Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

Севастополь - чиєї слави місто?

by Guest on Oct 5, 2009

Севастополь - чиєї слави місто?

Автор: Ігор Саєнко

"Героїчна оборона Севастополя 1854-1855 років під час Кримської війни. Севастополь - місто русской слави". Ці два речення відомі сьогодні більшості громадян як у Російській Федерації, так і в Україні. У них закладено тези, які може самостійно розвинути будь-яка людина, навіть не знаючи історичних фактів: мовляв, якісь окупанти вдерлися до Криму, щоб захопити "русскіє зємлі". Але тут їм на заваді став Севастополь, який героїчно захищали російські солдати і матроси. Особливо "обізнані" ті громадяни, які вивчають історію за художніми творами: книжними романами та ігровими кінофільмами. Про те, що ці "ісконно русскіє зємлі" були загарбані Російською імперією лише за 71 рік до згаданих подій, вони чомусь забувають. Багато хто з пересічних громадян навіть не знає, чим же завершилися оборона Севастополя і Кримська війна - перемогою чи поразкою. А варто було б поставити собі бодай такі запитання: чому окупанти з'явилися на Кримському півострові лише восени 1854 року, тоді як початком цієї війни є літо 1853 року? Значить, почалася війна десь в іншому місці. А де саме це сталося і як? І нарешті - хто ж розпочав цю війну?

У середині XIX сторіччя Російська імперія намагалася поширити свої володіння і впливи на Балканах і Близькому Сході. Зокрема, вона прагнула встановити свій протекторат над Молдавією, Волощиною, Болгарією та Сербією і мала намір окупувати місто Стамбул разом із протоками Боспор і Дарданелли. Приводом до початку здійснення цих зазіхань стала вимога російського імператора Миколи І про надання йому прав захисника православного населення Туреччини. Турецький уряд у травні 1853 року категорично відмовився задовольнити вимоги царського уряду. Тоді Російська імперія оголосила про розрив дипломатичних відносин із Туреччиною. А 21 червня (3 липня) 1853 року російські війська вступили у дунайські князівства Молдавію і Волощину, що перебували тоді під протекторатом турецького султана. У листопаді того ж року Чорноморський флот Російської імперії було вислано до турецького узбережжя Чорного моря. Турецький флот вступив у бій із нападниками біля своїх берегів, але зазнав поразки у бою біля міста Синопа. Наприкінці 1853 року Російська імперія розпочала вторгнення до Туреччини суходолом з боку Кавказу в напрямку на Ерзерум. Навесні наступного, 1854 року російське військо перейшло річку Дунай і вступило до Болгарії, маючи на меті рухатися далі у напрямку Стамбула.

По тому, на прохання Туреччини, вступили у війну її союзники: Великобританія, Франція і Сардинія. У червні - липні 1854 року вони висадили 70-тисячний десант біля міста Варни (Болгарія). Війська союзників змусили російське військо відступити аж за річку Прут, а їхній флот заблокував порти Російської імперії на Чорному морі та висадив десант на Кримському півострові. Це сталося 2 (14) вересня 1854 року біля міста Євпаторія. Отже, війська союзників увійшли до Криму не як агресори, а у відповідь на агресію, для приборкання загарбника. Стає зрозумілим і те, чому війська Великобританії, Франції, Туреччини та Сардинії з'явилися на Кримському півострові лише восени 1854 року, а також чому у світовій історії ця війна відома не як Кримська, а як Східна війна 1853-1856 років. Десант союзників під командуванням французького маршала Сен-Арно попрямував від Євпаторії уздовж узбережжя на південь. 8 (20) вересня 1854 року відбулася битва на річці Альмі, у якій військо Російської імперії під командуванням головнокомандувача сухопутних військ і військово-морських сил у Криму Олександра Меншикова зазнало поразки. Після перемоги на річці Альмі британці зайняли Балаклавську бухту, а французи - бухту Камишову, і їхні війська 13 (25) вересня 1854 року розпочали облогу Севастополя. Організаторами оборони міста стали начальник штабу Чорноморського флоту віце-адмірал Володимир Корнілов і командувач ескадри віце-адмірал Павло Нахімов. Лінію оборони довкола Севастополя було поділено на чотири ділянки, їх очолили генерал-майор Олександр Асланович, віце-адмірал Федір Новосильський, контр-адмірал Олександр Панфілов і контр-адмірал Володимир Істомін.

Отже, 1854 року захисникам Севастополя довелося обороняти це місто з тієї ж причини, з якої німці захищали Берлін 1945 року. А тепер подивімось, хто ж так завзято, протягом 349 днів, оборонявся тоді у Севастополі? Кому довелося власною кров'ю та життям платити за авантюри правителів Російської імперії?

По-перше, це були моряки берегової залоги Севастополя, а також кораблів Чорноморського флоту, частину яких було затоплено на вході до Севастопольської бухти за наказом російського командування. За часів Російської імперії Чорноморський флот традиційно комплектувався вихідцями з України. Там служили уродженці Таврійської, Херсонської, Подільської, Катеринославської, Київської, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Волинської та Холмської губерній. Це підтвердив свого часу адмірал Олександр Колчак, який з червня 1916 року командував Чорноморським флотом, а перед тим служив на Балтійському флоті. Ось його слова: "…офіцерство і матроси на Балтійському і Чорноморському флоті розподілялися головним чином за місцем народження: ті, що жили на півдні, йшли на південь, ті ж, які були з півночі, йшли на Балтику". А це - уривок з промови командувача Чорноморського флоту адмірала Олександра Колчака на Пушкінський площі міста Севастополя у квітні 1917 року. Перед кількадесяттисячними колонами маніфестантів він сказав: "Мені випала честь говорити з українцями, що зібралися тут, заявити про своє існування, наочно його засвідчити. Чорноморський флот, керувати яким маю за честь, на 90% складається з синів цієї нації. Я не можу не вітати українську націю, яка дала мені найліпших моряків, які тільки є у світі".

Та повернімось до часів облоги Севастополя під час Східної війни. Згадаймо й тих українців, що взяли участь в обороні цього міста у складі сухопутних військ, які у ті часи також комплектувалися за територіальною ознакою. Отже, у складі Севастопольської залоги були: два Волинські, Подільський, Житомирський, Полтавський, Чернігівський, Дніпровський, Кременчуцький, Український, Азовський, Одеський та Алексопольський полки (Алексополь - Нехвороща на Полтавщині). Крім цього, українці Волині, Холмщини та Підляшшя воювали у складі Брестського, Люблінського, Білостоцького полків та ін.

Брали участь в обороні Севастополя і козаки Чорноморського козацького Війська. Нагадаємо, як воно утворилося. 1775 року за наказом цариці Катерини II було знищене Військо Запорозьке Низове, зруйновано його столицю - Січ. По тому частина запорозьких козаків попрямувала на Дунай, де заснувала Задунайську Січ. З числа тих запорожців, які залишилися в Україні, було створене Чорноморське козацьке Військо. 1792 року козаки-чорноморці переселилися з України на Кубань. У 1842 році у Чорноморському козацькому Війську були створені пластунські (піхотні) батальйони. А 1854 року два пластунські батальйони (2-й та 8-й) прибули до Севастополя. Під час оборони міста пластуни своїми діями наводили жах на британців і французів. Серед севастопольців ходили легенди про подвиги пластунів. Ось лише один випадок їхніх дій. Підкравшись уночі до четвертого французького бастіону, пластуни захопили його в рукопашному бою, знищивши при цьому майже всіх гармашів та солдатів прикриття. Відступаючи, урядник - велетень Іван Герасименко - прихопив із собою - поклав на плече та й поніс! - багатопудову мортиру.

Майже рік захисники Севастополя тримали оборону. Десятки тисяч його оборонців загинули, десятки тисяч стали каліками. Та все ж 27 серпня (8 вересня) 1855 року Севастополь було здано. Оволодівши Севастополем, Євпаторією, Керчю, іншими містами Криму та навіть фортецею Кінбурн на Херсонщині, Великобританія, Франція, Туреччина і Сардинія змусили Російську імперію визнати власну поразку у цій війні, що було закріплено Паризьким мирним договором 18 (30) березня 1856 року. Проте союзники не мали наміру залишатися на кримській землі як окупанти. Їм це було не потрібно. Їхнім завданням було приборкати агресора, і вони досягли своєї мети. Держави-переможці оголосили Чорне море нейтральним, на якому як Російській імперії, так і Туреччині заборонялося мати військові флоти, а місто Севастополь було демілітаризовано. Судноплавство по Дунаю проголошувалося вільним. До речі, 1860 року, по закінченні Східної війни, Чорноморське козацьке Військо було перейменоване на Кубанське.

Тож містом чиєї слави є Севастополь? Ось найвідоміші з тих, хто його прославив: Петро Кішка, Гнат Шевченко, Федір Заїка, Михайло Мартинюк, Павло Головинський, Іван Дем'яненко, Микола Зінченко, Дмитро Горленко, Петро Даниленко, Семен Буденко, Андрій Гиденко, Макар Шульга, Корній Мітченко, Іван Димченко, Роман Журбенко, Василь Чумаченко, Микола Пащенко, Михайло Кузьменко. Саме українці становили більшість його захисників у 1854-1855 роках. І їхня слава - справді руська. Адже москалі -це народ фіно-татарського кореня, який назвав себе слов'янським народом та ще й "старшим братом" серед слов'ян, а також привласнив давню назву та історію нашого слов'янського народу - русів.

Усі в Європі, аж до кінця XVIII сторіччя, добре відрізняли Русь від Московії, а русинів, або руських, від московитів. Згодом зміни сталися лише через те, що петербурзький уряд протягом цілого сторіччя робив усе можливе, аби створити з цих назв повне злиття. Від того часу справжні русини воліли називатися українцями, аби відрізнятись від русинів-самозванців (москалів). Українці Галичини, що не були під владою Російської імперії, добре пам'ятали давню назву свого народу навіть на початку XX сторіччя, а українці Закарпаття не забули її й зараз, що використовують різноманітні пройдисвіти, аби уводити людей в оману.

Автор: Ігор Саєнко, м. Луганськ
На фото: Туманний дзвін - символ Севастополя
Джерело: Українське слово
http://www.ukrslovo.com.ua/

Історія 1096 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Екстракорпоральне запліднення (запліднення in vitro) або ЕКЗ

Запліднення in vitro або екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) – один із методів подолання проблеми безпліддя, при якому репродуктивні...

Здоров'я

Податковий зашморг

За що українські громадяни та підприємства платять 135 податків та зборів?

Бізнес/Економіка

Детоксикаційні ванни для ніг, або нове шарлатанство на основі «чудодій

Детоксикаційні ванни для ніг, або нове шарлатанство на основі «чудодійних» властивостей води Сучасний ринок побутових електроприладів...

Здоров'я

Сміхотерапія для дітей - це серйозно?

Автор: Ярина Капітан У Львові хворих дітей лікують сміхом. Вже другий рік у місті працює благочинний фонд „Доктор Клоун”,...

Цікаво знати

Українці чи громадяни України?

Українці чи громадяни України? Автор: Діана Дуцик Ідея цієї статті народилася з дискусії про те, хто ми є: українці чи громадяни України....

Політичні оглядачі

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.