1939 - шлях до війни. Наслідки для Латвії

Автор: Людмила Пилип

23 серпня виповнюється 70 років з дня підписання пакту Молотова-Ріббентропа.
В країнах Балтії вважають, що саме цей документ, укладений між Німеччиною та СРСР, визначив подальшу долю Латвії, Литви та Естонії.

14 червня 1941 року – за одну добу з країн Балтії у товарних вагонах для худоби було депортовано до Сибіру понад 55 тисяч осіб. Потім були ще депортації у 1949 та 1951 році і… більш, ніж п’ятдесятирічний шлях до незалежності Латвії, Литви та Естонії.

Балтійці вважають, що „витоки окупації” слід шукати у подіях 23 серпня 1939 року. Цього дня у Москві міністри закордонних справ Німеччини та СРСР Йоахим фон Ріббентроп і В’ячеслав Молотов у присутності Йосипа Сталіна уклали угоду про ненапад та таємний додатковий протокол, який потім отримав назву пакту Молотова-Ріббентропа.

Що ж сприяло тому, що два непримиримих до того часу ворога – Німеччина та СРСР стали союзникам? Чому країни Балтії стали заручниками у політичні грі двох диктаторів – Гітлера та Сталіна?

Латвійський історик, професор Латвійського університету Інесіс Фелдманіс, розповів Бі-Бі-Сі, що для Гітлера Радянський Союз та Західна демократія однаково були ворогами, яких слід знищити, щоб розширити кордони „Великої імперії”. Фюрер вагався – де здійснити перший напад?

Тільки після того, як Польща відмовила Німеччини стати її союзником та повернути місто Данциг, Гітлер вирішив – першою буде Польща.
«Німецькі дипломати після невдачі в Італії та Японії, лідери яких відмовилися на той момент надати Німеччини допомогу у цьому питанні, залишили Гітлеру останній шанс – покращити відносини з Радянською Росією, щоб вирішити проблему з Польщею за допомогою війни”, - розповів Інесіс Фелдманіс

Захід також не втрачав сподівань залучити на свій бік СРСР. Переговори між Великою Британією, Францією та Радянським Союзом мали на меті досягнення домовленостей про боротьбу з німецькою агресією. Але далі ухвалення проекту угоди про взаємодопомогу переговори не просунулися.

«Сталін вирішив домовитися з Німеччиною, тому що угода з Німеччиною обіцяла та давала більше, ніж домовленості з Францією та Великою Британією. Що стосується переговорів між СРСР та Великою Британією та Францією, то ці держави однією з головних умов висували гарантії безпеки країн Балтії. Натомість, Німеччина готова була „віддати” ці держави СРСР, не зважаючи на те, що 7 липня 1939 року з Латвією та Естонією були укладені угоди про ненапад”, - продовжив Інесіс Фелдманіс.

Лист Гітлера Сталіну, в якому фюрер обіцяв радянському лідеру „не втрачати час і при наявності намірів держав, втупити у нові відносини один з одним” сприяло тому, що 23 серпня 1939 року в Москві була підписана угода про ненапад та таємний протокол.

«Усі документи, які я бачив, свідчать про те, що ідея підписати цей протокол належала радянський стороні. Цю вимогу висунув Молотов 19 серпня 1939 року в розмові з послом Німеччини в СРСР Фрідріхом Шуденбургом. Слід зазначити, що 19 серпня 1939 року – дуже важлива дата, оскільки цього дня відбулося засідання Політбюро, на якому Сталін виступив зі своєю відомою промовою. Практично тоді Сталін розробив свій сценарій Другої світової війни”.

У своїй промові, у тому варіанті, який відомий, нам історикам, Сталін підкреслив, що „якщо ми укладемо угоду з британцями та французами – війни не буде, а якщо з німцями, то одразу буде війна. Для нас складеться сприятлива ситуація, оскільки з’явиться можливість отримати половину Польщі та більшу територію Балтійських держав», - зауважив професор Інесіс Фелдманіс.

Історик наголошує, що саме цей документ розділив сфери впливу Німеччини та СРСР у Східній та Південно-Східній Європі.

Пакт Молотова-Ріббентропа визначив інтереси обох агресивних держав в Польщі, а також зафіксував можливість втрати нею державності. Акцентував інтереси СРСР в Бессарабії та відсутність політичної зацікавленості Німеччини в цьому регіоні.

Натомість під час підписання документу невелика затримка сталася з приводу розподілу сфер інтересів сторін в Балтійських країнах.

«Відправляючи Рібентропа до Москви, Гітлер надав йому повноваження вирішувати усі питання, однак Сталін висунув такі вимоги, які Ріббентроп не зміг вирішити без дозволу Гітлера. Питання стосувалося Латвії. Німецька сторона запропонувала, щоб Фінляндія та Естонія відійшли до радянської сфери впливу. Литва – Німеччині, а Латвію вони б поділили по річці Даугаві. Однак Сталін заявив, що Радянському Союзу необхідні латвійські порти – Венспілський та Лієпайський” , - розповів історик.

Ріббентроп негайно запросив Берлін, Відповідь прийшла досить скоро. Гітлер просив передати своєму міністрові: „Так. Згоден”. Латвія потрапила до сфери впливу Росії.

Латвійський історик вважає, що без пакту Молотова-Ріббентропа неможливою була б повна окупація Латвії, Естонії та Литви, яка через деякий час також потрапила до сфери впливу СРСР.

Першим кроком у цьому напрямку було укладення угод про взаємну допомогу, які передбачали розташування радянських військових баз на території Латвії, Литви та Естонії.

Інесіс Фелдманіс розповідає, що перед початком переговорів Радянський Союз здійснював значний дипломатичний та військовий тиск на Балтійські країни. Не нехтувала Москва відкритими провокаціями та погрозами.

«Під час переговорів з міністром закордонних справ Латвії Вілхельмом Мунтером про необхідність укладення угоди, Сталін був доволі відкритим, і це зафіксовано в багатьох документах. Він зазначив, якщо латиші сподіваються на Німеччину, то можуть про це забути. Німці дозволять окупувати їм у будь-який момент Латвію. Сталін також попередив, що у разі, якщо Латвія зволікатиме, то Росія може забрати у неї частину території – Латгалію, де традиційно проживало російське населення”, - зазначив Інесіс Фелдманіс

Восени 1939 року Латвія і Литва підписали з СРСР угоди про взаємну допомогу, які, на думку латвійського історика, стали початком кінця незалежності Балтійських держав. Менше, ніж через рік, у червні 1940 року ці країни були незаконно приєднані до складу СРСР.

Інформація про існування пакту Молотова-Ріббентропа довгий час замовчувалася. Тільки через п’ятдесят років більшість балтійців дізналися про цей документ.

Нинішня депутат Європейського Парламенту Сандра Калнієте згадує, що тоді це повідомлення мало ефект вибуху. Для багатьох пакт Молотова-Рібентропа пояснював причину окупації Балтійський держав. Свій протест проти незаконного приєднання Латвії, Литви та Естонії до складу СРСР балтійці висловили досить незвичним засобом.

23 серпня 1989 року, через п’ятдесят років після укладення пакту Молотова-Ріббентропа, понад два мільйони мешканців Прибалтики організували унікальну акцію ненасильницького опору, яка отримала назву „Балтійський шлях”.

„Думаю, що „Балтійський шлях” має велике значення. Це конкретний випадок, коли люди, взявши один одного за руки, створили 650-кілометровий ланцюг від північного кордону Естонії до крайнього кордону Литви, щоб нагадати Європі і всьому світові про те, що Балтійські країни були окуповані”, - зазначила Сандра Калнієте, яка була однією з організаторів акції.

Дануті Дуре було тільки 10 років, коли у 1989 році вона разом з батьками взяла участь в акції „Балтійський шлях”
„Пам’ятаю, що коли ми стояли усі разом, вже темніло. Мій батько тоді сказав, що цей людський ланцюг має таку „напругу”, що у разі, якщо підключити до одного з кінців лампочку, то вона загориться”.

Зараз Данута працює керівником освітніх програм в Музеї окупації Латвії, де є експозиції присвячені пакту Молотова-Ріббентропа та акції „Балтійський шлях”. Музей відвідують понад 100 тисяч відвідувачів щорічно, правда більшість з них іноземці. 

Майя Редис – латишка за походженням, приїхала з донькою та онуками в Ригу із США. Її інтерес до історії укладення пакту Молотова-Ріббентропа та його впливу на подальшу історію Латвії пояснюється не тільки цікавістю. Батькам Майї в 1941 році вдалось уникнути депортації і виїхати з Латвії.

«Я чула про цей музей, але хотіла сама подивитися. Справа в тому, що моя родина також постраждала від окупації. Під час депортації до Сибіру загинули моя бабуся та двоюрідна сестра. Я сама хочу брати участь в пам’ятних заходах”, - розповіла Бі-Бі-Сі Майя Редис

В цьому році виповнюється 20 років „Балтійського шляху”, однак значних урочистостей з цього приводу не передбачається. Криза... Однак балтійці сподіваються, якщо вони могли разом створити „Балтійський шлях”, то, скоріш за все, подолають і кризу.

Автор: Людмила Пилип для Бі-Бі-Сі, Рига

Фото 1. Шлях Балтії до незалежності: від пакту Молотова-Ріббентора до акції „Балтійський шлях” у 1989 році
Фото 2. Сталін та Ріббентроп задоволені Пактом

Джерело: BBC Ukrainian http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/08/090818_1939_riga_oh.shtml