Розглянуто загальний стан і проблеми регулювання митних відносин між Україною та СОТ, пропонуються заходи для подальшого успішного використання статусу членства країни у Світовій організації торгівлі.
Ключові слова: митне законодавство України, митно-тарифне регулювання, ввізне мито, митні процедури.

Вступ. Важливим та ключовим аспектом відносин України з іншими державами є зовнішня торгівля, яка є не тільки показником розвитку держави, а й основним джерелом одержання прибутку, становлення авторитетної позиції на міжнародній арені, що формує не тільки економіку в цілому, а і створює відповідний імідж держави.
Актуальність дослідження. Покращення механізму функціонування українського експорту є головним орієнтиром у відносинах України та СОТ, завершення переговорного процесу щодо укладання Угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, розвитку торгівельної спроможності, виробничої та ресурсної структури держави.
В умовах ринкової економіки й лібералізації міжнародної торгівлі мито стає економічним регулятором зовнішньоекономічної політики держави. Мито дозволяє державі: по-перше, заохочувати ввезення або вивезення відповідних товарів або обмежувати їх; по-друге, ставити у рівні економічні умови товари вітчизняних виробників і подібні товари їх іноземних конкурентів; по-третє, проводити певну економічну, науково-технічну, екологічну, валютно-фінансову політику у сфері зовнішньоекономічної діяльності; по-четверте, спрямовувати діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в русло загальнодержавних, національних інтересів. Крім того, треба відзначити, мито – це цінова категорія, що потребує індивідуального підходу до обґрунтування мита по кожному конкретному товару, його координації з національними і світовими витратами й цінами, обліку параметрів споживчих властивостей і якості товарів тощо. Отже, мито покликано захищати внутрішнього виробника, штучно збільшуючи собівартість імпортного товару, а також служити джерелом поповнення бюджету країни.
Мито - це непрямий податок, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
Митне законодавство України містить комплексне поняття “митні платежі”, однак зміст його не розкриває. Натомість визначення даної категорії наведено в Податковому кодексі України (далі – ПКУ). Відповідно до підп. 14.1.113 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розд. 1 Митні платежі - це податки, що відповідно до ПКУ або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв’язку з переміщенням товарів через митний кордон України, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Утім необхідно враховувати той факт, що останні уповноважені справляти не лише податки, але й певні види зборів.
Митно-тарифне регулювання - сукупність митно-тарифних заходів, які використовуються в якості національного торговельно-економічного інструменту для регулювання зовнішньої торгівлі. Даний вид регулювання є економічним, оскільки в якості основного інструментарію використовуються імпортний і експортний митний тариф, який виконує і регулюючі та фіскальні функції. У деяких випадках вводяться податки або збори, які мають еквівалентний зміст митному тарифу. Основний напрямок цього виду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначається митно - тарифною політикою кожної держави.
Митне регулювання стосується питань, що пов'язані із встановленням мит та митних зборів, процедур митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.
Всі процедури по переміщенню товарів є областю митного регулювання, і забезпечують інтереси держави та її громадян, визначені внутрішнім законодавством країни (рис.1).

Порядок формування та застосування мита в Україні регламентується рядом законодавчих актів, а саме: Законом України «Про митний тариф України», затвердженим постановою Верховної Ради України від 05.04.2001 р. No 2371-III; Законом України «Про Єдиний митний тариф», затвердженим постановою Верховної Ради України від 05.02.1992 р. No 2097-XII; Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. No 7-93 тощо.
Основною метою митного регулювання в державі являються економічні інтереси, які в свою чергу забезпечують:
• захист національного ринку і стимулювання розвитку національної економіки;
• сприяння структурній перебудові національного господарства та реалізації завдань економічної політики держави;
• використання інструментів митного контролю як засобу регулювання товарообміну і виконання інших завдань економічної політики на території країни;
• участь у реалізації торгово-політичних завдань із захисту національного ринку.

Останнім часом митно-тарифна політика формується з урахуванням зобов'язань, зафіксованих в додатках до Протоколу щодо вступу України у СОТ, підписаному в лютому 2008 року і ратифікованому Верховною Радою України 10 квітня 2008 року (Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Усесвітньої торгової організації» від 10 травня 2008 року № 250-IV).
Згідно цим домовленостям з моменту вступу у СОТ, а саме з 16 травня 2008 року, Україна застосовує ставки ввізного мита, не вище зв'язаних. Середньоарифметична ставка кінцевого рівня складає 11,16 % для сільськогосподарських продуктів і 4,85 % – для промислових товарів [34].
Зрозуміло що Україна поступово переходить на правила СОТ. Де вимагається, щоб країни СОТ при укладанні угод про вільну торгівлю чи митний союз дотримувалися певних норм щодо охопленості преференційним режимом основної частини торгівлі товарами та не погіршення умов доступу для третіх сторін, тобто мита та інші засоби регулювання торгівлі не повинні становитися вищими чи більш обмежувальними.

Відповідно до Митного тарифу України і вимог СОТ найбільші тарифи, які Україна може застосовувати до імпорту товарів, – це тарифи на цукор – 50% і олію соняшникову – 30%. Інші продукти з граничним рівнем тарифів, установлених на рівні 25%, включають деякі види радіоапарату-ри, нитки синтетичні тощо. Середнє імпортне мито при поставках в Україну складає 10,66% – для сільськогосподарських продуктів і 4,95% – для промислових товарів. У цілому мито встановлено в діапазоні від 0 до 50%. При цьому, відповідно до вимог СОТ, деякі обмеження включають поетапне зменшення мита до 2013 р.
Зі вступом України у СОТ митні збори ліквідовані, а стягується лише плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або в неробочий час, встановлений для митних органів, по ставках, певною ухвалою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 «Про здійснення плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або в неробочий час, встановлений для митних органів.

Після вступу України до СОТ по Митному тарифу України середньоарифметична ставка ввізного мита зменшилася з 5,37 % до 4,72% (це без урахування адвалерного еквіваленту специфічних та комбінованих ставок ввізного мита). Зокрема після вступу до СОТ по 1 - 24 групах Митного тарифу середньоарифметична ставка становить – 8,67 %; по 24 - 97 групах Митного тарифу середньоарифметична ставка становить – 3,65 %.

В цілому, введення в дію ставок ввізного мита, передбачених зобов’язаннями України щодо СОТ призвело до лібералізації Митного тарифу України. На даний час у зведеному Митному тарифі України: кількість нульових ставок, серед пільгових ставок ввізного мита, збільшилася з 3369 до 4010 шт. (на 641 шт. більше), що становить 36,3% від загальної кількості ставок ввізного мита; кількість специфічних ставок ввізного мита зменшилася з 656 шт. до 163 шт. (у 4 рази менше); комбіновані пільгові ставки ввізного мита замінено на адвалерні ставки ввізного мита. Також у зведеному Митному тарифі України суттєвого знижена кількість ставок, які мають заборонний рівень ввізного мита. Кількість товарних підкатегорій, на які ставки ввізного мита встановлено більше ніж на 15%, зменшилася на 24 % (з 414 шт. до 314 шт.)

Аналіз другого року членства країни у СОТ показав, що Україна виконує свої зобов’язання по поступовому зниженню ввізних мит на товари, щодо яких діють перехідні періоди.
Яскравим прикладом виникнення проблем регулювання митних ставок між Україною та СОТ є схвалення 15 травня 2012 Верховною радаю (в першому читанні) пропозиції депутатів Партії регіонів про підвищення ставок ввізного мита приблизно на 500 товарних позицій до максимально можливого рівня, обумовленого України зі Світовою організацією торгівлі (СОТ), для захисту вітчизняних виробників і поповнення держбюджету.

За ухвалення за основу відповідного проекту поправок до закону "Про Митний тариф України" (№ 9241-д) проголосували 230 депутатських карток.
"За результатами проведеного аналізу пільгових ставок Митного тарифу України виявлено понад 2,5 тис. ставок (23,3% від загальної кількості ставок), які нижче рівня, встановленого зобов'язаннями України перед СОТ", - відзначається в пояснювальній записці до законопроекту.
Автори документа, якими є голова профільного комітету Віталій Хомутинник і його колеги по фракції Андрій Пінчук, Василь Горбаль та Олег Царьов, відзначають, що внесли в нього товарні позиції, попит на які в значній мірі задовольняється вітчизняними виробниками.

За їхніми розрахунками на основі статистики імпорту за 2011 рік, найбільш вагомі додаткові бюджетні надходження можливі за такими групами товарів: живі дерева та інші рослини, зрізані квіти і декоративна зелень (група 06), продукти органічної та неорганічної хімії (групи 28, 29), штукатурні матеріали, вапно, цемент (група 25).
У перелік також увійшли барвники, пігменти, фарбувальні матеріали, замазки, лаки (група 32), пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них, хімічна продукція (групи 38 і 39) і машини, обладнання і механічні пристрої, електричні машини, устаткування та їх частини (групи 84, 85).
"Щорічні додаткові надходження по ввізного мита в результаті підвищення розміру ставок можуть скласти близько 2 млрд гривень", - відзначається в пояснювальній записці до законопроекту.
У той же час, в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі раніше висловили сумніви в правильності такого прогнозу, запропонувавши провести пропозиції про підвищення імпортних мит через Митно-тарифну рада.

Наступним етапом митних відносин став намір України підвищити максимальні ставки митних зборів на 350 видів товарів. Про це свідчать дані документа, позначеного грифом «секретний» і розісланого членам Світової організації торгівлі (СОТ) минулого тижня.
Документ, який міністерства торгівлі країн-членів СОТ отримали 14 вересня 2012, складається з 85 сторінок додатків.
У ньому говориться, що Україна готова "вступити в переговори і консультації" з членами СОТ і просить відповісти до 12 грудня. Як відзначають експерти, в минулому році дефіцит зовнішньої торгівлі товарами України, яка є відносно новим членом СОТ, виріс більш ніж 50%, до 14 млрд доларів. У країні вже погрожували заблокувати експорт автомобілів, а прем'єр-міністр Микола Азаров у вересні минулого року заявив, що Київ збирається ініціювати перегляд умов своєї участі в СОТ. У США це рішення України викликає «серйозну стурбованість».
Тим часом представники СОТ стверджують, що хоча це і радикальний крок, він укладається в рамки дозволеного правилами організації. Деякі дипломати переконані, що плани України щодо перегляду мит на багато товарів — автомобілі, вантажні автомобілі, сільськогосподарську техніку, м'ясо, квіти, фрукти, овочі, пральні машини і навіть шприци — рівносильне відновлення переговорів за умовами членства в СОТ.
Відповідно до статті 28 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), Україна повинна «платити» за підвищення тарифів зниженням мита на інші товари. Однак, враховуючи що Україна підвищує мита відразу на 350 видів товарів, їй досить складно знайти необхідне число інших областей, де тарифи можуть бути скорочені.
Стаття 28 з 1995 року застосовувалася всього 30 разів і не більше ніж на 10 груп товарів одночасно. Тому крок України можна вважати безпрецедентним.
Щонайменше 35 членів СОТ мають право вести переговори з Україною, зокрема Європейський союз, США, Японія, Південна Корея, Австралія, Канада, Бразилії, Китаю і Індія, і цей процес настільки складний, що швидше за все займе роки.
Якщо переговори не принесуть успіху, Україна зможе просто підняти тарифи в односторонньому порядку, залишивши для торгових партнерів право підвищити свої власні тарифи. Але великі торгові держави просто не зможуть цього зробити, оскільки мита діють для всіх держав.
При цьому експерти вважають, що у великих країн завжди знайдеться можливість вирішити питання з Україною у політичній площині. Водночас експерти побоюються, що крок України може спровокувати на подібні дії інші країни, які незадоволені умовами свого членства в СОТ і викликати нову хвилю протекціонізму.
Як стало відомо пізніше, розглянувши заяву України, жоден з членів комітету СОТ з доступу до ринків не підтримує ініціативу України про перегляд ставок ввізних мит у бік збільшення, про що йдеться в інформації Міжнародного інституту торгівлі і стабільного розвитку. Члени комітету СОТ здивовані тим, що в обмін на підвищення частини мит Україна не пропонує знизити інші мита.
Потрібно зазначити, що у СОТ не хочуть, щоб Україна підвищувала мито на товари,бо вимоги України можуть суттєво обмежити світову торгівлю.Жодна держава ще не висувала для перегляду настільки великий список товарів.
Мова йде про список товарів на суму $4,6 млрд. Якщо це створить прецедент або призведе до широкого анулювання зобов'язань, узятих на себе Україною або іншими членами організації, наслідки цього кроку можуть бути навіть ще гіршими.
Реакція партнерів України на ці вимоги була "дуже швидкою і вкрай негативною".
У минулому понад 30 країн ініціювали перегляд митних тарифів, але жодна держава, зазначають у секретаріаті організації, не висувала для перегляду настільки великий список.
На даний час інші члени СОТ тепер повинні визначитися з тим, чи є для них вимоги України прийнятними. У Єврокомісії заявили про занепокоєння планами України. Після цього міністр економіки України Петро Порошенко заявив, що "перегляд митних ставок ще не означає їх підвищення".
18 жовтня 2012 Україна відкинула звинувачення в протекціонізмі, що пролунали з боку 58 країн у відповідь на плани Києва переглянути граничні рівні тарифів, які раніше були узгоджені з СОТ.
За словами головного українського перемовника з питань зовнішньої торгівлі Валерія П'ятницького, крок України повністю відповідає духу і правилам СОТ.
Намір провести переговори щодо модифікації пов'язаних ставок імпортних мит обумовлено тим, що при даній економічній ситуації та загрозах, що існують для всіх членів СОТ, український уряд повинен мати певну гнучкість в проведенні своєї торговельної політики в тарифному аспекті.
У свою чергу, представники 58 країн виступили проти України на засіданні, відзначаючи, що така тактика може нівелювати лібералізацію торгівлі, яка проводилася протягом днесятиліть. Варто підмітити, що ніхто не виступив в підтримку України.
Вже минуло майже чотири тижні після того, як Україна повідомила про свої наміри, але члени СОТ все ще не знають, які реальні цілі переслідує Україна, які нові тарифи хоче мати, які будуть компенсатори і чи маємо ми правильні дані для аналізу ситуації".
Офіційні представники України кажуть, що країна не заявляла про намір підняти граничні рівні тарифів, а тільки про бажання "модифікувати ... масштаби та охоплення" її тарифних угод.
06 листопада 2012 Рада через СОТ змінила ставки ввізного мита.
Парламент прийняв закон щодо приведення ставок ввізного мита до критеріїв СОТ.За відповідний закон проголосувало 264 депутати.
Законом приведено розміри ставок ввізного мита (до рівня, передбаченого зобов’язаннями перед СОТ) для ряду товарів, виробництво яких або вже здійснюється в країні або може здійснюватися за умови надання нацвиробнику певних пільг, що допоможуть конкурувати з аналогічними імпортними товарами.
Загалом змінено близько 100 товарних кодів на 10 знаках згідно з УКТ ЗЕД. Документом передбачається підвищення з 1 січня 2013 року ставок ввізного мита на продукти органічної та неорганічної хімії (групи 28, 29), штукатурні матеріали, вапно, цемент (група 25), барвники, пігменти, фарбувальні матеріали, замазки, лаки (група 32) та інші товари.
Зокрема, до другого читання депутати відмовилися від підвищення мит на продтовари (група 1-24), пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них, хімічна продукція (групи 38, 39), а також обладнання та їх частини (групи 84, 85).
Щорічні додаткові надходження з ввізного мита в результаті підвищення розміру ставок можуть становити близько 2 млрд гривень.
Згідно з документом, відрядженому в міністерство торгівлі країн-членів СОТ, Україна готова "вступити в переговори і консультації" з членами СОТ і просить відповісти до 12 грудня 2012.
Кожен з 157 членів СОТ має право підвищити або знизити тарифи в межах узгоджених граничних рівнів. Деякі країни провели переговори про незначні або технічних зміни тарифів.
Для подальшого успішного використання статусу членства країни у Світовій організації торгівлі зусилля Уряду та бізнесу мають бути зосереджені на реалізації наступних перспективних заходів:
− вжиття подальших заходів із сприяння експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки, розроблення законопроекту щодо фінансової підтримки експорту (експортне страхування та кредитування);
− розширення номенклатури товарів українського експорту за рахунок збільшення поставок високотехнологічної продукції;
− налагодження широкої інформаційної системи у сфері зовнішньої торгівлі та стимулювання малого та середнього бізнесу до експортної діяльності;
-проводення державного моніторингу світових цін на певних товарних ринках, а також моніторингу та прогнозування кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків промислової та сільськогосподарської продукції та інформування підприємств;
− створення прозорого середовища для можливості надання послуг через мережу Інтернет для таких видів підприємницької діяльності як програмування, письмовий переклад, дизайнерська діяльність; сприяння розвитку електронної торгівлі з використанням мережі Інтернет;
− продовження участі у переговорах раунду Доха-розвиток, у першу чергу, з метою врахування національних інтересів та отримання для країни окремих преференцій щодо зобов’язань;
− забезпечення реформування національної системи технічного регулювання відповідно до вимог СОТ та ЄС;
− підвищення фахового рівня вітчизняних бізнес-асоціацій та активізація їх
участі у заходах СОТ.
Висновки. На сьогоднішній день митно-тарифна політика відповідає вимогам членства України у СОТ, при цьому вона є виваженою та направленою як на лібералізацію зовнішньої торгівлі та легалізацію тіньових потоків імпорту, так і на захист національного товаровиробника, а також на легалізацію торгівлі та збільшення надходжень до Державного бюджету.

Література
1. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності.- К.: Центр учбової літ., 2008.-432 с.
2. Закон України « Про єдиний Митний тариф» затверджений постановою Верховної Ради України від 05.02.1992.
3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=959-12
4. Зобов'язання України, які містяться у Звіті Робочої групи з питань вступу до СОТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nepu.com.ua/ua/publication/content/585.htm- Загол. з екрану].
5. Демиденко Л.М. Мито і митна політика в умовах глобалізації// Фінанси України.-2004.-№1.-С.63-69.
6. Кількість необхідних для митного оформлення документів буде зменшено [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://friedman.com.ua/ua/articles/show/5445?PHPSESSID=f286418b9a8a93cdd311880d6e015274
7. Митниця має регулювати імпорт, враховуючи інтереси національного виробника [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.customs.gov.ua/dmsu/control/uk/publish/article?art_id=2019807&cat_id=295923
8. Проект України про внесення змін до Закону України « Про Митний тариф України» з метою поліпшення платіжного балансу України в умовах світової фінансової кризи від 20.11.2008 року.