Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

КАМ’ЯНІ СВІДКИ КНЯЖОГО МИНУЛОГО ХОЛМЩИНИ

by Guest on Jul 3, 2010

          Холмщина – земля князя і короля Данила Романовича... Так, то саме цей давньоукраїнський, або – кажучи мовою його епохи – руський, володар, який побудував свою монаршу резиденцію у Холмі (1230-1250-ті роки), дав цим вчинком початок перетворенню межуючої із Лядською землею забужанської окраїни Волині у окремий історичний реґіон. На жаль, саме це забужанське положення Холмщини неґативно позначилося на долі його українських мешканців, адже у ХІХ-ХХ сторіччях Буг, із комунікаційної артерії (як в народі колись казали – “жили землі”), перетворився у політичну межу, котра відрізала холмсько-південнопідляське Забужжя від українського материка, перетворюючи його у землю майже без українців. Що ж, така доля погранич націй, які в каламуті віків втратили опору свої етнічної стабільности – державу, а вслід за цим і національну еліту. А все ж – саме на Холмщині найкраще збереглися пам’ятки давньоукраїнського кам’яного будівництва, які – хоч здається, що камінь неговіркий – постійно нагадують про діла князя Данила, та його предків і нащадків.
          Про подробиці подій з-перед майже восьми сторіч розкажуть нам сторінки “Галицько-волинського літопису”, якого чимала частина виникла саме у Холмі. А там написано, що Данило, коли “дiяв лови”, побачив “на горi гарне i лiсисте мiсце”, що його називали просто “холм” (гора). Уподобавши його собі, поміж 1237 та 1240-ми роками, князь спорудив на цій горі “город, що його татари не змогли взяти, коли Батий всю землю Руську захопив”. Успішна оборона Холму перед монгольськими загонами спонукала Данила до розбудови города, який став його резиденцією (сьогодні б сказали – столицею держави) та значущим ремісничим і торговельним центром.
          Прикрасою Данилового города були “красні і гожі” кам’яні церкви – св. Iоанна Золотоустого та свв. Кузьми i Дем’яна, які досить детально описав холмський літописець (згадується також церкву на честь Пресвятої Трійці). Найгарнішою була Іоаннівська церква, без сумніву схожа на храм кінця ХІІ ст., який зберігся у селі Шевченкове біля Галича – багато оздоблена різьбленнями та вітражами у вікнах, з центральною копулою розмальованою “зорями золотими на лазурі” і помостом вилитим з міді та олова, “так що блищав він, як дзеркало”. З Києва та інших міст привезені були дзвони та “диву подібні образи” – ікони Спаса, Пресвятої Богородиці, Стрітення та архангела Михаїла. Церква Іонанна Золотоустого згоріла осінню 1257 року під час величезної пожежі Холму, яка знищила весь княжий град: “і полум’я було таке, що зо всеї землі Холмської заграву було видіти. Навіть і зо Львова дивлячись було видно її по белзьких полях од палахкотіння сильного полум’я... і мідь од вогню повзла, як смола”. Данило однак не пав духом та відбудував город і церкву св. Іоанна, а у 1260 році на Холмській горі спорудив ще найвідоміший храм міста – собор на честь Пресвятої Пріснодіви Марії, який став усипальницею свого фундатора та багатьох із його нащадків.
          На жаль, жоден із храмів фундованих Данилом не зберігся до нашого часу. Найдовше простояла церква Різдва Богородиці, яка виконувала ролю катедрального храму холмських єпископів. З огляду на значнi пошкодження внаслідок пожежі 1640 року та невмiлих перебудов, розiбрано її у 30-х роках ХVIII ст., будуючи на її мiсцi у 1735-1756 роках набагато бiльшу соборну церкву в стилi захiдньоевропейського барокко. Збереглася вони донині, але разом з усіма навколишніми спорудами, виниклими у XVII-ХІХ ст., м. ін. єпископськими палатами та василіянським монастирем, перебуває зараз у власності римо-католицької парафії.
          Пам’ятками духовного життя українців-русинів княжої доби, яка дійшла до наших днів, є “Холмське євангеліє” з кінця ХІІІ ст., котрого церковно-слов’янський текст має виразні риси української фонетики. Але ця книга також не в українських руках – переховується в Бібліотеці ім. Леніна у Москві. Краще склалася доля найбільшої святости Холмщини – Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, якої поява у Холмі безсумнівно пов’язана з особою Данила Романовича або котрогось із його нащадків. Після довгих поневірянь, котрі почалися у 1915 році, коли внаслідок воєнних подій місцеве українське населення було примусово евакуйоване на схід, ікона опинилася у Луцькому та є нині найдавнішою пам’яткою іконопису в Україні. (Нещодавно закінчилася багаторічна реставрація та можна її побачити у Музеї Волинської Ікони, згодом ікона буде перенесена у спеціяльно побудований храм).
          В самому ж Холмі єдиним візуальним слідом княжої доби є городище, т. зв. Висока гірка, котра на думку археологів щонайменше на половину сучасної висоти є штучним витвором, який виник з численних решток монументальних світських та сакральних будівель із ХІІІ-XIV ст. В її нутрі виявлено м. ін. залишки церкви св. Іоана Золотоустого та Данилового палацу, який мав розмір 38 на 22 м. Виконані із зеленого холмського вапняка стіни резиденції, товщиною біля 2,2 м, збереглися відносно добре, до висоти 3-4 метрів. На жаль, ця унікальна пам’ятка давньоукраїнської архітектури скрита перед людськими очима, й тільки принагідно вивчається археологами. (Невисокий курган з хрестом, який побачимо на майдані городища, до епохи Данила не має жодного відношення, адже насипаний він у міжвоєнному періоді на місці фундаментів, російської каплиці свв. Кирила і Методія, яку розібрано 1921 р.)
          Звісно, княжу резиденцію забезпечували сильні укріплення, важливим елементом яких була “вежа висока, щоб бити з неї довкола города”, побудована з каменю – “до п’ятнадцяти лiктiв у висоту”, а вище з тесаного дерева. Літописець розповідає також, що за Данилових часів “за поприще вiд города” стояла ще “башта кам’яна, і на ній – орел кам’яний вирізьблений; висота ж каменя – десять ліктів, а з верхівками і з підніжжями – дванадцять ліктів.”
          Розташована внутрі холмського “граду” вежа із каменю та тесаного дерева не збереглася – її залишки також скриваються внутрі Високої гірки. Майже повністю натомість збереглися стіни вежі у селі Стовп’я (його назва пішла від давньоукраїнської назви “столп” тобто саме вежа, башта), котра виникла за часів Данила, або навіть дещо раніше, коли цією частиною Волині володів його батько Роман Мстиславич. До 1940-их частинно збережена була також вежа на північ від Холму, за селом Білавин (її відстань відповідає приблизно “поприщу”, отже це, мабуть, її описував літописець). Цікаво згадати, що ці дві вежі, спонукуючі людську уяву до снування різноманітних домислів про їхнє минуле, привернули у половині XVII ст. увагу холмського єпископа та історіографа Якова Суші, який записав м. ін. здогад, що були це “ідолопоклонні” тобто язичницькі храми. Існувала також леґенда, звісно книжного походження, що після поділу Руси поміж трьох братів – Кия, Хорива та Щека, землі над Бугом припали цьому останньому, і це саме він побудував обидва ці “стовпи” (за іншими переказами Щек був засновником літописного города Щекарева, розташованого західніше Холму, який згодом отримав назву Красностав). Археологічні досліди виявили ще третю оборонну вежку ХІІІ ст. – у селі Спас, яку у XIV-XV століттях перебудовано на святилище тамтешньої Спаської церкви.
          Отже Холмська земля, хоч українців тут справді “невелика щопта”, надалі говорить про її українське минуле, про князя і короля Данила, якого прийнято звати Галицьким, хоч не менш є підстав, що іменувати його також Холмським.
 
Юрій ГАВРИЛЮК
 
Фото автора статті
 
          Стовп’я (Stołpie). Село біля 8 км від Холму, при шляху на Люблин (дорога № 12). Місцевість вперше згадується у “Галицько-Волинському літописі” під 1207 роком.
          Кам’яна вежа (19 м. висоти) над річкою Гарка, розташована у західній частині колишнього оборонного города з майданом вимощеним шаром каміння, яке має біля 2 м товщини та займає площу 250 кв. метрів. Вежа, виконана із кам’яних брусків, передусім пісковика, має зовні прямокутну (5,7 на 6,3 м), а внутрі циліндричну форму (діяметр 3-3,6 м). Весь комплекс виник наприкінці ХІІ або у першій половині ХІІІ ст. й використовувася приблизно до початку XIV ст., коли стовп’янський “градець” був спалений та залишений напризволяще. Окрім оборонно-житлових вежа, принаймні деякий час, виповнювала також сакральні функції, адже на найвищому, п’ятому ярусі вежі, розташованому на висоті 16 метрів, виявлено церкву східнього типу, яка у пляні повторює Василівську ротонду у Володимирі-Волинському – на думку деяких істориків міг тут у ХІІІ ст. існувати осередок монастирського характеру. Вежа у Стовп’ї — це найстарший збережений у так доброму стані архітектурний об’єкт Закерзоння та справжній шедевр будівельного мистецтва, адже зведений він у дуже несприятливих умовах, на ледь не драговинному ґрунті, та майже без застосування фундаменту.
          Столп’я можна знайти на “Google Maps” вписуючи Polska, Stolpie (точні координати вежі: 51.169987,23.320321).
 
          Спас (Podgórze). Село неподалік Холму (доїзд через Стовп’я), з церквою Преображення Господнього (Спаса).
          Як підказує назва села початок дав йому Спаський монастир, перший раз згадуваний у документі половини XV ст. та діючий до половини XVIII ст. Найстаріша частина церкви виникла у ХІІІ ст. як оборонна вежа, розміром фундаменту ідентична із Білавинською (зараз це вівтарна частина церкви), згодом добудовувався у двох етапах втрічі ширший неф, який у XVII ст. отримав бароккову фасаду. 1912 року поруч церкви побудована була дзвіниця. Парафія у Спасі діяла до літа 1915 р., коли українське населення було часово евакуйоване на схід. 1924 року церкву перейняли римо-католики і до сьогоднішнього дня, за винятком 1940-их років, коли відновлена була православна парафія, сповняє вона ролю римо-католицького парафіяльного храму.
          Село Спас можна знайти на “Google Maps” вписуючи: Polska, chelmskie, podgorze (точні координати церкви: 51.154438,23.35578). 
 
          Білавин (нині вулиця Bieławin у Холмі). Вежа, яку місцеві селяни називали “стовпом”, збудована у другій половині ХІІІ ст. із різного розміру кам’яних брусків спаяних вапном, приблизно 2 км на північ від середньовічного Холму. Мала форму прямокутника розміром 11,8 на 12,4 м (товщина стін – 1,7 м). До повного зруйнування німцями у 1944 році стояла майже ціла північна стіна, висока на 16,6 м. У 1990-их роках законсервовано залишки, реконструюючи частину стін з залишених обломків.
          У первісному стані будівля, яка використовувалася приблизно до кінця XIV ст., була п’ятиповерховою, при чому четвертий поверх завершений був хрестовидним склепінням та мав репрезантаційний характер – покриті тиньком стіни (можливо, що розмальовані), різьблені одвірки і обрамування вікон та долівку виложену полив’яними плитками. Довкола вежі існувала, старіша від неї, осада передміського характеру, площа якої дорівнювала 20-ти гектарам.
          Залишки вежі досить важко знайти, оскільки розташовані вони вже поза межею міської забудови, на невеликому підвищенні серед лугів, поміж ґрунтовою дорогою, яка є продовженням вулиць Білавин і Біла та річкою Гучва. Вулицю Білавин можна знайти на “Google Maps” вписуючи: Polska, Chelm, Bielawin (точні координати вежі : 51.155753,23.474709).
          03. Схема Холмської гори (сучасний стан). 1. Городище “Висока гірка”, у нутрі якого збереглися залишки Данилової резиденції та церкви св. Іоанна (ХІІІ ст.). 2. Колодязь на задвірках монастиря (можливо, що тотожний згадуваному у літописі колодязеві, викопаному з наказу Данила). 3. Пречистенський собор (XVIII ст.), побудований на місці церкви фундованої 1260 р. Данилом (місце його вічного спочинку). 4. Палац холмських єпископів (поч. XVIII ст.). 5. Василіянський монастир (XVII ст.). 6. Устилузька брама (поч. XVII ст.). 7. Господарські будинки (XVII-XVIII ст.). 8. Дзвіниця (ХІХ ст.). 9. Будинок православного братства (поч. ХХ ст.). 10. Православний цвинтар – місце спочинку Пилипа Пилипчука (1869-1940). У 1921-1922 рр. прем’єр міністра уряду УНР в екзилі.
          Холмську гору можна знайти на “Google Maps” вписавши: Polska, Chelm, Lubelska 2 (маркер вказує на Пречистенський собор; точні координати Данилового города: 51.132754,23.479285).
 
 
 Джерело:
http://www.homin.ca/index.php
 
 Фото: Пам`ятник королеві Данилові Романовичеві у Галичі

Історія 1509 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Страсний тиждень та вихід з Посту: з користю для душі і тіла

Автор: Оксана Скиталінська "Піст пом’якшує норов, вгамовує гнів, стримує поривання серця, бадьорить розум, дістає спокій для душі, полегшує тіло,...

ROOT

Прес-випуск: Ситуація на ринку праці у Глибоцькому районі

За допомогою у пошуку роботи до Глибоцького районного центру зайнятості впродовж липня п.р. звернулося 96 не зайнятих трудовою діяльністю громадян,...

Прес-випуск

Причини голодомору 1932-1933рр.

Автор: Віктор Сосновський Питання голодомору 1932-1933 рр. є центральним не лише України, воно має універсальне значення для всіх істориків...

Історія

«Не п'яний я – лише понюхав!», «Не винна я – він сам прийшов!»

Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК Як жінки обманюють чоловіків, а ті – дурять своїх «половинок».

Цікаво знати

Міжнародно-правове значення Голодомору як акту геноциду

google_ad_client = "pub-9781215032747995"; /* EZHomeHeaderAd468x60 Banner, created 5/18/08 */ google_ad_slot = "2055108311";...

Правознавство

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.