Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

Родина Остапа Вишні

by Guest on Feb 16, 2010

Автор: Дмитро ІВАНЕНКО

У цьому році минає 120 років від дня народження найяскравішого українського гумориста ХХ століття Остапа Вишні. Це був письменник, що творив для багатющої скарбниці українського гумору. Його майстерне використання народної мови, народного гумору з барвистою образністю й афористичністю стало неоціненним надбанням нашої літератури. «Своїми гуморесками, — писав Д. Чуб, — він висміював відсталість, людську глупоту, ледарство, русотяпство, яке розпаношилося по всіх установах та шкільництві, висміював русифікаторів, що ненавиділи нашу мову, перешкоджали провадити українізацію державного апарату»

Про творчий шлях письменника багато написано і буде ще написано. Менше відомо про його родину. В цій розвідці автор спробує прояснити деякі деталі сімейного подружжя Вишні (Губенків).

Відомо, що Остап Вишня був одружений двічі. Письменник Володимир Куліш, товариш О. Вишні по перу, пише: «Ніколи не згадувалось про перший шлюб Вишні та його синка, якого я так ніколи і не бачив, і не чув про нього». Досліджуючи біографію письменника, можна припустити, що вперше О. Вишня одружився у 1918–1919 роках. У спогадах Степана Риндика наводиться розповідь О. Вишні, в якій письменник у притаманній йому гумористичній манері описує свої походеньки до сільських дівчат у селі Грунь, його знайомство із сільською дівчиною, яка, можливо, і стала його першою дружиною.

На початку 1919 року Остап Вишня, як урядовець Міністерства шляхів сполучення, разом з урядом УНР переїздить до Кам’янця-Подільського. Після відступу армії УНР і від’їзду уряду за межі України О. Вишня залишається на рідній землі і подається на схід України.

С. Риндик пише: «Політична ситуація була така, що майже не давала ніяких надій на успішний кінець нашої боротьби з Москвою. З дня на день зростала серед українців віра, що, може, українським комуністам (укапістам) удасться якось перебрати в Україні владу від москалів. Чи й Губенко був заражений такою вірою, я не знаю. Припускаю, що найбільшу роль в його рішенні їхати на схід відіграла звичайна туга за вужчим рідним краєм, за рідною Полтавщиною і рідним домом». Я би ще додав — за своєю родиною, бо в сім’ї вже був син В’ячеслав (Вячко).

Щодо сина Остапа Вишні. Дмитро Чуб у своїй книзі «У дзеркалі життя і літератури» пише про зустріч артиста театру Курбаса «Березіль» Йосипа Гірняка — якого, до речі, було заарештовано разом із О. Вишнею у 1934 році — з режисером Олександром Довженком (1940 р.): «Тут Гірняк довідався від Довженка, що син Остапа Вишні, Вячко, закінчивши десятирічку, прилюдно відрікся від батька, обзиваючи його контрреволюціонером». Подальша доля сина О. Вишні мені невідома.

У 1925 році О. Вишня одружується на Варварі Олексіївні Маслюченко, актрисі театру «Березіль». У Варвари Маслюченко від першого шлюбу була донька Марія. Володимир Куліш, сусід по квартирі, згадує: «Ми приходили до його хати… Дружина Вишні — така ж весела й життєрадісна артистка Маслюченко, худенька, непосидюща донька Леся — образ своєї мами» (чомусь В. Куліш називає доньку Леся?). Артистка М. Малиш-Федорець так описує Варвару Маслюченко: «Була шатенка, мала гарний характер, чудову розмовну мову, грала різні ролі в театрі Курбаса, також у театрі Гната Юри». Остап Вишня полюбив прийомну доньку, був їй батьком і щирим другом.

У цей час Остап Вишня — в зеніті своєї популярности. На другому після Шевченка місці його ім’я — в устах народу і на перах критики. Він — «король українського тиражу». У 1928 році вийшло чотиритомне видання «Усмішок». Тодішній нарком освіти України Олександр Шумський назвав Остапа Вишню «найпопулярнішою людиною в Україні».

Та 1930–1933 роки стали крутим поворотом як у долі України, так і в житті багатьох українських письменників. Почалися масові арешти, а на селі вже лютував страшний голод. У 1931 році заарештовують М. Рильського, Ялового, у 1933 році кінчає життя самогубством М. Хвильовий. Починають цькувати О. Вишню — його звинувачують у куркульській ідеології, націоналізмі. Після самогубства Хвильового О. Вишня ніде не виходить на люди. А як ішов, то хіба що з дружиною, Варварою Маслюченко. «Обоє вони хвалилися Гірнякові, — пише Д. Чуб, — що за ними вже кілька днів стежать сексоти (таємні агенти ГПУ)».

Остапа Вишню заарештували вночі, з 25 на 26 грудня 1933 року, а у 1934 році заарештували і вислали його дружину Варвару з маленькою дочкою до Архангельська.

Про зустріч із Варварою Олексіївною згадує артистка Малиш-Федорець, яка з трупою театру опери при Домі Червоної армії гастролювала у 1936 році в Архангельську: «Вийшовши з крамниці, я побачила поблизу велику афішу, біля якої стояла якась змарніла обшарпана жінка. Ледве я наблизилася до неї, як вона озвалася до мене, називаючи мене по імені. “Хто ви будете? Я вас не пізнаю”, — сказала я. Узявши обома руками лице й відгорнувши трохи зависле волосся, вона сказала тремтячим голосом: “Може, по очах пізнаєте?” А потім майже відразу сказала: “Я — Варя Маслюченко”, — і гірко розплакалась, викликавши сльози і в мене. Це була артистка, дружина Остапа Вишні. “Як я прочитала на афіші ваше прізвище, — сказала вона, — очам не повірила, що десь на півночі, в далекому Архангельську, зустріну Наталку-Полтавку…”».

Жила Варвара Олексіївна з дочкою на острові і ходила на роботу за сім кілометрів по льоду. Працювала прибиральницею. Малиш-Федорець запросила Варвару Маслюченко на виставу. «Варя була на всіх виставах, — згадує далі співачка. — Вона спершу прийшла до мене в гардеробну з дочкою, якій було 12 років. Одягнена була в якийсь, як вона сказала, “шухав” — ніби брудне пошарпане пальто, а на ногах обмотки. Коли роздяглась, то не хотіла вішати, а скрутила в сувій свій одяг і поклала додолу між калоші, бо там, казала, є досить вошей».

Після заслання Варвара Олексіївна з великими труднощами влаштувалася у трупу маленького пересувного театрика (про це пише у своїх спогадах український письменник Леонід Ленч) і вела мандрівний спосіб життя. Варвара Маслюченко кілька разів була на побаченні зі своїм чоловіком. Саме їй вдалося вивезти «на волю» щоденник, що його вів О. Вишня в засланні. Уривки із «захалявного» щоденника О. Вишні, переписані рукою дружини, зберігаються у відомого правозахисника Михайла Осадчого.

На початку 1943 року звільняють Остапа Вишню, та тільки наприкінці 1943 року подружжя зустрілося в маленькому містечку Раненбург Рязанської области, де разом і зустріли новий, 1944 рік.

Втративши здоров’я у сталінських концтаборах, О. Вишня часто хворів. Кожного літа письменник із дружиною відпочивав у Будинку творчости та відпочинку для письменників. У спогадах про О. Вишню згадують цілу низку курйозних випадків, які сталися з ним на відпочинку. Якось поїхав О. Вишня з дружиною до села Мануйлівка відпочити. Його дружина Варвара Олексіївна заправила великий бутель вишнівки і поставила на вікні вигріватися. Надворі смеркло, вона сиділа і вишивала, а О. Вишня саме щось писав. У цей час у відчинене вікно з темряви простяглась чиясь дебела рука, взяла бутель за шийку і зникла. Варвара Олексіївна злякалась і аж заплакала, а Остап Вишня з реготу ледве промовив: «У Вишні з-під носа потягли вишнівку».

Наприкінці свого життя О. Вишня передивлявся свої твори, аналізував їх, робив висновки. У зв’язку з цим Михайло Осадчий пише: «Слід би перевидати “Мою автобіографію”» Остапа Вишні в її першій редакції. Адже другий варіант зроблений майже через 30 років після першого, і вилучення виконані вже наляканою рукою письменника в час, коли про Хвильового і згадати було неможливо. Сам Остап Вишня, як розповідала мені його дружина, нерідко вмостившись на канапі і перечитуючи згаданий твір у першому чотиритомному виданні 1928 року, подарованому йому вже після ув’язнення в Одесі, — часто відривався від тексту і зі сльозами розчулення на очах повторював: “Як здорово писав той другий письменник. Смішно!” І це, оповідала вона, повторювалось неодноразово».

Реабілітовано Остапа Вишню було за рік до його смерти, у 1955 році. Степан Олійник згадує: «Павло Михайлович підійшов до мене і з таким же болем повторив ту саму фразу: — У мене така радість!.. А вони, жінка і дочка, плачуть… Не поспішаючи, витяг з кишені якогось папірчика і простяг його мені. Глянув я на той папірець і все зрозумів». То була постанова, в якій значилося: «…справу з обвинувачення Губенка П. М. переглянуто і припинено за браком складу злочину».

Помер Павло Михайлович 28 вересня 1956 року в Києві. Згодом відійшла в інший світ і Варвара Олексіївна. Відтоді минуло 53 роки. За цей час із талановитих творів, гуморесок і голої пропаганди все безвартісне одвіється і піде в забуття, а те, що він зробив корисного в літературі, майбутнє оцінить. Остап Вишня — трагічна постать пострадянської дійсности. І таких у нас — тисячі.

У книзі «Життя в гримі і без» українського артиста Р. Василенка, який емігрував за кордон (до речі, у 1940–1941 роках грав у Полтавському театрі), згадується про приїзд доньки Остапа Вишні в Канаду в листопаді 1996 року. 15 листопада мистецьке товариство «Козуб», журнал «Молода Україна» влаштували вечір пам’яти (40 років від дня смерти) Остапа Вишні під назвою «Ніколи не сміявся без любови». Марія Михайлівна приїхала в Торонто, за запрошенням Канадсько-Української Фундації, вшанувати пам’ять батька. Р. Василенко пише: «Перед нами була і в літах красива жінка (красуня ж була мати) — чорні брови, інтелігентне обличчя, живі вдумливі очі. Марія Михайлівна — філолог за фахом, член Спілки журналістів, колишня довголітня редакторка дитячого журналу “Барвінок”, вдова, мати двох дітей. Говорила Марія Михайлівна просто, щиро і цікаво. Як тяжко їм було з матір’ю, коли після арешту батька їх вислали до Архангельська і лише кілька разів бачили батька за всі десять років заслання. Згадувала, як у час війни випустили батька, бо він, як ніхто, був потрібний, щоб піднести гумором настрій мас, як на фронті успішно читав «Зенітку». Коли Р. Василенко на вечорі прочитав гумореску «Зенітка», Марія Михайлівна зауважила, що артист скоротив текст. На що Василенко відповів, що гумореска була написана О. Вишнею після 10-річного заслання на замовлення влади з метою пропаганди проти «українських буржуазних націоналістів». Завдання це він мусив виконати, звідти в «Зенітці» — староста Панько Нужник і два фашисти, що їм дід Свирид проколов вилами животи. «Це є совєтська “полова”, — пояснив доньці письменника Василенко, — яку я відсіяв, лишивши добротне “зерно”, народне, гумористичне, талановито написане. В “очищеній” гуморесці люди бачать справжній талант Вишні, без накинутої пропаганди… Тоді вона сказала: “Я вас починаю розуміти”. На тому вечорі О. Вишні люди довго говорили з київською гостею, яка мала в собі якийсь дар притягання».

Автор: Дмитро ІВАНЕНКО
Джерело:
Українське слово

Література 5156 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Він жив соборністю незалежної України

Він жив соборністю незалежної України Автор: Микола ЧОРНОМОРЕЦЬ Для багатьох в Організації Українських Націоналістів він був відомий як...

Історія

Позитивна дискримінація

Автор: Павло Тарасюк Тривале перебування України в чужинському культурному просторі призвело до проблем із власне українською ідентичністю....

Політичні оглядачі

Великодержавний шовінізм в обгортці російського православ’я

Автор: Віктор Каспрук У 2011 році боротьба Москви за Україну вступає у свою критичну фазу. Російська наноімперія, котра лякає демократичний...

Міжнародні відносини

Услід за Че Геварою львівська молодь зацікавилася тактикою партизанськ

Історично-документальний фільм «УПА. Тактика боротьби», яким учора започатковано у Львові діяльність недільного кінолекторію у...

Культура/Суспільство

Французи назвали кращі фільми десятиліття

Авторитетний французький журнал про розваги Les Inrockuptibles склав рейтинг кращих фільмів 2000-х років. Перше місце посів Слон Гаса Ван Сента...

Кіно/театр

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.