     Усе відбувається, наче за склом. Хтось ззаду продирається вперед і уштовхується в спини, я мимоволі теж подаюся вперед.      Хвилі спин ходять туди-сюди. Ряд міліцейських шоломів попереду прогинається й вирівнюється. Шоломи вже поруч, в кількох спинах. Наразі я усвідомлюю, що зараз мене винесе в перший ряд, прямо на беркутівців. Намагаюся втриматися на місці. Якась жіночка поруч кричить: «Мужики, вперед!» — за кілька метрів інша теж кричить і підштовхує чоловіків ув спину, — звідкись з’являються древка прапорів й хтось ними намагається штирхнути ментів, — дівчатка з якогось вивищення під ліхтарем кидають огризки яблук… — усе довкруг рухається хвилями вперед-назад і водночас окремо одне від іншого, — я починаю спрямовуватися вбік.
     Я прийшов висловити свій протест, думаю, але не підписувався з ментами битися. Я обурений судовим процесом над       Тимошенко і цим вироком, але чого з цього випливає, що я повинен штовхамися з беркутівцями, проривати якісь кордони, бігати й кричати?..
     Увесь мій життєвий досвід говорить про те, що з міліцією слід поводитися обережно.
     Просовуюся назад і ще якийсь час утримуюсь неподалік штовханини.
     Й уже відсторонено спостерігаю, як маленький і дуже смуглявий Зорян Шкіряк завзято штовхає плечем у чиїсь спини.     Якийсь чоловік, аж зігнутий у поясниці, витискується з перших рядів. Обличчя посіріле. Видно, що йому зле. Попереду хтось кричить і, здається, там уже починається бійка.
     Бачу, що людей, які стовпилися тут, не так уже й багато: кілька десятків, може, до сотні. Якщо беркутівці отримають команду, вони зметуть усе в один момент. А так, як тротуар неширокий і відгороджений щитами, почнеться тіснява. Хтось може постраждати. Перш за все дівчатка, що кидалися яблуками, й бабусі, які кликали всіх уперед.
     Міліціонери починають поволі насуватися. Турчинов кричить, що треба захистити трибуну… Відтак, щоб пропустили «Швидку», — видно, для чоловіка, що зігнувся впоперек…
     Зрештою, поволі все врівноважується.
     Депутат від БЮТу (в обличчя пам’ятаю, прізвище забув),
виставивши черево й невидячі очі, неквапно прямує до свого авто. Чогось спадає на думку, що скоро в БЮТі, видно, буде ще один «зрадник»…
     Я протискуюсь назад, до рогу вулиць і підземного переходу.
     Поруч стоять-курять кілька хлопців. В одного ссадина на носі. Очі блискучі. «Вождь нам треба! Вождь!» — кричить неадекватний дідусь. «Треба, щоб кожен був собі вождь» — не повертаючи голови, відповідає один з молодиків.
     Тим часом промови з трибуни продовжується. Турчинов закликає нікому не розходитися, боронити табір… звучить гімн…
     Не бачу, щоб хтось підспівував…
     Зрештою, я сам спускаюся в підземний перехід…
     Враження таке, що побував на похоронах. У когось з близьких померлого істерика, у когось ступор, а комусь байдуже... він тут, бо так належить... — хтось подумки вже ділить його статки, а хтось потай зловтішається й згадує кривди, що той йому завдав...
     Варто ховати Тимошенко, чи не варто — нехай кожен вирішує собі сам. 
     Я би поки що не поспішав.
     Колись, пам’ятаю, 22 листопада 2004 року, в перший день Майдану, я повертався додому в піднесенному настрої. Вдома — тривога й переполох, телевізор лунко розривається заставкою новин 5 каналу, а мені спокійно й радісно на душі. Я був на Майдані, відчув світлу ауру, що трималася над тим місцем і над людьми, що перебували там, — і зрозумів, що буде гаразд. Ющенко стане президентом.
     Напевне, ніколи й нічого в житті так не хотів, як тоді — щоб Ющенко став Президентом України.
Тепер же повертався додому — спокійним.
     Усе врівноважиться… очиститься… — півтора роки тому, коли Тимошенко програла президенські вибори, був пригнічений і приголомшений. Думав, як же так, Господи?..
     Але уявити собі, — якби вона їх виграла?..
     У команді завзятих помічників, усіляких портнових, губських і ляшків, — може й було б зараз веселіше, — та гидотніше, це точно.
     Як сталося через кілька років після славної перемоги Ющенка...
     Нікому не побажаєш випробовувань, які переживає вона, але кожен сам собі вибирає дорогу й попутників. І кожен має змогу "зробити роботу над помилками" й вирішити для себе питання, чи можна водночас покладатися на Бога й укладати перманентні угоди з сатаною. 
     Живемо далі!

     Павло Васянович

Про автора: письменник, журналіст. Живе в передмісті Києва.
e-mail pavlo.vasianovych@gmail.com
блог http://vasianovych.livejournal.com/

 

Політичні оглядачі 540 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Будівництво з YTONG. Перший ряд стіни

Швидко, точно, економно - так, трьома словами, можна описати спосіб роботи з будівельною системою YTONG. Характеристики та переваги газобетону...

Корисні Поради/Повчальні

Затверджено офіційну транслітерацію українського алфавіту латиницею.

Кабінет міністрів України постановою від 27 січня затвердив офіційну транслітерацію українського алфавіту латиницею. Транслітерація прізвищ та...

Лінгвістика

''Найвищу статую'' Ісуса встановили у Польщі

Велетенську статую Ісуса Христа, автори якої вважають її найбільшою у світі, встановили у польському місті Свебодзин на заході країни неподалік...

Цікаво знати

Курячий розсіл віджене застуду й додасть сил

Курячий розсіл віджене застуду й додасть сил Автор: Людмила ПОЛЕВСЬКА На Галичині курячий бульйон називають курячим розсолом. Він здавна...

Кулінарія

Чому ЮНЕСКО хвилюється про Лавру та Софію

Чому ЮНЕСКО хвилюється про Лавру та Софію Автор - Ігор Луценко ЮНЕСКО невдоволене станом охорони пам’яток, які знаходяться у Києві. Мова...

Культура/Суспільство

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.