Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

Національний ідеал Олени Теліги*

by Guest on Aug 22, 2009

Національний ідеал Олени Теліги*

Автор: Богдан ЧЕРВАК

Поволі, але відбувається процес осмислення життя і творчости Олени Теліги. Перевидано значну частину її творів, творчість поетки вивчається у школах. На державному рівні відзначено столітній ювілей поетеси. Але при цьому впадає у вічі, що образ О. Теліги дедалі більше пов'язується із її поетичним світом. Мимоволі на задньому плані може опинитися її громадянська позиція, участь у національно-визвольному русі. Насправді ж творчість О. Теліги та її суспільно-політична діяльність міцно переплетені і становлять органічну єдність.

Творчість О. Теліги належить до так званої "Празької школи" українських поетів, а точніше - середовища журналу "Літературно-Науковий Вісник" (1922-1931), "Вісник" (1931-1939) за редакцією Дмитра Донцова, який постав у Львові і мав колосальний вплив на формування тогочасного літературного процесу. Ідейна спрямованість "Вісника", зокрема його активних авторів, передусім Євгена Маланюка, Леоніда Мосендза, Юрія Клена, Олекси Стефановича, Олега Ольжича, була закорінена в добу Визвольних змагань періоду Української Народної Республіки. Безпосередні учасники або ж свідки цих драматичних подій, вони належали до тієї частини нашої еліти, котра факт поразки УНР сприймала не стільки як невдачу державницьких устремлінь, скільки як привід до глибокого осмислення її причин і пошуку шляхів подолання кризи у національно-визвольному русі.

Не випадково в центрі уваги поетів були сторінки історії, що ілюстрували героїзм різних епох. Культивування героїчного як національного імперативу переслідувало конкретну мету - сформувати нову особистість, новий тип борця за українську справу, позбавленого комплексів національної меншовартости, спроможного піднятися на боротьбу за самостійність України. У цьому зв'язку важливо з'ясувати вплив на творчість О. Теліги центральної постаті з-поміж "вісниківців", а саме - Д. Донцова, блискучого літератора та ідеолога модерного націоналізму.

Творчість самого Д. Донцова слід розглядати як протидію зневірі й апатії, що панували в середовищі інтелігенції. Втрата жаданої державности, жорсткий окупаційний прес ставили українців у стан безвиході. Здавалося, закони логіки й здорового глузду не здатні розв'язати жодної проблеми.

Але Д. Донцов апріорі не сприймав раціональних розв'язок. Його ідеологічна концепція наголошувала на ірреальних, подекуди містичних чинниках, які не потребували логіки і не піддавалися раціоналізмові. Глибока, фанатична віра, джерелом якої є воля, спроможна вивести загнаний у духовне і фізичне гето народ, спрямувати його енергію на боротьбу з окупантами. Ідеї Д. Донцова полонили багатьох, а коли додати його блискучий і переконливий стиль, ерудованість та інтелектуалізм, то можна сповна збагнути причини популярности Д. Донцова серед молоді.

Однак коли Д. Донцов сформував образ нової людини - "лицаря абсурду", то це ще не було розв'язанням усіх суспільних проблем. Інакше кажучи, ситуація потребувала концептуальних моделей, які давали б чіткі відповіді на питання, що стояли перед нацією у площині духовного, політичного, економічного, соціального життя. Саме цю місію виконала Організація Українських Націоналістів. Теоретики й ідеологи організованого націоналістичного руху адаптували духовні концепції націоналізму в практичні програми дії.

В українському літературознавстві побутують дві діаметрально протилежні думки щодо впливу Д. Донцова на творчість О. Теліги. Перша - стверджує мінімальний вплив, який зводився до можливости друкуватися у донцовському "Віснику". Друга - гіперболізує значимість впливу Д. Донцова на О. Телігу, коли потрактовує творчість поетки як поетичний еквівалент публіцистичних творів ідеолога націоналізму. Неконструктивність першого твердження спростовує сама О. Теліга. У статті "Партачі життя" вона ставить Д. Донцова в один ряд із такими своїми кумирами, як Олена Пчілка, Леся Українка і Василь Стефаник. Вони, як і Д. Донцов, на думку О. Теліги, "змагалися всіма своїми силами і талантом, аби створити новий тип українця". Щодо другого твердження, то воно лише частково правильне, оскільки не враховує вродженого індивідуалізму О. Теліги, що не сприймав будь-яких форм епігонства. Видається слушним висновок Ю. Бойка, який пише про два націоналістичні спрямування, між якими слід шукати місце О. Теліги, - "поети-націоналісти, що гуртувалися у Празі й Подєбрадах", і ті, які "тяжіли до ОУН" і яких цікавила "політична якість націоналістичної дії".

Та звернімося до поезії О. Теліги. Не складно побачити у ній єдиний цементуючий мотив - порив до висот героїчности духу та заперечення похмурости життя. Вірші "Пломінний день", "Поворот", "Засудженим" можуть скласти один із циклів, де присутня яскраво виражена громадянська постава поетки. Перший із них маніфестує її неспокійну й бурхливу вдачу: "Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню". Далі О. Теліга підносить ідеал України на висоту самопосвяти:

          Хоч людей довкола так багато,
          Та ніхто з них кроку не зупинить,
          Якщо кинути в рухливий натовп
          Найгостріше слово - Україна.

Готовність служити високим ідеалам, які у свідомості О. Теліги асоціюються з національними імперативами, знаходить свій вияв у поезії "Поворот". Чимало дослідників називають цей вірш програмним, де суспільний ідеал поетки постав у повній силі. Поетичні візії малюють реальну картину повернення на Батьківщину:

          Це буде так: в осінній день прозорий
          Перейдемо ми на свої дороги.
          Тяжке змагання наші душі зоре,
          Щоб полишались зерна перемоги.
          І те, що мрією було роками,
          Все обернеться в дійсність і можливість:
          Нам буде сонцем кожний кущ і камінь
          У ці хвилини гострі і щасливі.

Акордом, звучання якого постає із глибини тривоги і переростає в могутній гімн великої віри, є заключні дві строфи:

          Чекає все: і розпач, і образа,
          А рідний край нам буде чужиною.
          Не треба смутку! Зберемось відразу,
          Щоб далі йти дорогою одною.
          Заметемо вогнем любові межі.
          Перейдемо убрід бурхливі води,
          Щоб взяти повно все, що нам належить,
          І злитись знову зі своїм народом.

Особливе місце в художній спадщині поетки займає вірш "Засудженим" із присвятою Василеві Біласу і Дмитрові Данилишину. Обидва хлопці належали до Української Військової Організації (УВО), яка здійснювала так звані "екси" - збройні напади на польські державні установи з метою вилучення коштів для потреб національно-визвольної боротьби. В. Білас і Д. Данилишин взяли участь в одному з таких нападів неподалік Львова у містечку Городок. Акція була невдалою, і незабаром націоналісти були затримані польськими жандармами. При цьому сталася трагедія, що потрясла Галичину. Хлопців спіймали і віддали в руки поліції прості селяни, які сприйняли їх за звичайних грабіжників. І коли виявилася вся правда, люди були в розпачі від непоправности лиха, якого вони завдали юнакам. Невдовзі В. Біласа і Д. Данилишина було страчено. Галичина тяжко переживала траур: у школах було відмінено навчання, в церквах відправлялися молебні за упокій душі героїв. Ця подія мала колосальний вплив на активізацію боротьби українського народу проти польських окупантів, засвідчила велику жертовність патріотів та масову підтримку місцевим населенням радикальних дій, спрямованих проти загарбників.

На перший погляд, ця подія мала б стати приводом для вияву смутку. Але О. Теліга, вражена мужністю героїв, дорікає сучасникам: "Як ми можемо жити, сміятись і дихать..." Кожен образ надихає на помсту. Похмурі асоціації - "Проволікся заплаканий ранок" - переростають у романтичне піднесення як вияв готовности підняти приспущений прапор боротьби:

          Над могилою вашою тиша і спокій,
          Та по рідному краю - зловіщі вогні.
          І піти по слідах ваших скошених кроків
          Рвучко тягнуться сотні окрилених ніг.

Олена Теліга - автор кількох публіцистичних статей. Дивовижно, але осмислення нею тогочасної суспільно-політичної проблематики залишається актуальним. Ю. Бойко називає її статті "есеями", оскільки суб'єктивізм і художність становлять цілісність, чим і приваблюють читача. "Взагалі читач сприймає більшість статей-есеїв О. Теліги під кутом естетичного враження, - зазначає відомий критик, - а водночас відчуває навмисне пульсування естетичного живчика в усіх її висловах. Стиль її бурхливий, піднесений, інколи це словесний смерч зі своїм темпом, з сконцентрованістю образних уяв, несподіваних порівнянь… Тут вона споріднена з Лесею Українкою".

Акцентуємо увагу на статті "До проблеми стилю", в якій сконцентровано ідейний зміст усіх її прозових творів. О. Теліга інтуїтивно відчувала потребу нового стилю як у житті, так і в мистецтві. Таким стилем, без сумніву, мав стати націоналізм, що намагається роздерти "чорну заслону, що висить над майбутнім". А тому "стиль нашої доби є стилем синтетичним, що стинає криваві зигзаги, викликані шаленим темпом нашого життя, і збирає розкидані факти в одну чітку лінію від минулого до майбутнього". Є люди, які можуть схопити цей стиль, - це справжні творці. А є імітатори стилю, "які схвильовані гуркотом доби, наосліп висмикували вони поодинокі факти і поняття, не раз яскраві і крикливі, але які були лише декорацією великої дії, що розігравалась на їх очах, і змісту якої вони не помічали". Імітування діяльности, бутафорія - це те, що категорично не сприймала О. Теліга.

У статті "Сила через радість" маємо реакцію націоналістичного середовища на агонію, яка охопила тодішню еміграцію, розчаровану катастрофою УНР. Намагаючись збагнути суть занепадницьких настроїв, О. Теліга зазначає, що проблема національного песимізму закорінена у XIX сторіччі, коли життя сприймалося "як тяжкий, сірий обов'язок, як тісне ярмо, яке так стискає за горло, що з нього видобувається лише стогін, квиління або благання. Не сміх, не клич, чи наказ". О. Теліга звертає зір до іншої традиції - "неспокійних душ Сірків і Богунів", коли українське суспільство було просякнуте романтизмом, живою пристрастю обов'язку. Вона протиставляє животворний дух середньовіччя добі "провансальства" (визначення Д. Донцова). Взірцем для неї є О. Ольжич: "Власне так розуміють правду боротьби герої поезій Ольжича, найбільш яскравого представника сучасної молодої поезії. Для них боротьба і життя - синоніми. Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя. І нема тут чого розмірковувати. Навпаки, треба провести цю боротьбу найбільш блискучо і найбільш радісно".

Програмною також можна вважати статтю "Партачі життя", в якій порушуються важливі суспільно-політичні й морально-етичні проблеми. "Партачі життя" - це суспільне явище, яке своїм отруйним впливом підточує основи моральних і етичних відносин. Це тип людей, "що, як соняшники, хилять свої голови то в один, то в другий бік, залежно від того, в який саме бік падає сонце загальної опінії чи чийогось успіху і де саме можна витягнути максимум матеріальної користі для себе. Під час бурі, під час боротьби, під час гострого напруження двох сторін, коли невідомо, кого чекає перемога, вони нездицидовано плутаються між одними й другими, готові стати кожної хвилини при боці все одно якого переможця, помагаючи йому лише в його останньому ударі, щоб цим дешевим коштом купити собі право бути пізніше в перших рядах коло нього". "Партачі життя" - різновид міщанської натури, якій не дано усвідомити і зрозуміти тих небагатьох "лицарів абсурду", які коштом величезної посвяти, зрікаючись будь-яких матеріальних благ, у боротьбі і праці віднаходили сенс життя, приносили своїй нації честь і славу. Брак "цивільної відваги" у суспільстві призводить до того, що "партачі життя" завжди залишаються "елітою". Олена Теліга на прикладі багатого фактичного матеріалу з життя письменників чи їхніх творів показує згубність цього явища, підкреслює необхідність його викоренення.

Осібно у творчій спадщині О. Теліги стоїть "Відозва ОУН", основним автором якої вона була. У "Відозві" йдеться про трагічний факт загибелі провідних членів ОУН - Миколи Сціборського та Омеляна Сеника-Грибівського, які були підступно застрелені у серпні 1941 року в Житомирі провокатором Степаном Козієм. О. Теліга гостро засуджує виконавця цього страшного злочину, який розцінює як "братовбивство". Важко збагнути зміст "Відозви" без знання історичного контексту, пов'язаного з ОУН та Оленою Телігою. Коли у 1929 році постала ОУН, вона була монолітною організацією, що фактично символізувала увесь революційний український визвольний рух. Осердям ОУН був твердий і загартований у боях кістяк, який складався з колишніх вояків Армії УНР на чолі з полковником Євгеном Коновальцем. До ОУН також долучилася революційна молодь - зокрема О. Теліга, О. Ольжич, - яка розчарувалася діяльністю легальних демократичних партій і прагнула активнішої участи в національно-визвольному русі. Як особисту трагедію О. Теліга сприйняла розкол ОУН у 1940 році, коли від Організації відійшла частина членства на чолі із Степаном Бандерою. Сама ж О. Теліга залишилася на боці Андрія Мельника і Проводу, до якого входили М. Сціборський і О. Сеник.

"Відозва" - свідчення того, наскільки моральний аспект був важливим для О. Теліги. При цьому пафос засудження братовбивства не засліплений домаганнями помсти. Навпаки, "Відозва" мала зміцнити ряди націоналістів, членів ОУН у обстоюванні головного - незалежної України: "Націоналісти! - читаємо у "Відозві", - Взиваємо Вас підняти цей наш вирішальний бій у карних лавах, у повній підпорядкованості своїм провідникам. Взиваємо Вас не відступити від мети нашого теперішнього змагу, аж поки не буде наша цілковита перемога. Аж поки українство не очиститься від смертельної хвороби, що його мучить, поки в національній єдності не викине зо свого нутра первнів анархії й злочинства в ім'я Самостійної Соборної Української Держави".

Цікавими та повчальними є міркування О. Теліги у контексті сприйняття нею збільшовиченої України. Та реальність, із якою вона зустрілася в окупованому спочатку більшовиками, а згодом нацистами Києві, вразила її насамперед духовною руїною, занедбаністю національної культури. Висновок робить належний: на українському ґрунті не можуть прижитися чужі для нації цінності. У статті "Братерство в народі" зазначає, що українці спроможуться на власне державне буття за умови, коли відчують справжнє "братство в народі", тобто національну солідарність. Вона також закликає до активного опору нав'язуванню чужих цінностей: "Червона Москва, цей ніби рівний нам братерський нарід, починає творити культ московської душі, культ колишніх царських героїв, яких ще недавно опльовувала. Вона, захлинаючись від захоплення, говорить і пише про царя Петра, про старого Суворова, що бився в обороні царської Москви, про сотні інших, не совєтських, а московських героїв, і в той же час безоглядно вивозить і вистрілює всіх тих, хто хоче заховати свою українську душу і пам'ятає своїх українців-борців".

У статтях "Прапори духу", "Розсипаються мури", "Вікна нарозтіж" сформульовано основні принципи та завдання сучасного українського мистецтва: усвідомлення національної самобутности, художня й естетична довершеність, спрямованість на скріплення "душі нації". Таке мистецтво, на думку О. Теліги, може виконати основне завдання: віднайти правдиві глибини й висоти української духовности. Але для цього слід мати велике внутрішнє переконання у своїй правоті: "Будемо самими собою, з усіма своїми поглядами, перед обличчям людей своєї нації, і хай в протилежність до забріханої большевицької пропаганди кожне наше слово буде непідробною правдою, незалежно від того, чи ця правда усім буде подобатись. Ми ж не йдемо накидати згори якусь нову ідею чужому середовищу, лише зливаємось зі своїм народом, щоб спільними силами, великим вогнем любові, розлити знов всі ті почування, які ніколи не згасали: почуття національної спільноти і гострої окремішности".

Життя і боротьба Олени Теліги - взірець ідейної переконаності, послідовності у обстоюванні національного ідеалу, великої жертовності й самопосвяти, який витворив героїчний образ української подвижниці.

Автор: Богдан ЧЕРВАК

Фото 1. Олена Теліга
Фото 2. Микола Сціборський
Фото 3. Дмитро Донцов
Фото 4. Омелян Сеник-Грибівський

Джерело: Українське слово http://www.ukrslovo.com.ua/

--------------------------------------------------------------------------------

* 21 липня 1906 року народилася відома українська поетка і громадсько-політичний діяч Олена Теліга

Література 1121 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Поради одним рядком

У давнину, щоб захистити домашніх тварин від комах-паразитів, їх протягом 3-5 днів клали спати на свіжих соснових стружках, які міняли...

Корисні Поради/Повчальні

Олекса Тихий. Справжній донецький українець (Част. перша)

Автор:  Василь Овсієнко "Я – для того, щоб мої земляки-донбасівці давали не лише вугілля, сталь, машини, пшеницю... Для того,...

Література

Екстракорпоральне запліднення (запліднення in vitro) або ЕКЗ

Запліднення in vitro або екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) – один із методів подолання проблеми безпліддя, при якому репродуктивні...

Здоров'я

Без попередження в гості не йдуть, завчасно не приходять...

Без попередження в гості не йдуть, завчасно не приходять...  Автор: Лариса Попроцька Як поводитися господарям та гостям, щоб уникати...

Корисні Поради/Повчальні

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.