Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

65-річчя трагедії в Павлокомі – біль, який не припиняється

by Guest on Mar 11, 2010

Автор: Галина Терещук

Павлокома – Цими днями минуло 195 років від дня народження автора гімну України отця Михайла Вербицького. На місці поховання священика, у колишньому українському селі Млини (сучасна територія Польщі), щороку моляться українці з Польщі і переселенці з України, ті, хто пережив жахливі події 1944-51 років. Віддзначають цими днями українці у Польщі і 65-ту річницю трагедії в селі Павлокома.

Українці, які у 1944-51 роках були примусово переселені з Польщі, з етнічних українських земель, до Радянської України, щоразу приїжджаючи на свою батьківщину, відчувають водночас і сум, і радість. Тому вони і люблять тут бувати, бодай одни день чи кілька годин. Дорогою уже старші чоловіки та жінки пригадували дитинство, показували місця, де у 1940-50-х роках стояли їхні хати, а також церкви, в яких вінчались батьки. Володимир Середа, голова товариства «Надсяння» детально згадав маршрут, яким із батьками ще малим на возі покидав батьківщину.

А для тих, хто вижив у березні 1945 року в селі Павлокома, що за 40 кілометрів від Перемишля, це ще й жахливі спогади про криваві і жорстокі вбивства їхніх рідних і односельців.

Озброєні нападники не шкодували українців

Третього березня 1945 року озброєні бойовики польської Армії Крайової вбили 366 мирних українців, лише декому з місцевих мешканців вдалось вижити. Це біль, який не припиняється, каже очевидець тих подій Тетяна Чума-Нестеровська зі Львова. Щороку у перші березневі дні вона приїжджає у Павлокому, щоб помолитись на могилі батька і брата, сотень односельців.

Жінка вперше відвідала Павлокому в 1989 році. А через шість років сюди прибула більша група очевидців, але молилась під охороною поліції. Оскільки довкола стояли мешканці села і вигукували погрози. Посеред них були, мабуть, і дотичні особи до минулої трагедії.

У Павлокомі вбили і кинули в яму 38-річного батька Тетяни Чуми-Нестеровської та її 10-річного брата. Місце їхньої криївки вказав озброєним нападникам хатній робітник, який ще й доводився родичем батькові. Цей чоловік згодом збудував собі хату на місці будинку вбитих, забравши їхню землю і майно.

Семирічну Тетяну Чуму-Нестеровську і її маму разом із іншими українцями загнали в церкву. Не вбивали лише хлопчаків до 5 років і дівчаток до 7 років. 157 жінок, 59 дітей до 14 років польські нападники розстріляли на місці нинішнього цвинтаря. У братську могилу звозили й інших замордованих українців.

«Страшний біль, якоїсь помсти не відчуваєш, але біль страшний, якийсь жаль, що це так сталося. Я все пам’ятаю, як ми з мамою були в криївці, потім загнали нас у церкву. Мама наказала мені нахилитись, щоб виглядати меншою. У сусідській криниці було повно трупів, усе майно наше пограбували. На кожному подвір’ї лежав хтось мертвий. Мої черевички наповнились кров’ю, коли я переступила поріг церкви».

Донині селяни Павлокоми ставляться не вельми доброзичливо до українців

17 років поспіль Тетяна Чума-Нестеровська оббивали владні пороги, щоб впорядкувати місце спочинку 366 осіб. Польська сторона довший час заперечувала факт вбивства українців, а українська влада зволікала через бюрократичні перепони. Нині це греко-католицький цвинтар посеред Павлокоми.

Діонізій Радом, мати якого була українка, а тато поляк, мешкає біля місця спочинку загиблих українців. Він знав про цю трагедію, адже разом із мамою теж був у церкві з односельцями. Чоловік усі роки потайки доглядав місце поховання, садив дерева і кущі. Через це односельці спалили його сарай. Після урочистостей у травні 2006-го за участю Президентів України та Польщі, мешканці села формально змирились із фактом існування цвинтаря. Однак, коли Президент Ющенко присвоїв провіднику ОУН Степанові Бандері звання Героя України, розповів Діонізій Радом, він цілу ніч пильнував, щоб ніхто не зруйнував пам’ятник загиблим українцям. Адже мешканці Павлокоми не приховували агресивності у висловлюваннях щодо українців.

«Офіційно так не висловлюються негативно, але завжди знайдеться хтось, хто кине зерно розбрату, хто є дотичний до тієї трагедії й тому підбурює інших, що мовляв, українці були ворогами і вони вбивали, – каже він. – До мене не дуже добре ставляться у селі, я подекуди боюся з’являтись на люди. Ось так поділили народ, українців спеціально ображали і мордували, принижували і пішло спершу на Волинь та дійшло до нас».

Літній чоловік із власної ініціативи, без жодної матеріальної підтримки, доглядає за цвинтарем і не нарікає. Спершу звертався по допомогу до сільського війта, але той скерував до вищої влади, а ті налаштовані негативно до українців. Україна має виробити механізм оплати праці тій людині, яка доглядає український цвинтар. Адже на теренах Польщі є не лише Павлокома, будуть впорядковані і відкриті інші кладовища, зазначила у розмові Тетяна Чума-Нестеровська.

«Якщо ми не будемо доглядати належно такі святі для нас місця, то поляки нас не зрозуміють тоді, для чого взагалі ми це впорядковували, ми не зможемо навести лад на інших місцях спочинку невинних людей. Ось уже тут у Павлокомі кроти завелись, огорожа падає. Є тут пан Діонізій, який на громадських засадах доглядає. Мусить заопікуватись держава цим питанням».

«Допоки живу, – наголосив Діонізій Радом, – доглядатиму за українським цвинтарем». Бо робить чоловік це задля пам’яті невинно замордованих людей і, каже, що так мусить бути.

********
Згідно архівних документів у Павлокомі у 1595 році була парафія східного обряду. Напередодні Другої світової війни тут мешкали 1370 осіб, із них 1190 українців. Павлокома вирізнялась національною свідомістю. Вперше про трагедію в Павлокомі, що сталася в березні 1945 року, заговорили у 1961 році, коли в Філадельфії вийшли спогади Олександри Потічної. Свідком трагедії до 1963 року була лише українська церква і зарослі травою три могили. Польська влада ухвалила рішення зруйнувати греко-католицьку церкву в селі. На її місці селяни зробили смітник. Правда про Павлокому замовчувалась до 1989 року і лише в 1994 році про цю подію заговорили уголос.

Автор: Галина Терещук
Джерело:
Радіо Свобода
На фото: Пам’ятний знак загиблим в селі Павлокома в березні 1945 року

Історія 802 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Соціально-економічне становище Глибоцького р-ну за січень–липень 2013 року

ПОВІДОМЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ СТАТИСТИКИ У ГЛИБОЦЬКОМУ РАЙОНІ

Цікаво знати

У Норвегії з'явилося місто із солодощів

У норвезькому місті Берген відкривається незвичайна різдвяна виставка, всі експонати якої виготовлені з печива, пряників і тортів. Виставку...

Туризм і дозвілля

Корецька порцеляна як приклад до вивчення мистецької традиції Волині X

В статті проаналізовано розвиток Корецької фабрики з виготовлення порцеляни у XVII-XVIII ст. Ця фабрика стала першою на теренах України з...

Культура/Суспільство

L'Express: Чорнобильське пекло очима ліквідатора

Сергій Бєляков шість разів пройшов через "ворота пекла" і повернувся звідти неушкодженим, - пише Жан-Філіпп Лефьєф у французькому виданні...

Культура/Суспільство

Привиди замку Фонтенбло

Автор: Ольга ДУБОВИК За 55 кілометрів на південний схід від Парижа ген-ген у XI столітті минулого тисячоліття пілігрими опинялися в розкішному...

Туризм і дозвілля

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.