Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

Синдром пакту

by Guest on Jan 29, 2010

Автор: Сергій КОТ

Схвалена польським Сеймом заява про засудження сумнозвісного «пакту Молотова — Ріббентропа» 1939 року викликала бурхливу офіційну реакцію в Російській Федерації, де її розцінили як антиросійський випад. Проте неоднозначно її розцінили і в Україні. Впадає в очі, що особливо активно цю тему підносять представники депутатського корпусу від Партії регіонів та КПУ, які стверджують, що саме «пакту Молотова — Ріббентропа» Україна завдячує об’єднанням українських земель у єдину цілість та своїми сучасними кордонами. В цьому контексті заява польського Сейму трактується як потенційна загроза територіальній цілісності України. Послідовність, з якою мусується ця тема, та намагання налякати українців новою загрозою починають нагадувати параною. Але чи відповідають такі твердження дійсності? Відповідь у дискусії на цю тему можливо дати лише за умови об’єктивного вивчення фактів з історії встановлення сучасних кордонів між Україною та Польщею.

Події Першої світової війни спричинилися до падіння монархічних режимів і розвалу Російської та Австро-Угорської імперій. Українцям та полякам тим самим на початку ХХ століття було відкрито шлях для створення національних держав. Багатовікове сусідство, різні політичні, історичні та етнічні фактори призвели до того, що цей процес протягом тривалого періоду був позначений неодноразовими змінами кордонів та цілим комплексом суперечностей.

7 листопада 1917 року було задекларовано створення Української Народної Республіки, 22 січня 1918 року її було проголошено незалежною державою з центром у Києві. 18 жовтня 1918 року у Львові виникла Українська Національна Рада, яка 13 листопада 1918 року проголосила створення Західно-Української Народної Республіки. 22 січня 1919 року відбувся офіційний Акт Злуки (об’єднання) УНР та ЗУНР у єдину державу — Українську Народну Республіку.

7 листопада 1918 року проголошено незалежну Польську Республіку.

Наслідком зіткнення полярних національних прагнень та державотворчих ідеологій, що панували в українському та польському середовищах, стала українсько-польська війна 1918–1919 рр., у якій війська ЗУНР зазнали поразки, і польська держава встановила контроль над територіями Східної Галичини, Холмщини та Підляшшя, Волині та Полісся, які в українській національній свідомості трактувалися як українські етнічні землі.

Рішеннями Паризької мирної конференції 1919 року територію Східної Галичини було передано під міжнародне правління. Водночас рішеннями від 25 та 30 червня 1919 року Верховна рада союзних держав уповноважила Польщу на тимчасове управління цими територіями з перспективою проведення там референдуму щодо їхнього політичного та територіального майбутнього.

24 квітня 1920 року між урядом УНР та урядом Польщі було укладено Варшавський договір, за яким Польська Республіка визнавала незалежну Українську Народну Республіку і спільно з нею брала участь у війні проти більшовицької Радянської Росії, яка від осени 1917 року не припиняла спроб захопити територію України. Договором було встановлено кордони обох держав.

Проте вже 1920 року Польща розпочинає таємні переговори з більшовицькою Росією, наслідки яких українці відчули дуже скоро: у листопаді — грудні 1920 р. під час Першої конференції Ліги Націй при розгляді питання про міжнародне визнання Української Народної Республіки польська делегація всупереч чинним попереднім дипломатичним домовленостям і запевненням у підтримці, несподівано відмовилася офіційно підтвердити факт встановлення та існування міждержавних відносин і договорів між Польщею та УНР, що, поміж інших факторів, мало фатальні наслідки для України — її незалежність не було визнано.

18 березня 1921 року уряд Польщі укладає з радянськими урядами Росії та України (РРФСР та УСРР) Ризький мирний договір, яким визначалося взаємне визнання їх та встановлювалася лінія кордону. Уряд УНР до участи в переговорах та укладання договору не був допущений.

У грудні 1922 р. формально існуюча радянська Україна (Українська Соціалістична Радянська Республіка) бере участь у створенні СРСР (Союзу Радянських Соціалістичних Республік) з центром у Москві. Її територія юридично входить до складу території СРСР.

Рішенням Паризької конференції Ради послів від 15 березня 1923 року територія Східної Галичини включно зі Львовом була офіційно передана Польщі з умовою надання їй широкої національно-територіальної автономії. Однак, всупереч міжнародним зобов’язанням, польський уряд не реалізував ні справу забезпечення такої автономії, ні проведення референдуму щодо визначення майбутнього території Східної Галичини. Натомість середина 20-х — 30-ті роки ХХ ст. були позначені жорстким польсько-українським протистоянням на всіх теренах Західної України.

23 серпня 1939 року нацистська Німеччина та СРСР укладають так званий пакт «Молотова — Ріббентропа», за яким внаслідок таємних домовленостей між Сталіном та Гітлером відбувся поділ Польщі між Німеччиною та Радянським Союзом. 1 вересня 1939 р. війну проти Польщі розпочала Німеччина. 17 вересня 1939 р. на територію Польщі вступили радянські війська. Польська держава фактично припинила існування. Її представляв лише польський уряд на еміграції, що перебував на території Великої Британії.

26–29 жовтня 1939 р. у Львові відбулися Народні збори Західної України, які ухвалили декларацію про возз’єднання з УРСР. 1 листопада 1939 р. було прийнято Закон СРСР, 14 листопада 1939 року — постанову Верховної Ради УРСР, — про включення Західної України до складу УРСР.

У ході німецько-радянської війни, яка стала частиною Другої світової війни, території Польщі та України були повністю окуповані нацистською Німеччиною.

Після початку німецько-радянської війни уряд СРСР та уряд Польщі, який перебував на еміграції в Лондоні, 31 липня 1941 року оприлюднили спільну заяву, згідно з якою уряд СРСР визнав радянсько-німецькі договори 1939 року стосовно територіальних змін у Польщі як такі, що втратили силу. Слід зазначити, що, незважаючи на те, що цей документ не був секретним, чи не вперше на його існування лише нещодавно звернув увагу відомий історик С. Кульчицький. Звернувшись до оригінального документа, акцентуємо увагу на головних моментах тексту укладеної тоді «Угоди між урядом СРСР та польським урядом» від 30 липня 1941 р. Перші пункти угоди засвідчували:

«1. Уряд СРСР визнає радянсько-німецькі договори 1939 року стосовно територіальних змін у Польщі такими, що втратили силу. Польський Уряд заявляє, що Польща не зв’язана жодною угодою з будь-якою третьою стороною, спрямованою проти Радянського Союзу.

2. Дипломатичні відносини будуть відновлені між обома Урядами після підписання даної угоди і буде здійснено негайний обмін послами.

3. Обидва Уряди взаємно зобов’язуються надавати один одному усілякого роду допомогу та підтримку в існуючій війні проти гітлерівської Німеччини».

3–4 грудня 1941 року повноважна польська делегація на чолі з прем’єром генералом В. Сікорським перебувала в Москві і провела офіційні переговори з урядом СРСР. Зокрема, 3 грудня польську делегацію прийняв особисто Сталін. За наслідками візиту було оприлюднено офіційну декларацію обох урядів — «Про дружбу та взаємну допомогу» — за підписами Сталіна та Сікорського.

Поза всяким сумнівом, факт існування цих угод має внести значні корективи в наше розуміння правової ситуації в межах довоєнних польських територій та в оцінки процесів, які там відбувалися в період Другої світової війни. Зокрема, звернемо увагу на те, що з даного моменту населення, яке проживало на зайнятих внаслідок реалізації «пакту Молотова — Ріббентропа» територіях, не могло вважатися приналежним до громадянства СРСР. Тож підпільна та військова боротьба, яка велася на західноукраїнських землях за звільнення їх від окупантів та за створення незалежної української держави мала цілковито самостійний характер. Її учасники не були громадянами СРСР, отже, в подальшому аж ніяк не могли і не повинні були трактуватися каральними та судовими радянськими органами, а згодом і комуністичною пропагандою, як «зрадники». Бо вони нікого не «зраджували», а боролися за втілення в життя власних ідейних та світоглядних засад на своїй рідній землі. І цей рух був національно-визвольним.

Але невдовзі міжнародна ситуація знову змінилася.

Воєнні успіхи Радянського Союзу на Східному фронті та початок відступу німецької армії з окупованих радянських територій спонукали керівництво СРСР уже в 1943 р. ініціювати нові заходи для реалізації своїх планів з розширення території СРСР за рахунок західноукраїнських земель. Під час Тегеранської конференції лідерів США, Великої Британії та СРСР (28 листопада — 1 грудня 1943 р.) Сталін уперше оприлюднив своє бачення нового радянсько-польського кордону, висунувши пропозицію, аби він відповідав стану кінця 1939 року.

У відповідь 5 січня 1944 року еміграційний польський уряд опублікував у Лондоні офіційну заяву щодо радянсько-польських відносин, зокрема стосовно радянсько-польського кордону. У відповідь 11 січня 1944 року уряд СРСР виступив із різкою заявою, в якій зазначалося, що «еміграційний Польський Уряд, відірваний від свого народу, виявився не здатним встановити дружні відносини з Радянським Союзом». У заяві наголошувалося, що «Радянська Конституція встановила радянсько-польський кордон у відповідності з волею населення Західної України та Західної Білорусії, що була висловлена у плебісциті, який був проведений на широких демократичних засадах в 1939 році». Тим самим було «виправлено» «несправедливість, допущену Ризьким Договором 1921 року». Фактично це означало, що СРСР проголосив про відмову дотримуватися радянсько-польської декларації та угод, підписаних з польським еміграційним урядом у липні — грудні 1941 року. Натомість у заяві зазначалося, що «Польща повинна відродитися не шляхом захоплення українських та білоруських земель, а шляхом повернення до складу Польщі споконвічних польських земель, що були відняті німцями в Польщі». При цьому було заявлено: «Радянський Уряд не вважає незмінними кордони 1939 року. В ці кордони можуть бути внесені виправлення на користь Польщі в тому напрямку, щоб райони, в яких в більшості є польське населення, були передані Польщі. В цьому випадку радянсько-польський кордон міг би пройти приблизно за так званою лінією Керзона, яка була схвалена у 1919 році Верховною Радою Союзних Держав». Зрозуміло, що ця позиція СРСР менш за все була спрямована на піклування про українців, але саме українське питання виявилося найзручнішим приводом для Сталіна у реалізації концепції не лише максимально можливого відсування кордонів СРСР на Захід, а й придушення українського визвольного руху на західноукраїнських землях.

З відступом німецької армії, починаючи з 1944 р., територія Західної України «де-факто» знову опинилася під радянським контролем і адміністративно входила до УРСР у складі СРСР. Це ствердило позиції Сталіна у наступних дипломатичних дискусіях щодо радянсько-польського, а отже — і українсько-польського кордону.

Рішеннями міжнародних Кримської (Ялтинської, 4–11 лютого 1945 р.) та Берлінської (Потсдамської, 17 липня — 2 серпня 1945 р.) конференцій поміж інших питань глобального характеру було остаточно визначено принципові засади системи повоєнних кордонів, зокрема між СРСР (і відповідно — Україною в його складі) та Польщею. Рішення цих конференцій, поряд із рішеннями інших конференцій воєнного та повоєнного періодів, фактично стали основою нового світового порядку, започаткованого після Другої світової війни, та основою мирних договорів між воюючими сторонами, двосторонніх договорів між європейськими державами. Вони дотепер не підлягають перегляду без огляду на обставини ухвалення тих чи тих конкретних питань. Таким чином, не ганебний московський пакт Молотова — Ріббентропа 1939 року лежить в основі сучасних польсько-українських кордонів, а система міжнародних договорів, укладених союзними державами під час Другої світової війни та за результатами її наслідків.

Радянська концепція польсько-радянського кордону була втілена в життя й заново оформлена юридично в нових історичних умовах. 27 липня 1944 р. уряд СРСР уклав попередню угоду про кордон та розмежування територій зі створеним на території Польщі після вступу радянських військ Польським комітетом Національного визволення. 9 вересня 1944 р. між ними було укладено відповідну угоду про обмін населенням.

21 квітня 1945 р. було підписано міждержавний договір про дружбу і взаємне співробітництво між СРСР та Польщею. 16 серпня 1945 р. відповідно до нього укладено базовий двосторонній договір про радянсько-польський кордон. У 1951 р. лінія кордону між СРСР та Польщею була остаточно закріплена додатковою двосторонньою угодою.

Після проголошення Незалежности України Польща була серед перших держав, які визнали її як самостійну державу. 18 травня 1992 р. підписано двосторонній договір між Україною та Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво. Договір підтвердив взаємне визнання сторонами їхньої територіальної цілісности та існуючих кордонів, відкрив широкі можливості для двосторонньої співпраці в різноманітних царинах політичного, економічного та культурного життя.

Отже, всі закиди з приводу того, що незалежна Україна має бути зобов’язаною «пакту Молотова — Ріббентропа» своїми сучасними кордонами, є безпідставними. Так само безпідставними є спроби використати рішення польського Сейму про засудження цього пакту для зруйнування чи бодай ускладнення існуючих партнерських відносин між Україною та Польщею. Жодної загрози для кордонів України ухвала польського Сейму не несе, бо вона не має ніяких правових наслідків у контексті питання польсько-українських кордонів. Цілком зрозуміло, що ця заява — моральна оцінка реальної змови двох диктаторів, яка мала місце в історії і призвела до найбільшої світової катастрофи, якою стала Друга світова війна. Польська нація має на це право. І нема жодних застережень, аби свою моральну оцінку тієї змови міг дати український народ.

На фото:
1. Символічне рукостискання двох диктаторів
2. Прибуття Молотова на Ангальтський вокзал Берліна. Листопад 1940 р.
У першому ряду: фельдмаршал Кейтель, Ріббентроп і Молотов
3. Комісар Держбезпеки  1-го рангу Лаврентій Берія — один із авторів наказу про виселення українців
4. Чашка чаю в імперській канцелярії. Сидять (зліва направо):
Молотов, посол Деканозов (спиною до камери), Гітлер, Ріббентроп, Кейтель

Автор: Сергій КОТ, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України
Джерело:
Українське слово

Історія 1005 Переглядів

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Історія Голоду: "Голова колгоспу порадив, щоб діти крали колоски&

Автор: Ігор Лубківський Щоб вижити, бабуся їздила на Західну Україну - обмінювала речі загиблого чоловіка на крупи. За все життя вона не знала...

Історія

Руський і російський - не одне і те ж

Автор: проф. Олександр Пономарів Радіослухач Віталій запитує про те, який початковий звук у слові на позначення одноразової грошової допомоги...

Лінгвістика

22 червня на державних прапорах - жалобні стрічки

22 червня, 70 років по тому, як за версією радянських істориків, почалася Велика вітчизняна війна, в Україні офіційно оголошено днем жалоби.

Історія

Звільнення французького селянства від кріпосної залежності в ХІІІ – на

Автор: Лопатовський Ю. Питання звільнення французького селянства від кріпацтва в ХІІІ–ХIV ст. привертало увагу багатьох дослідників. Серед...

Історія

У Краківському замку досі мешкає дракон…

Автор: Лариса ПОПРОЦЬКА У давнину Краків називали “другим Римом”. Упродовж декількох століть місто розвивалося як резиденція польських...

Туризм і дозвілля

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.