Ця подія поклала початок новому напряму розвитку ракетної галузі в України з освоєння космічного простору.

Сьогодні українські ракети доставляють у космос штучні супутники Землі, які забезпечують мобільний зв'язок та Інтернет, трансляцію радіо та телебачення, навігацію та зондування земної поверхні, а також проводять наукові дослідження.

З "Південмашу" - до зірок?

Але розпочиналося все в 1956 році з розробки космічних апаратів та їх ракет-носіїв у особливому конструкторському бюро під керівництвом Михайла Янгеля, відомому нині як КБ "Південне".

Дніпропетровський супутник ДС-1 з ракетою південмашівського виробництва спочатку створювався як "дублер" проекту Сергія Корольова. Однак після вдалого запуску першого штучного супутника Землі 7 жовтня 1957 року, потреба ще в одній ракеті тимчасово відпала.

Пізніше до цієї ідеї повернулися знову, оскільки для невеликих супутників корольовська ракета Р-7 була занадто дорогою та складною в експлуатації. Проект нового носія на базі бойової ракети Р-12 було створено у Дніпропетровську лише за рік.

Успішний запуск ракети з супутником на борту здійснили на космодромі Капустін Яр 16 березня 1962 року. Ця подія продемонструвала можливості майбутнього КБ "Південне" не лише у військовій сфері.
 

Як пригадує свідок запуску першого українського супутника, заступник генерального конструктора КБ "Південе" Віталій Гладілін, ДС-2 вагою 47 кілограмів був сферичним контейнером, в якому містився двочастотний радіопередавач "Маяк", призначений для перевірки проходження радіохвиль в іоносфері.

Робота супутника забезпечувалась від акумуляторної батареї, а ззовні він мав дві пари стержневих антен. "ДС-2 запустили з третьої спроби, розповідає Віталій Гладілін. – До речі, американці свій перший супутник змогли запустити лише з одинадцятої спроби. Тому для нас це було досягнення і яскрава подія".

Космічна співпраця

Згодом космічний апарат, що отримав у ЗМІ назву "Космос-1", став "батьком" серії космічних апаратів різного призначення.
"Так склалося, що в колишньому Радянському Союзі існувала спеціалізація по космічних напрямках, - сказав на прес-конференції, присвяченій 50-річчю запуску першого українського супутника, генеральний директор "Південмашу" Віктор Козир. – Нам було визначено виробляти супутники військового призначення. По-перше, це були супутники, які наводили на ціль ядерні ракети, по-друге – потужні супутники радіоелектронної розвідки. Сьогодні, після проголошення незалежності України, ці напрями відпали. Однак актуальною стала народно-господарча та академічна тематика – дистанційне зондування Землі, метеорологічні космічні апарати, і найголовніше – телекомунікаційні супутники. Цей напрям ми поки що лише розвиваємо і покладаємо надії на молодь".

Генеральний конструктор КБ "Південне" Олександр Дегтярьов каже, що запущений 11 серпня 2011 року 401-й український супутник "Січ-2" є розробкою на сучасній елементній базі. За його словами, космічна програма України визначає виробництво та запуск супутників як головний напрямок розвитку.

"Сьогодні ми можемо запропонувати нашим замовникам комплексні послуги на комерційній основі – виготовлення та запуск космічних апаратів, будівництво їх старту та зв'язок", - каже генеральний конструктор.
Як найбільш масштабні приклади, дніпропетровські ракетобудівники називають проект "Морський старт" та співпрацю з Бразилією щодо запуску з екваторіального космодрому Алкантара української ракети-носія "Циклон-4". Здійснення цього проекту відкриває для України нові перспективні ринки.

Як повідомив на прес-конференції Олександр Дегтярьов, КБ "Південне" веде переговори з Перу, Еквадором і Колумбією про створення для цих країн космічних апаратів.

"Сьогодні це той регіон, де дуже активно зростають космічні амбіції", - сказав він.

Зацікавлення космосом проявляють також африканські країни - наразі ведуться переговори з Алжиром про створення супутника зв'язку.
 

Автор: Вадим Рижков для ВВС Україна, Дніпропетровськ
Джерело:Бі-Бі-Сі
На світлині ракета "Циклон"