Друзям – студентам  факультету     
        української філології Вчительської Студії
        в Щеціні, Польща, посвячую:  

          Щецінським  друзям  

         Автор: мґр.  Ярослава Демко

        Цвітуче літо ніжними красками
        Назустріч вам в далекій стороні,
        Стелило долю дивную між нами,
        А ми ішли, ішли, немов у сні…

        Ішли ми мовчки, грала в грудях пісня.                            
        Прилинув спомин із юних часів... 
        Зуміли друзі розділити радість,
        З держати часу – ніхто не зумів.

         І так хотілось бути довше з вами.
         Сміятись, плакать, просто- заридать…
         А дух Посацького вітав між нами
         Та дружнє тепло й Божа благодать.

         Ми пережили муки і знущання
         За українську мову й віру прадідів,
         Не заломились в час цькування 
         Не поборов нас натиск  ворогів.

         Те, що нам предки наші передали-
         Ми зберегли як синьо-жовтий стяг,
         А України-Руси Тризуб                                                                         
         Як Віфлеємська зірка - вказував нам шлях.

         То ж будьмо горді наших юних зривів,
         Бо наша боротьба на марне не пішла!
         Ми дочекались змісту слів пророчих:
         Що Україна все буде жива!!!

         Свою любов до рідного коріння
         Ми своїм учням щедро віддаєм.
         Хай смолоскипом понесуть уміння
         Предків своїх - в майбутні покоління!

         Автор: мґр.  Ярослава Демко,  Вінніпег,  Канада.