Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

Євгенія Кононенко: День починаю з новин – дивлюсь, чи немає війни

by Guest on Jul 4, 2010

Aвтор: Ірина Славінська

Євгенія Кононенко - письменниця і перекладач. Остання новинка її доробку - переклад французького роману "Елегантна їжачиха". Кононенко видала немало романів і новел, але все ж таки вона більш відома, як автор лаконічної та влучної малої прози. Її візитівки - збірки новел "Новели для нецілованих дівчат", "Повії теж виходять заміж" і "Без мужика". Зараз Кононенко працює над перекладом нового французького тексту Філіппа Лабро. "Українська правда. Життя" відволікла письменницю від труднощів перекладу, щоб прогулятися надрами алфавіту.

А

Амстердам

Місто, яке я відвідала, коли вже побачила й інші славетні міста. Воно мені сподобалось, але не більше того. Я чула від людей захват, але в мені якийсь механізм не проклацнув. Інші міста справляли яскравіші враження. Було очікування чогось іншого - такого, що було в Ліоні. Хоча Ліон теж не всіх вражає. Я тричі була в Амстердамі, мені ніби тричі давали шанс його полюбити, але цього не сталося.

Б

Брат

У мене його не було. У мене не було навіть двоюрідних і троюрідних братів. І це був ніби знак, щоб він був у моєї дочки.

Ви єдина дитина у сім'ї?

Так. Хіба це така рідкість?

Не нудно було із собою?

Ні. Нудно не було, хіба що в дитячому садочку було погано - там були противні виховательки, а в школі вже стало краще. Але своїх дітей я в садочок все одно відводила. У них було не так - вони ще й у дворі товклися, ніби поруч із домом. А мене возили за кілька зупинок.

В

Великий досвід

Вважається, що сюжети у письменника дрібні, якщо він обмежується винятково зображенням родинного життя. А відбутися як великий письменник нібито можна тільки, якщо був великий досвід - війна, в'язниця, конфлікт із диктатурою. У мене до 30 років життя пройшло в Радянському Союзі, але великих конфліктів з радянським істеблішментом не було, ні зовнішніх, ні внутрішніх, бо я не робила кар'єри.

Д

Діти

Діти - це теж великий досвід. Вони мисляться в нашому середовищі переважно як учні елітних гімназій, а потім - студенти закордонних університетів. А що далі - ще не дожили, принаймні, мої колеги ще до цього не дожили.

 А в мене все пішло не тим шляхом. Бувало таке, що у сина конфлікти з міліцією, а дочка в депресії, справжній, по медицині. І все це ми пережили, все подолали. Це великий досвід. Принаймні, це те, чого не можна знати на чужому досвіді.
І ніколи наперед такого досвіду не передбачити.

Так. Ніколи жінка не передбачить, як у неї це буде. Коли я вийшла заміж, один із моїх колишніх бой-френдів сказав, що ніколи б не одружився з жінкою, в якої не буде молока годувати дитину - він так і ходить старим холостяком.

А про дітей дуже важко писати в літературі. Якщо і батьків, і всіх колишніх чоловіків-коханців описати впізнавано - запросто, то про дітей так не виходить, щось заважає.

Часто проводять паралель між дітьми та романами - тексти мовляв з'являються, як діти народжуються. Ви згодні з таким тлумаченням?

Для мене це не так. Якщо діти - це тексти, то не я їх пишу. Чи вони самі пишуть, чи доля їх пише.

Тексти - це теж не діти. Жінка ж під час вагітності ніяк не регулює цей процес - хіба що виконує поради лікарів, щоб дитина народилася здоровою. А що робити для того, щоб дитина народилася певної зовнішності, із тими здібностями, яких від неї чекають саме в її родині? 

Виношування тексту - це свідомий процес. Хоча там є елемент несвідомого - без того не було б літературного тексту, був би хіба науковий якийсь трактат.

Г

Гра

Я не сміла гратися в дитинстві - така була затуркана бабусею дитина. І, можливо, тому пізніше виник якийсь ігровий момент у текстах - гратися словами, писати під псевдонімом... Були тексти, написані під псевдонімом, які я так і не розкрила як власні - ось така гра. Зараз мені забракло сил вести цю гру. 

Писати текст - це теж була гра?

Не було іншої можливості втекти від реальності, яка мені не подобалася. Я почала пізно - коли вже були діти, чоловік, який дратував. Перше оповідання написала в 32 роки, це "Драні колготки" - я і зараз включаю його в свої збірки. Це оповідання тоді сприйняли як документальне, хоча воно таким не було.

Про ваші тексти взагалі говорять з підозрою автобіографізму, хоча, по-моєму, там більше fiction, ніж автобіографії.
Звичайно. Документальних текстів у мене дуже мало.

Ваші тексти досі є вікном для втечі?

Ні. Діти виросли, тепер є більше можливостей для власного життя. Тепер залишилася інерція - образи народжуються самі, я їх записую. Ну і соціальне очікування теж - чогось від мене ж чекають, питають, коли наступна книжка.

У цьому важко розібратися. І кажуть, що якщо розібратися, то перестаєш писати.

Страшно втратити це?

Звичайно, цього не хочеться втрачати. Сподіваюся, воно буде зі мною.

Ґ

Ґедзь

Летить той дивний ґедзь, летить, як астероїд... згадується вірш Ліни Костенко. Звучить гарно, краще, ніж "овод".

Е

Елегія

У мене багато оповідань, де фігурує слово "елегія" - "Елегія про старість", "Київська елегія", "Телефонна елегія", "Комп'ютерна елегія", має ще бути "Віртуальна елегія", бо все до того спонукає.

Як вам, до речі, живеться у віртуальній реальності?

Я почала сторінку в ЖЖ і не змогла її вести. Я користуюся інтернетом, але я там не живу. Хоча багато хто там саме живе. Люди ніби бачаться щодня, але все одно хочуть мати ще й той віртуальний майданчик для спілкування. Я цього не розумію, сама більше люблю зустрітися та поговорити або ж написати друзям простого електронного листа. Я ще розумію емігрантів, які живуть у ЖЖ, у них обмежене спілкування...

Так, свій день я починаю з того, що відкриваю сторінку новин, подивитися, чи нема війни. Але відучую себе від того, щоб відкривати усі посилання і все те читати. Читати з екрану втомлююсь. Статті можу читати, довідкову літературу - теж, а книжок, які я свого часу накопіювала собі на комп'ютер, я так і не прочитала.

Є і Ж

Євгенія та Женя

І досі я підписуюся з літерою "Е", бо літера "Є" якось не лягає в мій розпис. Хоча я вчилася в українській школі, і мені ця літера ніби близька. Мені казали, що в якійсь дуже шляхетній українській мові пишеться "Евгенія". Я вважаю, що це на французький манер - Eugenie.

Ім'я має для вас значення?

Вважається, що має. Але спостереження це спростовують. Є поширені імена, носії яких дуже різні. Ім'я треба давати дуже свідомо, щоб воно спрацювало. Це як оберіг - він має бути дуже свідомо вибраний, його не можна просто купити на базарі і подарувати.

Мені моє ім'я в дитинстві не подобалось, тому що воно і дівчаче, і хлоп'яче. А потім стала це сприймати спокійно.

Але ж це відкриває такі широкі можливості для гри.

Так, я відчуваю в собі деякі чоловічі принципи, можливо, це через моє ім'я. Але причин з'ясувати не можна, адже я не жила з іменем Тетяна, яке нібито не має чоловічого варіанту. 

З

Змія

Це символ краси, мудрості. Уроборос - символ відродження, гностичний давній символ.

Мій дитячий спогад - батько водив у цирк, де була гімнастка жінка-змія. Це посилило мої симпатії до цього символу. Негативу до змій не маю - я не жила в тих місцях, де вони кусаються.

 Вдома змія не живе?

Тільки стандартні кіт і собака. Тримати змію треба вміти, треба бути зоологом, вміти доглядати екзотичні створіння. В мене до котів найбільші сентименти.

Колись Іван Андрусяк сказав, що людей можна поділити на "собачатників" і на "кошатників". Згодні?

Так. Я думаю, що котів більше люблять ті, у кого потенціал любити самим, а собак люблять ті, хто хоче бути любимими, кому подобається отой відданий собачий погляд. Коли на мене собака так дивиться, то мені стає ніяково - я б не хотіла, щоб на мене так дивився якийсь чоловік, мене це дратує.

І

Ізраїль

Це моя остання подорож. Я їздила до подруги, з якою вчилася в університеті. Єрусалим мої очікування виправдав, на відміну від Амстердаму. Мені хочеться ще раз там побувати.

Храм гробу Господнього у мене релігійного відчуття не викликав - там забагато туристів. Ідеш і чуєш "Ваня, я заняла очередь на Голгофу!". Мовчання біля Стіни плачу більше надихає на думки про вічність. Хоча й там туристи фотографуються, як біля якогось фонтану.

Ї

Їжа

Про мене в критиці колись писали, що в мене добре розроблена тема їжі в текстах. Хоча про мої тексти не мені судити.

Як науковець Центру культурних досліджень я шкодую за тим, що на Гоголівську конференцію не подала теми "Гоголь і їжа", то дуже масштабна тема. То ж доведеться розвинути цю тему вже поза ювілеєм великого письменника.

А приготування реальної їжі - в минулому. Колись я тушкувала рулети у вині, зашивала в битки із індички свинину... але це вже в минулому. Зараз готую щось найпростіше.

И

На цю літеру нічого не починається. Хіба що в тому старому правописі. Вона на слух дивно та шляхетно звучить. А можливо, просто незвично.

Були б готові перейти на інший правопис?

Так, навіть на латиницю могла б перейти. Хоча зараз мені написати листа латиницею важко, простіше вже англійською.

Й

Гарний сполучник

К

Кіт

Ми з дочкою були на виставці тварин, бачили там кошенят по 6 тисяч гривень. Я думаю, що дорогий кіт може бути дуже противний. Адже ж котів люблять за те, що вони муркотять, за те, що труться об ноги, за їхній загадковий погляд.

У нас був рудий кіт, який не прижився, бо ми його брали у людей. А цей сірий звалився синові на голову, і ми його не могли не взяти, він прижився. Він такий старий холостяк - не шукає кішку, не мітить кутки. Хоча ми його не кастрували - у мене на це якийсь протест, я не змогла.

Л

Лайка

Лайки треба мало - це як сильні ліки. Я у своїх текстах лаюся мало, проте іноді буває. У нас лайка звучить здебільшого російська - очевидно, коли українці лаялися, то послуговувались або російською, або польською лайкою. Тепер ще й англійську лайку використовують. Можливо, це неповноструктурність мови. Хоча, багато мов не має власних матюків, користується англійськими чи іспанськими.

М

Мед

У мене чомусь зараз період дегустації меду. Це пізно прийшло. Якщо гурманство - то в бік меду. Зараз я найбільше люблю густий непрозорий акацієвий. Раніше цукерки були смачніші.

Н

Норма

Про норму треба домовлятися, а потім говорити про не-норму. Скажімо, коли в дочки була депресія, я замислилася про те, що таке норма. Для радянської психіатрії нормою була соціальна адаптованість. Ходиш на роботу, значить нормальний. Зараз тиняється багато безробітних, і ніхто їх не працевлаштовує насильно, ніхто не вважає це ненормальними.

Тобто ви ділите людей на нормальних і ненормальних?

Норма - це все, що не заважає іншим. Звичайно, є речі, які дратують. Скажімо, мою маму завжди дратували відверто одягнуті дівчата. Але мене вони не дратують. Я думаю, що дратують ті речі, що пов'язані з нашими комплексами. Дратує все, що є в нас, але чого ми в собі не визнаємо. Взагалі, ніщо дратувати не повинно. Треба іти до буддійського спокою. Хоча для багатьох спокій є не нормою, а нечутливістю, байдужістю.

О

Опіум

Це перший наркотичний засіб, про який я почула. Спочатку я читала про нього в Діккенса, потім моя бабуся розповідала, що ще до революції лікар давав опіум від болю у животі. І в мені ця двоїстість залишилася. З одного боку - курці опіуму Лондона з романів Діккенса. З іншого боку - моє захоплення гомеопатією, де існує опіум, який продають у аптеках.

Більше з наркотиками я не мала справ. Якийсь дурний план спробувала, але мене не взяло. Кажуть, що ті, хто вже мав якесь захоплення - робота, кохання, щось ще - тих не бере.

А інші стимулятори творчого життя?

Музика класична і джаз. Моцарт, Бах... Паганіні писати не дає, він розбурхує. Музика допомагає увійти в робочий стан.

Оскільки я досі живу з дітьми, то мені треба така огорожа - навушники і музика.

П

Париж

Потрапила туди в 1993 році, це була літературна премія. Місто дуже вразило тим, що досі вражає в Європі - великою кількістю збережених історичних пам'яток.

Париж - це свято, яке завжди з тобою?

Таким містом може стати не обов'язково Париж. Залежить не від самого міста, а від твого настрою. Але ті, хто ще не був за кордоном, хочуть неодмінно потрапити в Париж, я й сама такою була і добре пам'ятаю той свій стан. Коли я туди нарешті потрапила, я дуже багато ходила пішки на великі відстані, дуже багато побачила на власні очі, майже все, про що чула раніше з книг і з кінофільмів, але свята не відчула.

Мабуть, треба мати в Парижі знайомих парижан, - тоді Париж не буде просто красивим готичним містом, а святом. Особисто для мене Париж ніби став щепленням від нестримних масових бажань.
Р

Релігія

Опіум для народу - в радянські часи це розуміли примітивно. Але релігія справді як свого роду опіум.

Ви потребуєте релігії?

Звичайне, релігійне почуття в мене буває, як і в багатьох. Воно може виникнути і в православному храмі, і в католицькому, і біля Стіни плачу. Православна музика також його породжує, хоча саме православ'я, його символіка, його філософія мені чужі. 

Я не можу конкретно сформулювати свою систему вірувань. Я ще не готова про це говорити чи пропонувати свої погляди комусь.

С

Сатана

Це те, чого люди не повинні боятися.

Сатана - це уособлення зла. Для вас існує абсолютне зло? Що його втілює?

Хвороби, страшні люди, хворі маніяки, яких не можна вилікувати, а можна тільки від них врятуватись - всього цього я боялася раніше. Зараз я розумію, що зло - це несвідомість. Якщо потроху здобувати свідомість, то і абсолютне зло зникає. В моїй філософській системі абсолютного зла немає. Свідомі люди можуть спілкуватися з Сатаною. Він їх не спокусить і не переконає.

То ви нічого не боїтеся?

Боюся. Хвороб, зустрічей з чимось... Але всьому можна якось запобігти якимись індивідуальними, не пов'язаними з жодною офіційною релігією, ритуальними діями.

Це як забобон?

Скоріше, індивідуальний ритуал. Його ніхто не може підказати, кожен має намацати свій самостійно. Я іноді роблю якісь дії, спрямовані на корекцію долі. Це допомагає, але цим не можна зловживати.

Це у ворожок знімання "венка безбрачия"?

Серед ворожок і чаклунів, які дають об'яви в газети, багато шарлатанів. Справжні знахарки живуть у селах і не можуть із нього виїжджати. Так по всьому світу. Я про це ж саме говорила з одним монголом - він був ректором Університету народних знань. Він розповідав, що сила шаманів зосереджена в землі, на їхній рідній території. До цього треба звертатися дуже обережно, тільки в разі крайньої потреби. І про цей досвід краще не розказувати.

Т

Творчі плани

Про них не варто говорити, інакше вони не справджуються. Про них треба говорити в гомеопатичних дозах.

У

Увічнення

Це свідомі дії земних людей для того, щоб увійти у вічність. Але чи варто це робити? Хоча є певний бік несправедливості - є недооцінені митці.

Хто у вашому особистому Пантеоні несправедливо увічнений?

Наприклад, Маргарита Юрсенар. Я її дуже люблю, але вона і в французькому, і в світовому іконостасі, як на мене, недооцінена. Також я колись займалася французьким сонетом, укладала "Антологію французького сонету" - тоді на мене автори маргінальні справляли враження більше, ніж Ронсар, який увійшов у канон.

Ф

Філософський камінь

"Філософський камінь" - це мій улюблений текст Маргарити Юрсенар. Філософський камінь - це не камінь.

Це метафора.

Як пошук Святого Граалю.

Який Грааль ви шукаєте?

Звичайно ж, це не матеріальна річ. Звичайно ж, письменник завжди шукає слова для якогось незвичайного твору. Я хочу дописати свій останній текст в останній день свого життя і не насолодитися його земною славою.  

Х

Хаос

Поняття, в якому завжди хотілося розібратися від малого віку. Це слово водночас вживається і в побутовому сенсі, і в філософському.

Розібратися в хаосі - це навести в ньому лад, упорядкувати?

Ввести систему координат, розбити темний простір на квадрати. Чи допоможе? Це загадка, і вона вабить. Чи можна впорядкувати хаос? Тоді, очевидно, зникне рух. Але ми зобов'язані давати раду власному хаосу, в своїй душі, а потім особистим прикладом допомогти комусь подолати його власний хаос.

Ц

Цифри

Їх 10, і це також впорядкування хаосу. Ми так звикли, що цифр саме 10, але ж це відносно. Ми просто не можемо собі уявити, що цифр не 10. Ось спробуйте додати в стовпчик римські цифри. Це створить величезні проблеми.

Ч

Чай

Зелений чай до меду. Китайський чай вранці. Я колись переклала вірш бельгійського поета Оділон Жан Перьє:

О, таємничий чай у порцеляні гарній!
Йому нема ціни, усі багатства марні.

Немов японці, я дивлюсь у чайний вир,

В моїй душі панують лад і мир.

Дай боже, щоб завжди були умови спокійно вранці випити чашку чаю.

Ш

Шарм

Слово іноземного походження, яке не має синоніму в українській мові. Воно приносить свій відтінок сенсу, якого немає в українській та російській мовах.

Шарм - це французькі кінофільми, в яких є щось невловиме, де є простий сюжет, але прекрасні деталі. Шарм - це деталь, продумана деталь.

Люди з шармом - рідкість?

Це залежить від настанов, від того, чи ми схильні це бачити. Одна людина для одного має шарм, а для іншого - ні. Хоча є люди, які зачаровують усіх.

Щ

Щастя

Чи це щось суєтне, чи високе? Це стан душі, його не викликають об'єктивні причини, хоча і вони також - ми не настільки відірвані від соціального життя.

Щастя може прийти просто так і так само швидко минути. Його несе щире спілкування, яке виникає нечасто, це особисті відкриття, це щастя у твоїх дітей, це коли відчуваєш, що в тебе все-таки є друзі, що існує братерство - чи сестринство. 

Ю

Юрба

Скільки разів нам повторювали "натовп чи народ"? Юрба дуже пов'язана з хаосом. Я люблю самотні місця відпочинку, не люблю, коли багато людей.

Я

Ялта

Дуже хочу там побувати зимою. Але ніяк не вдається, хоча в Париж поїхати важче. Це ж ніби можливо, але не виходить. Треба знайти цю можливість - влітку там нецікаво.

Aвтор: Ірина Славінська
Джерело:
Українська правда. Життя.

 

 

Література 802 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Великодержавний шовінізм в обгортці російського православ’я

Автор: Віктор Каспрук У 2011 році боротьба Москви за Україну вступає у свою критичну фазу. Російська наноімперія, котра лякає демократичний...

Міжнародні відносини

Чудотворна ікона Холмської Богоматері знову зі своїм народом

Автор: Наталія МАЛІМОН У Луцьку після 10-літньої реставрації презентовано унікальний святий образ із автентичним живописом XI — XIІ століття:...

Культура/Суспільство

Зривайте огірки щодня! Їх від того стає більше

Зривайте огірки щодня! Їх від того стає більше  Автор: Роман ГОЛИНСЬКИЙ...

Садівництво

Корецька порцеляна як приклад до вивчення мистецької традиції Волині X

В статті проаналізовано розвиток Корецької фабрики з виготовлення порцеляни у XVII-XVIII ст. Ця фабрика стала першою на теренах України з...

Культура/Суспільство

Акт злуки 22 січня 1919 року

Автор: Юлія Палко Криваві листопадові бої Галицької армії з польськими військами у Львові та околицях, сутички з румунськими частинами...

Історія

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.