Основні тенденції розвитку сучасної української культури

Aвтор: Коломоєць Ольга

На мою думку, першим про, що варто говорити, -- є освіта, оскільки вона є основою самовідтворення в країні.

Гостра проблема кардинальних змін у сфері освіти зумовила проголошення в 1988р. "Основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи". Нової моделі вітчизняної освіти потребувала і поява на політичній карті світу незалежної України. У листопаді 1993р. Кабінет Міністрів затвердив програму щодо освіти, яка передбачала:

-децентралізацію управління освітою;

-диференціацію, гуманізацію, індивідуалізацію навчально-виховного процесу;

-безперервність освіти та варіативність навчальних планів і програм;

-переорієнтацію сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві;

Отже плани були, але їх вирішення було в далекому майбутньому.

Суперечливі процеси спостерігаються  у сфері літератури та мистецтва. Українській літературі вже повернено донедавна забуті й заборонені імена. Це формує  у читача досить таки цілісну думку про українську літературу, повертає українському народові неоціненний для подальшого розвитку художньо- естетичний досвід.

Характерними рисами літературного процесу є утвердження світоглядно-естетичного плюралізму. Життєздатність та перстективність вітчизняної літератури засвідчує поява нової генерації літераторів.

   На мою думку, найскладніша ситуація є у кінематографі, що є дуже великою проблемою для України. Ще років 15 тому знімалося до 50 повнометражних ігрових фільмів щороку. Вже ближче до 2007-2009 років ми бачимо невтішну ситуацію, яка постановляє тільки старі сюжети. На жаль, нових зовсім немає.

  Динамічні процеси відбуваються в царині популярної української музики. Молоді виконавці заявляють себе на різних конкурсах -- "Червона рута", "Таврійські ігри", "Мелодія", "Оберіг"(Луцьк) тощо.

У сфері культури ми також можемо побачити, що розвиток міжнародних зв'язків сприяє поширенню української культури у світі. Після здобуття незалежності десятки країн світу уклали з Україною угоди про культурну співпрацю. Але існує багато негативних тенденцій, зокрема:

- маргіналізація культури;

-скорочення мережі установ культури;

-повільне формування правових засад культури, мистецтва;

обмеження фінансування культури;

-комерціалізація культури;

Мені здається, що для вирішення цих проблем потрібний  радикальних та виважений,  далекоглядний і продуманий підхід.

Автор: Ольга Коломоєць
Фото: ВікіСховище. Автор: Bumbaka