Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

Людина має бути гідною себе

by Guest on Apr 8, 2010

Параска Плитка (мистецький псевдонім — Горицвіт) народилася 1927 року в селі Бистрець, тепер Верховинського району на Івано-Франківщині, в сім’ї відомого в Косівському краї коваля та освіченої людини Штефана Плитки і талановитої ткалі й вишивальниці Анни. Згодом сім’я перебралась до Криворівні.

Параска закінчила тільки чотири класи, але завдяки батькові знала мови, зокрема німецьку, й, коли почалася Друга світова війна, працювала перекладачем у сільській канцелярії. У 1943-му вирішила добиратись до Німеччини, аби вступити до університету, проте доля підготувала їй роботу служницею, а замість знайомства з німецькою культурою — приниження. Повернувшись до Криворівні, прилучається до національно-визвольного руху, стає зв’язковою УПА (мала псевдо — «Ластівка»). А потім був арешт і десять років сибірських таборів, майже п’ять з яких дівчина пересувалась на милицях, бо обморозила ноги…

Із киянкою Наталею Шевченко — автором прозової книжки «Протоколи рибного дня» (під псевдо «Лія Шева»), науковим співробітником НЦТМ ім. Леся Курбаса, — ми познайомилися на незвичайній виставці робіт Параски Плитки. Пропонуємо нашим читачам розмову з нею:

Пані Наталю, виставка, що відкрилась нещодавно (і працюватиме до кінця березня) у Національному музеї літератури України (торік така сама відбулася в Музеї Михайла Грушевського), багатьох просто вражає. Відвідувачі зачудовані, благоговійно вдивляються в численні експонати. А у виставкових залах — якась незвична аура: мовби душа дивовижної гуцулки тут. Чим прикликає-зачаровує її постать сучасних людей?

— Параска Плитка-Горицвіт була людиною-мудрецем, тобто мудрою серцем, а не тільки розумом. Таких людей не так багато. Це — самородки. Хоч життя і потрудилося у парадоксальний спосіб, щоб та мудрість викристалізувалася в людині через випробовування, як це і сталося з Параскою Степанівною, котра молодою дівчиною пройшла «школу» сталінських таборів. Те, про що вона говорить своєю творчістю, не має часового обмежника сприйняття: краса світу, гідність людини, Божа милість. Сучасників, гадаю, як і людину будь-якої епохи, зворушує й зачаровує той непідробний прояв християнської «дитинности» («будьте, як діти»), щирість, простота і глибина думки та почуття (я б навіть сказала одним словом — «почуття-думки»), що випромінюють з її картин і текстів.

— Самотня жінка в горах — це не зовсім легко навіть сьогодні. Параска стільки років не тільки давала собі раду, а й потужно творила. Який доробок лишила по собі і що відкриваєте в ньому для себе та для загалу?

— Власне, її творчий доробок (його обсяг і характер) невід’ємний від життєвого вибору мисткині, її способу життя. Параску Плитку можна назвати «черницею в миру», яка сама собі обрала послух — творче служіння. Вона залишила кілька сотень книжок, серед яких понад 50 — рукотворні фоліанти в 500 сторінок кожна, написані каліграфічним почерком і оформлені орнаментами і малюнками, а також велику кількість малюнків з різної тематики та ікон, фотографії, скульптурки, витинанки. Це три «архіпелаги»: духовні тексти (молитви і житія святих; етнографічні студії, народні оповідки, авторські колядки, казки тощо; а також лірична поезія, верлібри і проза, серед них — пригодницький роман «Індійські заграви», щоденники. Такий обсяг її творчої спадщини може викликати у сучасної людини тільки захоплене подивування і навіть — сором за дармотратність свого життєвого часу і таланту. Надто ми стали скупі у віддаванні, «небагатодітні» у творчості. Нас може дивувати те, що людина колись дала собі обітницю і дотримувала її все життя, не маючи над собою сторожа, окрім власного сумління. «Славити мир Божий на землі» — як подяка Богу і добрим людям за те, що вижила в таборах. Параска Степанівна не мала городу і худоби, не отримувала пенсії, жила з того, що збирала в лісі, і з того, що приносили люди, які з’їжджалися до неї з усієї України, — за етнографічним матеріалом, за її словом, за її мудрістю. У фільмі Павла Фаренюка «Світ Параски», єдиному документальному фільмі, знятому за її життя, Горицвіт говорить про те, що любить працювати вночі, бо жоден звук не відволікає її від почерп’я творчого. Я слухала і думала: «Боже, на якій тонкій струні душі треба грати і які витончені мелодії, що навіть денні звуки — не міста, а гірського присілка з хатою на окремому горбочку — можуть заважати настрою цього душевного інструмента!..» Параска Степанівна, за спогадами людей, які знали її за життя, не цуралася громади, але коли постувала, писала ікони, могла не відчиняти дверей навіть священикові — була у своєрідному затворі.

— Пані Наталю, Ви, працівник Центру Леся Курбаса, займаєтесь творчою спадщиною Параски Плитки, хоч із нею самою не були знайомі. А як вийшли на її світ? І чи випадкова така випадковість?

— До сфери моїх наукових зацікавлень входить не тільки театрознавство, зокрема дослідження сучасних акторських секретів, а й антропологія творчости, феномен життєтворчости. Тобто, якщо коротко: людина як творець власного життя. Параска Плитка-Горицвіт і є тією людиною-творцем у повному обсязі цього поняття. Її творчість, зокрема енергія її слова, органічно пов’язані з тією безупинною духовною роботою, яка відбувалася в її душі. Є такі слова в давньому українському ірмосі: «Серце моє, к Тебі, Слово, да возвиситься…». Творчість Параски Горицвіт, за моїм відчуттям, є втіленням цих слів із духовного співу. І саме це мене заворожує в її долі й таланті. А щодо моєї особистої зустрічі з її світом, то це все — знаки. Щось уловлює душу — світлина, грузинська в’язь літер, якими Горицвіт іноді оформлювала написи, бо дуже любила грузинську культуру, як і я; дата, намальована нею на шафі, яка виявляється роком мого народження… Навіть те, що я потрапила до Криворівні якраз перед іншою своєю поїздкою — до Індії, куди ми мали везти виставку живопису Володимира Козара під назвою «Від Карпат до Гімалаїв», а для Параски Степанівни Індія була ледве не духовною батьківщиною — отже, за збігом обставин, я ніби передавала вітання Гімалаям і від неї…

— Ось зовсім недавно (1927–1998) вона жила. У своїй невеличкій хаті-робітні писала й виготовляла з написаного книжки — всі в одному примірнику; таких книжок чимало; а ще багато малювала — є ціла галерея портретів видатних людей, є ікони… В чому її феномен, магнетизм? І які загалом уроки Параски Плитки?

— Вона дублювала свої книги, тож малоймовірно, що є книги в одному примірнику. Рукописні вона ще й набирала на друкарській машинці, яка представлена на виставці.
Магнетизм Параски Горицвіт — у тому самому, що й магнетизм усякого духовного подвижника. Це — цілісна, праведна душа, до якої не пристав бруд світу, яка висвітлює все, до чого торкається. Уявіть собі, пройти майже десять років жахіть сталінського табору в дуже молодому віці й не тільки не зламатися, не втратити віри в Бога, а й — і це головне — віри в людську гідність. Людина має бути гідною себе (тобто образу Божого) за будь-яких обставин життя. Це те послання, яке вкрай необхідне в наш час кризи людяности.

— Недавно відбулися Парасчині читання. Розкажіть, будь ласка, що це?

— Ідея організувати читання Парасчиних творів виникла у нас із Галею Стефановою, чудовою українською акторкою й ініціатором цієї виставки в Музеї літератури. Ось ми й зробили таку першу пробу — 1 березня, в день народження Параски Горицвіт, — у Музеї та на радіо «Культура» в програмі письменниці Лесі Вороніної. Галина — професійна акторка, чудовий читець, із глибоким оксамитовим голосом, який дуже співзвучний із мелодикою ліричних текстів Параски. Я — людина більш драматична, отже, вношу в наш дует читання саме такі, дещо бентежні, нотки…

— Земну місію Параски Плитки-Горицвіт сьогодні означують по-різному: малюючи, пишучи, укладаючи словничок гуцульської говірки, передавала красу Карпатського краю; утверджувала силу людського духу — попри всі випробування та несприятливі умови; а мені здається, що своєю самотою, своїм стражденним життям вона продемонструвала: суєта виїденого яйця не варта. Бо по всьому лишаємо лише висіяні з тієї суєти перли справжности. «Душа безсмертиться молитвою», — писала Параска у своєму щоденнику.

— Я б уточнила: не просто молитвою, а творчою молитвою. Не тією молитвою, що просить, а тією, що віддає, благо-дарить. Легко бути вдячним, коли життя посилає тільки подарунки. Та, хоч як дивно, люди не завжди вдячні навіть за добро. А ось бути вдячним за все, що дає життя, — це вже особлива осяйність духу і труд душі. Уособленням саме такої безвідносної вдячности й була Параска Горицвіт. Вдячности життю, рідному краєві, красі гір, степові палючому казахському, де відбувала покарання і де народилась її поезія, берізкам над хатою, де так вільно і радісно писалося, «потоку замельодженому», квітці, своїй бідній хатині, що захищала та служила і де народжувалися книжки Параски — її діти, як вона казала. Дяка людям, яких зустріла в житті, — за науку, за доброту душі. Зокрема, тим, із якими звела лиха доля в таборах. Параска залишила два томи «Листів без відправки», де адресатами були і живі люди, і ті, що залишилися тільки у спогадах, у таборах. Нікого не забути, нічого не пропустити, навіть бодай маленьку річ — дощечку, на якій писала. Встигнути подякувати, «доки ще не пізно». Так називається книжка верлібрів Горицвіт. Взагалі, варто зазначити, що творам Параски притаманний точний ритм, вишукана стилістика (нічого рустикального), рідкісне чуття міри і смаку на деталь, образ, композицію, колір. Це особливий талант до Краси, до гармонії. Але навіть не це головне — в її рядках завжди відбувається диво. Тяжке почуття (самотности, душевного болю, фізичної знемоги), яке так чи так заступає в серце людини, бо воно, серце, «відчутне», як казала Параска, — завжди висвітлиться молитвою в будь-якому її тексті, прозорому енергетично настільки, що рядки ніби перетворюються на голограму душі. Це реальна магія, карпатська.

— Кажуть, вона й сьогодні скликає людей до себе, гуртує їх — це правда?

— Так. Духовне братство Параскеви, як я його випадком назвала. Завдяки Парасці Горицвіт особисто я познайомилась із багатьма чудовими людьми, зокрема з о. Іваном Рибаруком та його дружиною, талановитою поеткою Оксаною Зеленчук-Рибарук із села Криворівні. Власне, це їхніми трудами, волею і любов’ю світ Параски Горицвіт відкрився широкому загалу.

— А що зосталось у Криворівні після смерти Плитки-Горицвіт? Чи видаватимуться її твори?

— Зараз у селі є Музей Параски Плитки-Горицвіт, видано дві книжки («З наймолодших років моїх» і «Старовіцькі повісторькє») та альбом ікон. У Центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса створено фільм про Параску Горицвіт «Коляда для Параски» (режисер — Олег Драч). І це тільки початок…

— Дуже дякую за розмову. І вічна пам’ять та слава трудівниці Парасці з Криворівні.


Інтерв’ю провела Наталка ПОКЛАД
Джерело:
Українське слово

Мистецтво/Рукоділля 1380 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

''Скрябін'': українська музика була, але вночі

Новий закон в Україні, згідно із яким буде скасовано 50% квоту на трансляцію українських виконавців у радіо та телеефірі, викликав дискусію як...

Шоу-бізнес

Хімічна бомба для столиці

Розбитий градусник - це дуже недобре, про це знає кожен, деякі навіть в таких випадках викликають МНС для очищення приміщення від крихітної...

Довкілля/Екологія

От і казочці кінець,а хто слухав ...

У зв'язку з рішенням кабміну рпо відмову від євроінтеграції,серед молоді посилюються емігрантські настрої

Культура/Суспільство

Бог сильніший за будь-який біль

Автор: Тетяна Рубінська Духовні скарби: Збірник 2. – Львів: Свічадо, 2011. – 144с. Часом не знаходиш відповідей у книгах. Часом...

Література

Україна під час „Руїни”

По смерті Б. Хмельницького його син Юрій Хмельницький, обраний гетьманом, за рішенням старшинської ради був замінений І. Виговським і посланий у...

Історія

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.