Deprecated: Function get_magic_quotes_gpc() is deprecated in /home/ezreklam/public_html/stattitablohy/index.php on line 65
Талановитий син великого батька :: Надано EzReklama

Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

Талановитий син великого батька

by Guest on Sep 18, 2009

Талановитий син великого батька

До 100-річчя від дня народження Юрія Стефаника

Автор: Теофіл ВИНОГРАДНИК

Юрій Стефаник - це була "людина європейських знань".

У лихі часи він лише випадково уник Колими,
обравши собі інший, хай тернистий, шлях
батьківської непоступливости, шлях, де йому
до останніх днів світила зоря України і свободи.

Олесь Гончар


"До письменників-прикарпатців, - писав письменник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Федір Погребенник, - зараховано самобутнього літературного критика-есеїста та вченого-літературознавця Юрія Стефаника (Юрія Клинового) - сина визначного українського письменника-новеліста зі світовим іменем Василя Стефаника".

Сини Василя Стефаника Семен і Юрко здобули вищу освіту у Львівському університеті, Кирило - гімназійну в Коломиї. Батько прищеплював їм велику людяність, глибоке почуття національної гідности, що передавалося з покоління в покоління ще з часів Запорозької Січі, звідкіля й розпочався рід Стефаників, - людей із сильним характером, дуже працьовитих. Сини з дитинства перейнялися національними переконаннями батька і виросли справжніми українцями. Найстарший, Семен Васильович, свого часу працював заступником голови Ради Міністрів УРСР, багаторічним головою Львівської обласної ради народних депутатів. Кирило Васильович - незмінний директор Літературно-меморіального музею Василя Стефаника у Русові - знавець і охоронець батьківської спадщини. Юрій, котрий народився 24 липня 1909 року, проявив талант до правознавства і журналістики. Він, як колись його батько, виростав у русівському селянському середовищі, серед семи горбистих нив, убирав у своє серце співанки та вічне багатство української душі.

Між батьком і синами пролягала якась внутрішня паралель. Юрко вперше відчув на собі кривду від польсько-шляхетської влади ще будучи студентом Коломийської гімназії. Свого часу В. Стефаник, студент-медик Краківського університету, за свої національні переконання переслідувався австрійською владою і був ув'язнений. Кирило та Юрій теж стали бунтівними студентами, яких за участь у підпільному революційному русі ув'язнили. З ними у в'язниці був гімназист зі Снятинщини Михайло Бажанський, у майбутньому - відомий громадсько-політичний діяч української еміграції, котрий займався видавничо-публіцистичною та дослідницькою роботою, видавав історико-краєзнавчий журнал "Снятин", найповніше зреалізував себе у трилогії "Віки говорять. Матеріали до історії Снятинщини від найдавніших часів", "Творчий динамізм патріотизму моїх земляків" і "Вічно житимуть…" У наш час снятинці встановили у центрі міста пам'ятник Михайлові Бажанському, відкрили кімнату-музей та назвали його іменем вулицю рідного міста.

Василь Стефаник свого часу здобував освіту, щоб лікувати людей, щоб нація була здоровою, а потім почав гартувати їхню волю до боротьби за краще життя. Його сини, Юрій та Семен, обрали професії, щоб захищати права українців у чужій для них державі. Юрій не зміг влаштуватися правознавцем на рідній галицькій землі, він, як і мільйони синів і дочок України, котрі змушені були розпорошитися по світу, виїхав до Канади. Туди емігрували найбільше, лише з Русова - майже сотні людей. Сини Стефаника насправді пережили ту саму муку, що й їхній односелець Іван Дідух з відомої новели батька "Камінний хрест". Про трагічні еміграційні роки герой новели В. Стефаника "Кленові листки" каже: "Якби до тої Канади не було морів, то я би їх (дітей) у міх забрав та й би-м піша з ними туди йшов, аби їх занести від цього поругання". У Канаді Юрій Стефаник мріяв знайти застосування своїм правовим знанням, заробити грошей і поліпшити матеріальне становище родини. А також допомагати галичанам, котрі оселилися і проживають у Канаді.

…1935 року Василь Стефаник відчував серцем, що бачить улюбленого наймолодшого сина Юрія востаннє. Таке відчуття було і в його синів, які спостерігали немічний стан батька, що закінчився смертю 7 грудня 1936 року. На жаль, син Юрій не зміг приїхати на похорон батька, однак усе своє життя він присвятив його пам'яті. Батько для нього був ідеалом. В одному з перших листів батькові з-за кордону Юрій писав: "Ви зробили все, що могли, аби провести життя найбільш справедливого і доброго Тата для нас, Ваших синів".

Важко призвичаювався Ю. Стефаник до умов життя на чужині, у чому зізнавався батькові: "Це країна вільна, але вільна для своїх горожан, а не для чужинця, котрого стан правовий дуже хиткий". В одному з листів до Олени Плешкан, котра після смерти Ольги Гаморак, дружини В. Стефаника, стала для їхньої сім'ї "вірною приятелькою в біді". - "У війні і по війні дала буйний ріст моїм трьом хлопцям: Семенові, Кирилові, Юркові", - Юрій Стефаник писав: "Я змирився, блукаючи по світу, і чую страшну тугу за запахом наших полів і за смутком нашої хати. Але треба бути твердим і міцним, таким, як Він був. Я їхав тисячі, тисячі миль морями і сушами, щоб знайти можливість жити і дати жити тим, котрих я люблю. Світ такий гарний і такий великий, а чоловік - порошинка".

Не легко було Юрієві вростати у чужий ґрунт. Про таких безправних людей на чужині Наталія Кобринська писала: "Наш селянин, а земля - то щось споріднене з собою, що лиш крайня розлука може його гнати за море, але і там шукає він землі". Не довелося Юрієві працювати у Канаді юристом - вдався до журналістики, став співредактором газети "Українські вісті". Праця в газеті поповнювала його знання, він отримував інформацію з різних джерел про життя і побут українців в еміграції, знайомився з багатьма цікавими людьми, набував досвіду роботи в журналістиці. Юрій Стефаник почав розповсюджувати серед українців збірки новел батька. Став на батькову ниву, зберігаючи в душі його слова: "Хлопці! Ніколи не користайтеся моєю славою, доброю чи злою. Бо нема в світі нічого більш жалюгідного, ніж діти, що ціле своє життя чіпляються за поли своїх батьків".

Через два роки по смерті батька, 1938 року, Юрій Стефаник повернувся до Львова, долучився до культурного життя на рідній землі, праця у редакціях журналів "Життя і знання" та "Новітній робітник" переросла у його літературознавчу працю. Літературно-критичного та дослідницького досвіду Ю. Стефаник набув на ниві стефаникознавства в Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН України. Одночасно викладав українську мову та літературу у Львівському зооветеринарному інституті, де професором був щирий друг В. Стефаника Вацлав Марачевський. Уболівання за долю спадщини батька стало справою життя, головним творчим завданням Юрія Стефаника, котрий виступав із джерелознавчими статтями про епістолярну батьківську спадщину, відчуваючи - як син і дослідник - свій обов'язок перед словом Стефаника.

Друга світова війна стала новим часом для українського народу та його інтелігенції, зокрема для діячів культури і науки, які зазнавали репресій за участь у національно-визвольному русі. Це особливо відчув на собі Юрій Стефаник. У 1940-1942 роках його двічі заарештовують, Ю. Стефаник перебував у в'язницях НКВС і фашистському гестапо, звинувачений у приналежності до ОУН. І лише заступництво Кирила Студинського врятувало його від розправи. Три з половиною роки українська земля була окупована фашистською Німеччиною, але молодий учений не пішов на співпрацю з окупантами. Йому освітлював життєву дорогу заповіт батька - "Будь чесним". Володіючи глибокими знаннями з історії літератури Галичини, Юрій Стефаник у ці роки передусім фізичного виживання досліджує творчість батька та збирає друковану спадщину його близького приятеля Леся Мартовича. У страшній воєнній пітьмі здійснює подвиг - випускає в "Українському видавництві" науково підготовлені видання двох геніїв української новелістики XX ст. - Василя Стефаника (Твори. - Львів, 1942) та Леся Мартовича (Твори. У 3 т. - Львів, 1943). Тритомник Леся Мартовича, до речі, є останнім і донині найповнішим зібранням творів цього письменника.

Згодом, 1944 року, Юрій Стефаник емігрував до Канади назавжди, де, проживаючи в місті Едмонтоні, створював свій головний творчий доробок. Він і далі бере активну участь у культурному житті української діаспори, стає одним із керівників письменницької організації "Слово". 1948 року Юрій Стефаник працював у Міністерстві юстиції провінції Альберта. Він знаний як один із організаторів українського громадського життя та студій для молоді Едмонтона. Друкувався Юрій Стефаник під псевдонімами Юрій Гаморак, Юрій Клиновий, під прізвищем - дуже рідко.

Велику роль у житті українців на чужині відігравали твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Василя Стефаника, Михайла Павлика, ідеї яких особливо сповідували вихідці з Галичини. Незважаючи на те, що Василь Стефаник і Марко Черемшина відмовляли селян від еміграції, все ж яскраво висвітлювали її причини у своїх творах. "Безмежні прерії з диких, покритих лісом і чагарниками, цілинних пустирів… перемінилися в лани золотої пшениці, маленькі форти стали великими метрополіями - містами, а цілий континент міцними шнурами обвили залізничні рейки… Немає сумніву, що в цій метаморфозі Західної Канади велику роль відіграли працьовиті руки і безмежне завзяття українських піонерів" (Юрій Стефаник).

Літературознавчі праці Юрій Стефаник присвячував не лише творчій спадщині свого батька, а й творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Леся Мартовича, Василя Симоненка та письменників діаспори - Тодося Осьмачки, Миколи Понеділка, Василя Софроніва-Левицького. Чимало зусиль доклав до виходу в світ творів батька в Канаді українською і англійською мовами. Як учений, історик літератури та критик, Юрій Стефаник розкрив цілу панораму духовного життя українців Канади. Редагував твори багатьох письменників, чим згрупував навколо себе митців діаспори, був своєрідним духовним мостом між українськими письменниками Канади та європейських країн. Десятки років Юрій Стефаник брав живу безпосередню участь у літературному процесі, живив творчі взаємини з багатьма митцями, виступав з оцінками їхнього доробку, висловлював свою підтримку творчості Софії Яблонської, Олени Теліги, Уласа Самчука та багатьох інших. Він писав передмови до українських книг, друкувався в газетах та журналах "Сьогочасне минуле", "Сучасність", "Наші дні", "Літературна Україна", "Українські вісті" та інші. Приміром, лише 1973 року Юрій Стефаник написав статтю про видання д-ра Юліана Вассіяна "Творець із землі зроджений", у журналі "Нові дні" видрукував статтю "Дещо про повість Івана Боднарука "Покоління зійдуться".

1970 року, коли у Торонто відбувався перший з'їзд снятинців, котрі проживають за межами України, Юрій Стефаник передав їм низький уклін, найсердечніше привітання та побажання "ухвалити коротеньку відозву до наших земляків у Снятинщині, щоб вони з любов'ю берегли нашу рідну українську мову, мову Шевченка і Франка, мову Стефаника і Черемшини". А 1975 року загальні збори Спілки українсько-канадських письменників "Слово" знову обрали своїм керманичем Юрія Стефаника.

Зрозуміло, що у статтях, що з'являлися у радянській пресі, Юрій Стефаник не міг торкнутися сторін творчости та громадської діяльности батька, пов'язаних із національно-визвольними прагненнями народу. Понад півстоліття його, сина видатного українського класика, щирого українця з почуттям національної гідности, не можна було згадувати в Україні, навіть у рідному селі, у рідній його хаті, котра стала літературно-меморіальним музеєм Василя Стефаника. Сини розуміли, що Стефаник - не лише їхній батько, поет села, він - поет цілої нації. Саме Юрієві ми завдячуємо чудовою книгою "Роздуми про батька". Наприкінці життя Юрій Стефаник зібрав свій творчий доробок у великому збірнику "Моїм синам. Моїм приятелям", що вийшов від псевдонімом Юрій Клиновий. Названий творчий спадок Ю. Стефаник мав право заповісти не лише своїм синам і приятелям, а й своєму народові. Великий друг і прихильник літературної спадщини Юрія Стефаника Петро Саварин писав: "Праця Юрія Васильовича на літературознавчо-критичному полі - це вдала спроба сина вийти з "тіні" свого батька на свою окрему стежку і гідне великого батька синівське крокування поруч на великому шляху, ім'я йому - українська література.

Нам, приятелям Юрія Васильовича, ясно, що у "велику мужицьку скриню" української літератури, в яку Василь Стефаник "складав страждання свого народу і свого серця", Юрій вложив чимало власних дорогоцінностей: глибокі аналізи і характеристики українських поетів і письменників, включно зі своїм батьком, без яких ми, читачі, не мали б звідки їх ні вивчати, ні полюбити, черпаючи з них віру в наш безсмертний народ і його безсмертне мистецтво слова, іншими словами, до роду Стефаників ще треба додати Юрія Клинового (псевдонім Юрія Стефаника) як літературознавця і критика, довголітнього борця за збереження української мови".

Помер Ю. Стефаник 25 квітня 1985 року. Згідно із заповітом, урну з його прахом вірна дружина Олена з улюбленим сином Василем привезли до Русова і захоронили поряд із батьком на високому пагорбі, звідки видно родинну хату серед ялинок і тихий ставок біля саду, і білий камінний хрест, такий важкий, що і земля його не скине, хрест, що охрестив його долю і стоятиме - про це влучно написав письменник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Ярема Гоян - як "великий символ нації, української літератури і нашого воскресіння. Такого символу не має жодна література в світі, і цей символ подарував Україні як свій заповіт мудрий селянин Стефаник і світової слави новеліст Стефаник…"

…Маємо в Каневі на Чернечій горі над Дніпром святиню - могилу Т. Г. Шевченка, а в Галичині маємо свій символ - камінний хрест. У місті Едмонтоні продовжують родовід Стефаників сини Юрія, канадці українського походження: Василь Юрійович, лікар-психотерапевт, та Корнель Юрійович, інженер. Згодом з Канади до Русова, до Музею В. Стефаника надійшло понад 200 власних книг Юрія Васильовича. З ними можуть ознайомитися відвідувачі музею та прихильники його творчости. У дні сторічного ювілею видатного сина видатного українського письменника їхні земляки, як і прикарпатці, віддають їм глибоку шану.

Автор: Теофіл ВИНОГРАДНИК, літературознавець, член НТШ,  Національної спілки журналістів України
Зображення: Юрій Стефаник. Малюнок Ігоря Деркача
Джерело: Українське слово
http://www.ukrslovo.com.ua/

Література 2249 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Погляд Б. Осадчука на становлення європейської ідентичності України

У статті проаналізовано погляди Б. Осадчука на становлення європейської ідентичності України. Розглянуто основні напрямки журналістської діяльності...

Культура/Суспільство

Ланка, якої бракувало в еволюції: В Ефіопії знайдено найдавнішого пред

Ланка, якої бракувало в еволюції: В Ефіопії знайдено найдавнішого предка людини Група вчених із 47 країн описали ланку в еволюції людини, якої...

Наука/Технології

Чому літературна «нобелівка» оминає Україну?

Чому літературна «нобелівка» оминає Україну? Aвтор:  Надія Степула Київ – Затамувавши подих, літератори всього світу...

Література

Доповідь: У 2010 році в природних катастрофах загинуло понад 300 тисяч

Найбільша у світі перестрахувальна компанія Swiss Re оприлюднила дані, згідно з якими у 2010 році жертвами природних та антропогенних катастроф у...

Географія

Здоровий спосіб життя

      Кожна людина хотіла б прожити щасливе та довге життя. Але ж ми забуваємо про найпростіші речі і все частіше завдаємо собі...

Здоров'я

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.